файно

Що таке "антиколомойський закон" і чому він важливий

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 897

13 травня Верховна Рада ухвалила закон про регулювання банківської діяльності, більше відомий як «антиколомойський» закон. Оскільки Рада розглядала його за скороченою процедурою, у фінальній таблиці була всього 241 правка з понад 16 тисяч поданих до другого читання. Чому ухвалення закону було терміновим і таким важливим, аналізували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

 

До чого тут Коломойський?

За останні шість років Національний банк України (НБУ) вивів із ринку понад 100 неплатоспроможних банків. Тепер колишні власники через суди хочуть їх воскресити, змусивши державу виплатити багатомільярдні компенсації. Один із найгучніших таких процесів стосується ПриватБанку. Перед націоналізацією в грудні 2016 року банк був у критичному стані. За даними Нацбанку, з нього було виведено майже 5 мільярдів доларів. Банк було визнано банкрутом, коли НБУ виявив величезний портфель кредитів, виданих компаніям Ігоря Коломойського і його бізнес-партнерів. Аби врятувати банк, після націоналізації держава вклала в нього понад 155 млрд гривень.

Наразі колишній власник ПриватБанку Ігор Коломойський доводить у суді, що націоналізація була незаконною, вимагає грошової компенсації та повернення фінустанови у його власність.
Саме через гучну судову війну навколо Приватбанку ухвалений закон отримав неформальну назву «антиколомойский». Адже він передбачає: навіть якщо суд визнає націоналізацію незаконною, власники можуть відсудити тільки грошову компенсацію. Банк у будь-якому разі залишається у власності держави.

Що нового в законі?

Власне, заборона повернення націоналізованого банку колишнім власникам – це ключовий запобіжник закону. Він стосується всіх банків, які збанкрутували і були виведені внаслідок очищення банківської системи з 2014 року.

«Закон дозволяє вирішити деякі ситуації, які накопичувалися роками без очевидного шляху вирішення, крім законодавчого. Це зокрема питання банків-зомбі. Друге – це удосконалення можливих інструментів для виведення неплатоспроможних банків з ринку. Деякі способи виведення з ринку, які писалися з теорії ще в 2012 році без наявності практичного досвіду, були по факту не можливими до імплементації. Після прийняття закону, ця проблема вирішиться», – пояснює голова Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут.

У Нацбанку наголошують, що у більшості цивілізованих країн світу немає опції «реанімації збанкрутілого банку». Адже так звані «зомбі-банки» створюють ризики для вкладників.

Опозиція критикує закон через посилення повноважень НБУ у судових суперечках. Водночас регулятор запевняє, що власник банку не буде беззахисним перед державою.

«Новий закон надає власникам банку право отримати компенсацію збитків. Для цього потрібно спочатку довести незаконність рішення НБУ. Після цього довести наявність збитків. Такий механізм – це баланс між інтересами держави та власників банків. Якщо власник так впевнений, що його майно в нього забрали з порушенням, то йому немає чого боятися. Аудитор підтвердить, що в банку дійсно був капітал, і йому виплатять компенсацію», – пояснюють у прес-службі Нацбанку.
Розмір компенсації колишнім акціонерам визначається міжнародною аудиторською компанією і залежить від вартості акцій банку під час націоналізації.

Чи отримає Україна кредит МВФ?

Ухвалення закону про банки було однією з умов співпраці України з МВФ. Разом із запуском ринку землі він наблизив країну до підписання нової програми підтримки Stand By. На цьому у день голосування наголосив Президент Володимир Зеленський.

«Це рішення стало зеленим світлом для отримання Україною важливої фінансової підтримки – це мільярди доларів США», – підкреслив глава держави.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль розраховує, що Україна зможе підписати меморандум про співпрацю з Міжнародним валютним фондом до кінця травня. Економісти пояснюють, що через коронавірус українська економіка зазнала непрогнозованих збитків. Тож кредит від МВФ допоможе закрити дефіцит бюджету, зміцнити гривню і залучити нових інвесторів. 

«Україна виконала умови МВФ. В результаті, найближчим часом буде підписаний Меморандум і Україна отримає перший транш з програми Stand By. Плюс, підписання угоди з МВФ відкриє доступ до фінансування від ЄС і Світового Банку, де ми можемо отримати 3 транші по 600 млн євро кожен», – зауважує інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Крім того, експерти наголошують, що співпраця з МВФ – це не тільки гроші, а й репутація країни як надійного партнера.

«Програма з МВФ – перший сигнал інвесторам, що країна не ухиляється від реформ і розраховує на приплив інвестицій. Продовження реформ в такому випадку підвищує і рейтинг, що в свою чергу знижує вартість запозичень для країни», – підкреслює керівник з питань продажів фінансових інструментів Райффайзен Банк Аваль Емал Бахтарі.

Загалом банківський закон має дві основні переваги: як гарантія стабільності банківської системи і як підґрунтя отримання міжнародної допомоги. Власне, вже сам факт його ухвалення є маленькою перемогою парламентаризму.

G

Сподобалася стаття?

Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити