Суспільство

У Кропивницькому відбулась панахида до роковин загибелі військових під Латишевим (ФОТО)

. 2901

У Кропивницькому вшанували бійців 3-го полку спецпризначення, які не повернулись з виконання бойового завдання в зоні проведення АТО 5 років тому.

 

v1

Нагадаємо, 29 липня 2014 року дві групи: Тараса Карпи та Кирила Андрієнка під загальним керівництвом полковника Лисенка вирушили на пошуки пілоту збитого СУ-25.

Перебуваючи на тимчасово непідконтрольній території, наші військовослужбовці вступили в бій з ворогом,який мав чисельну перевагу, а також – в озброєнні і техніці.

Внаслідок бою загинули десятеро спецпризначенців:

Підполковник Сергій Лисенко, капітан Кирило Андрієнко, сержант Анатолій Бузуляк, старшина Андрій Шершень, старший солдат Ярослав Шимчик, старшина Олексій Глобенко, старший солдат Лев Панков, старший солдат Сергій Гришин, капітан Тарас Карпа, старший солдат Роман Рикалов.

На Алеї слави єпископ Кропивницький та Голованівський ПЦУ Марк відслужив панахиду, бойові побратими рідні та друзі загиблих поклали квіти на могили Героїв.

- Вкотре зібралися вшанувати наших воїнів-захисників, які загинули в складній ситуації, де є багато недомовок і темряви. Ми знаємо єдине - їхня мета була світлою, тому що вони йшли захистити, врятувати, визволити і поклали своє життя за це. Просимо Бога прийняти їхні душі в свою оселю і дати їм спокій. Просимо спокою та умиротворення для близьких і рідних,- каже єпископ Марк.- Просимо у Бога справедливості, щоб ця історія була висвітлена і винні понесли покарання.

 v

v3

v6

v7

v8

 м4 copy

Довідка:

Ввечорі 28-го липня бійці під загальним командуванням Сергія Лисенка (18 чоловік — дві розвідгрупи під командуванням капітанів Кирила Андреєнка і Тараса Карпи (по 8 осіб) і два водіїв «Уралів») вийшли до занедбаної ферми на околицях Латишевого. Місцевий житель, 61-річний Микола Бутрименко, власник ферми зустрів українських бійців і запевнив що ніяких банд терористів поряд немає та запропонував заночувати у нього ангарі. Сам Бутрименко під приводом відвідин дружину у лікарні, поїхав до Сніжного, де повідомив командування бойовиків про розташування українських бійців. Проти них була висунута потужна мобільна група.

29 липня бойовики впритул підійшли до наших військовиків та розпочався бій в результаті якого 10 членів групи загинули.

Як повідомляла "Гречка" раніше суд визнав винним Миколу Бутрименка, причетного до загибелі десяти спецпризначенців 3-го полку, у фінансуванні тероризму.

 GRUPA

Лисенко Сергій Петрович(10 вересня 1977 р., м. Коломия, Івано-Франківська область - 29 липня 2014 р., с. Латишеве, Шахтарський район, Донецька область)

Закінчив коломийську ЗОШ № 4, випускник Одеського інституту Сухопутних військ 1999 року. Військову кар'єру розпочав у Криму. З 2003-го в складі частини передислокувався у Кропивницький (на той час Кіровоград). Спортсмен з військово-прикладних видів спорту.

Служив на посаді заступника командира 1-го батальйону 3-го окремого полку спецпризначення.

29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений - нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

14 серпня 2014 року Сергію Лисенку було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коломиї» (посмертно).

На сороковий день від його смерті, 10 вересня 2014 року, в Коломиї, у школі № 4 де вчився Сергій Лисенко, відкрито пам'ятну дошку на його честь, сама школа носить ім'я Сергія Лисенка.

Андрієнко Кирило Леонідович(5 червня 1988 р., м. Чита, РСФСР - 29 липня 2014 р., с. Латишеве, Шахтарський район, Донецька область)

2011 року закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, спеціалізація «Управління діями підрозділів військової розвідки та спеціального призначення».

Служив на посаді командира групи спеціального призначення у 3-му окремому полку спеціального призначення.

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений - нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

За заслуги у справі відродження духовності в Україні нагороджений Орденом Святого Юрія Переможця Української православної церкви Київського патріархату (посмертно).

Наказом Міністра оборони України від 29.01.2016 року № 47 був зарахований навічно до списків одинадцятого навчального курсу факультету бойового застосування військ Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

У Кирила залишились батько та дружина. Поховали героя на Личаківському цвинтарі міста Львова на алеї почесних поховань.

Бузуляк Анатолій Віталійович(29 листопада 1986 р., с. Високі Байраки, Кіровоградський район, Кіровоградська область - 29 липня 2014 р., с. Латишеве, Шахтарський район, Донецька область)

Закінчив природничо-географічний факультет Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за спеціальністю ПМСО «Географія», де навчався протягом 2005—2009 рр.

Служив на посаді командира відділення, заступника командира розвідгрупи 1-го батальйону, 3-го окремого полку спеціального призначення.

16 жовтня 2014 року в селі Іванівка Кіровоградського району, а 28 листопада — в селі Високі Байраки відкрили меморіальні дошки на його честь.

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно)

Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

У Анатолія залишились мати та старший брат. Поховали героя у Високих Байраках, що на Кіровоградщині.

Шершень Андрій Олексійович(22 серпня 1981 р., с. Стара Жадова, Сторожинецький район, Чернівецька область - 29 липня 2014 р., с. Латишеве, Шахтарський район, Донецька область)

Навчався в Кіровоградському державному університеті.

Служив на посаді заступника командира розвідувальної групи 1-го батальйону, 3-го окремого полку спеціального призначення. Брав участь у миротворчих операціях в Іраку та Кувейті.

Учасник міжнародних військово-спортивних змагань підрозділів спеціального призначення.

Спортсмен, інструктор зі снайпінгу. Займався альпінізмом. Учасник парашутної команди полку, здійснив понад 200 стрибків на різних видах парашутів з різних типів військово-транспортної авіації.

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений - нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

28 листопада 2014-го у Хлібодарівській загальноосвітній школі урочисто відкрито меморіальну дошку увічнення пам'яті Шершеня Андрія.

Нагороджений відзнакою «За заслуги 2 ступеня» (посмертно, рішення виконкому Кіровоградської міськради від 26 серпня 2014 року).

У Андрія залишились дружина та син. Поховали героя на Ровенському цвинтарі Кропивницького на Алеї Слави

Шимчик Ярослав Володимирович(7 червня 1992 р., м. Гайворон, Кіровоградська область - 29 липня 2014 р., с. Латишеве, Шахтарський район, Донецька область).

У 2009 році закінчив Гайворонську школу №5. Займався спортом. Служив на посаді радиста 1-го батальйону, 3-го окремого полку спеціального призначення.

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Поховали Ярослава у Гайвороні Кіровоградської області.

На фасаді міської загальноосвітньої школи №5 встановлено меморіальну дошку на честь героя, а вулицю Піонерську перейменовано на вулицю Ярослава Шимчика.

Глобенко Олексій Іванович(9 травня 1988 р., м. Гайворон, Кіровоградська область - 29 липня 2014 р., с. Латишеве, Шахтарський район, Донецька область)

Навчався у Гайворонській загальноосвітній школі №3. У 2003 році вступив до Гайворонського професійного аграрного ліцею. Здобув професію «Муляр, штукатур, лицювальник-плиточник».

У 2007 призваний до лав Збройних Сил України. Отримав військове звання «старшина». З перших днів війни на Сході перебував на передовій у складі 3-ого окремого полку спеціального призначення ЗСУ.

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).

Нагороджений відзнакою «За заслуги 2 ступеня» (посмертно, рішення виконкому Кіровоградської ради, 26 серпня 2014).

На приміщенні Гайворонського Професійного аграрного ліцею відкрито меморіальну дошку на честь героя.

У Олексія залишилась дружина та двоє дітей. Поховали героя на Ровенському цвинтарі на Алеї Слави.

Панков Лев Миколайович

(28 травня 1991 р., м. Кіровоград - 29 липня 2014 р., с. Латишеве, Шахтарський район, Донецька область)

Служив старшим солдатом, 3-го окремого полку спеціального призначення на посаді водія автомобільного відділення спеціальних машин.

14 березня 2015 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Гришин Сергій Миколайович(27 грудня 1984 р., м. Кіровоград - 29 липня 2014 р., с. Латишеве, Шахтарський район, Донецька область)

Закінчив ЗОШ № 16 у Кропивницькому. Пройшов строкову службу в ЗСУ, здобув освіту юриста у Кіровоградському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ. 

Понад 10 років працював у Кіровоградській виправній колонії № 6.

Мобілізований у березні 2014-го, водій роти забезпечення, 3-го окремого полку спеціального призначення.

Довгий час про долю Сергія не було жодної інформації. Тіло героя відшукали за експертизою ДНК.

5 лютого 2015 року воїна поховали на Алеї Слави Ровенського цвинтаря у Кропивницького на Алеї слави. Без сина лишились батьки.

17 липня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

8 травня 2015-го відкрито меморіальну дошку випускнику Сергію Гришину в кропивницькі ЗОШ № 16.

На честь Сергія Гришина у Кропивницькому названо вулицю(колишня назва «вулиця Кутузова»).

Карпа Тарас Степанович(17 лютого 1989 р., с. Лужки, Жовківський район, Львівська область - 30 липня 2014 р. Донецька область (помер від поранень))

Випускник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного(2010 рік)за спеціальністю «бойове застосування та управління діями підрозділів військової розвідки та спеціального призначення».

По закінченні навчання служив у військовій частині спецпризначення у Кропивницькому. Учасник Антитерористичної операції на сході України, командир групи спеціального призначення.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — 27 червня 2015 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

В грудні 2015-го у Рава-Руському ліцеї відкрито меморіальні дошки випускникам Володимиру Збишку, Тарасу Карпі та Миколі Федусу. У Кропивницькому та у Раві-Руській на честь героя названо вулиці.

У Тараса залишилися дружина та син. Поховали героя на Ровенському цвинтарі Кропивницького на Алеї Слави.

Рикалов Роман Валерійович (24 березня 1992 року –29 липня 2014 року):

Народився 24 березня 1992 у Хмельницькому. У 1999 році пішов до 1-го класу в с. Михайлівка Олександрівського району У 2009 році закінчив школу № 1 в с. Богданівка У 2009 році поступив до Знам’янського професійно-технічного училища № 12 за спеціальність «Бригадир з поточного ремонту та утримання колії».

5 листопада 2010 року Романа призвали на військову службу Знам’янсько-Олександрівським ОМВК. Військову присягу на вірність Українському народові склав 20 листопада 2010 року у в/ч 4125. З 6 листопада 2010 по 14.10.2011 року проходив строкову службу. На військовій службі за контрактом з 16 травня 2013 року у військовій частині А0680. Служив в званні старшого солдата на посаді радиста 2 відділення радіогрупи 1 загону.

Від початку бойових дій перебував на сході Держави, виконував у складі групи бойові завдання. 29 липня 2014 року група під командуванням підполковника Сергія Лисенка виконувала бойове завдання з пошуку пілотів збитого ворогом літака поблизу міста Сніжного, Донецької області. У районі села Латишевого група потрапила в засідку. Під час спроби вирватися з оточення, загинуло 10 військовослужбовців серед яких був і Роман РИКАЛОВ. Нагороджений Орденом за Мужність 3 ступеня (Указ Президента України № 366/2015 від 27.06.2015 року).

Поширюйте

Коментуйте


Реклама