Суспільство

Андрій Максюта: Маючи досвід і потужну команду, йду змінювати місто

. 1478

 

Він – молодий та рішучий, наполегливий та амбітний, небайдужий та сміливий. У ролі керівника спецінспекції міської ради Кропивницького вже довів, що може і хоче наводити лад у рідному місті. Але посада міського голови дає значно більше повноважень та механізмів змінювати світ довкола себе. Тому кропивничанин Андрій Максюта вирішив балотуватися в мери на виборах-2020. Вірить, що у тандемі з депутатами-однодумцями здатен неабияк попрацювати на користь громади.

 

VN1 9724

Як зважився поборотися за місце очільника міста, хто та що його надихає на перемогу – про все це в інтерв’ю з кропивницьким представником «Нашого краю».

– Пане Андрію, чому вирішили балотуватися?

– Багато хочеться зробити, але посада керівника спецінспекції обмежує мене в можливостях робити життя кропивничан кращим і комфортнішим. Найбільше проблем містян, із яким доводилося зіштовхуватися мені й нашому колективу, стосуються ЖКГ. У 25-30 відсотках я допомагаю, завдяки повноваженням і завдяки своїй небайдужості. Вникаю в суть і часто вдається посунути якусь незворушну стіну. Але у решті, 70-ти відсотках звернень, мені замало важелів впливу. Тож, розумію, що для підвищення рівня впливу на ситуацію в місті потрібен інструмент для ширшого поля діяльності. Через свою активну позицію дуже часто виступаю в міській раді білою вороною. До прикладу, коли я роками домагаюся створення схеми санітарного очищення міста або комплексної схеми розміщення споруд, а ці питання заговорюють, бо це комусь не вигідно. Ти розумієш, що питання беруть на контроль, а далі – все «мохом поросло». Ти докладаєш зусиль, робиш усе, від тебе залежне, а реакції – «нуль». Чимало питань мені вдавалося і вдається вирішувати «на характері». Це нерви, паперова волокіта. Та головне для мене – результат.

Підсумовую: за чотири роки, я детально вивчив проблематику міста. За цей час я значно виріс у плані розуміння і спроможності. Отримав фаховий досвід. Знаю про господарство обласного центру практично все. Бачу реальну ситуацію зі сміттям у місті. Знаю реальний стан усіх його мереж. Можливо, я ще не вник у гуманітарну сферу, але вже працюю у цьому плані з фахівцями. Решта, починаючи від опалення, ремонтів, утримання усіх об’єктів поточної інфраструктури і завершуючи водопостачанням та водовідведенням - усе це мені відомо, як людині, яка протягом каденції вникала у все, працювала, а не сиділа в телеграмканалі чи в кабінеті…

Я іду на вибори зі спроможною командою «Нашого краю». Коли надійшла відповідна пропозиція від її лідера Андрія Табалова, я погодився спробувати втілити свої знання та вміння на користь громади міста.

– Які основні пункти вашої програми?
– Вона чітка та лаконічна. Мова йде про кілька головних пунктів, дуже важливих для мого міста та його жителів. Крок перший – «Чистий рідний край». Розшифровую: маємо розробити та прийняти схему санітарного очищення території міста – вирішити питання переходу на контейнерний вивіз сміття у приватному секторі; обгородити всі контейнерні майданчики, закупити нову комунальну техніку: пилосос для прибирання сухого опалого листя, механізовану техніку для прибирання тротуарів та переходів, косарок для бур'янів, автовишки для обрізки сухих гілок і аварійних дерев, техніку для поливу дерев, кущів та квітів; установити достатню кількість урн в місцях відпочинку та в місцях масового трафіку людей.

Крок другий – «Безпечний рідний край». Для його втілення мусимо створити Муніципальну поліцію, підзвітну громаді міста.

Крок третій – «Комфортний рідний край». Достатньо, скажімо, облаштувати торговельні майданчики на Ковалівці, в центрі та в мікрорайоні Космонавтів для людей, які власноруч вирощують городину; встановити громадські вбиральні на території міста; облаштувати місця для відпочинку людей на природі – у лісопарковій зоні, у парках Космонавтів та Перемоги.

Крок четвертий – «Доглянутий рідний край». Влада має поставити на баланс необліковане до цього часу комунальне майно (з подальшим регулярним його утриманням) і дитячі, спортивні та контейнерні майданчики, огорожі мостів, набережної, зупинки громадського транспорту; засипати відкриті та аварійні погреби; вирішити питання накриття усіх каналізаційних люків та колекторів сучасними кришками з запірними механізмами.

Крок п’ятий – «Справедливий рідний край». Для його втілення потрібно прийняти комплексну схему розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності; провести демонтаж незаконних тимчасових споруд та МАФів, а також тих, на які видано документи із встановленням на підземних інженерних комунікаціях чи в зелених зонах. Це коротко, тезово, а взагалі роботи багато.

– Що найперше хочеться змінити у Кропивницькому?

– Я би перш за все створив муніципальну поліцію, підзвітну громаді міста. Вона ж, до слова, здатна очистити місто від стихійної торгівлі (не бабусь, які вийшли продати пару картоплин, а справжніх оптовиків, котрі обрали для себе торгівлю з асфальту й наражають людей на небезпеку ).

Друге, нам потрібні люди, які матимуть право затримувати за засмічення довколишнього середовища, ідентифікувати особу. На часі – збільшення розміру штрафів для нехлюїв.

Треба розробити та втілити схему самоочищення територій міста. У нас нині жоден із 400 контейнерних майданчиків у місті не на його балансі. У нас неврегульоване питання вивезення габаритного сміття, кругом літає. Воно не огороджене, не накрите – це антисанітарія. Часто контейнерні майданчики межують із дитячими садками та школами. Там гризуни. Поки за це ніхто не відповідає.

Третє, привести до ладу приватний сектор – 25,5 тисячі домоволодінь – взимку туди не доїхати, там тротуарів нема, не грейдеруються вчасно дороги – йому теж потрібна надувага міського голови. Тут теж є чого повчитися в Черкасах.

Місто треба благоустроїти і надати йому елементів сучасності та європейськості: урн побільше, туалетів, запірні механізми на люки. З міста виїздить молодь. Чому? Бо нема тут Макдональдсу, фонтанів, зон для відпочинку на природі.

Набережну треба комплексно реставрувати. Це дороговартісний проєкт. Проблема не тільки в набережній, а перш за все проблема з Інгулом. Ми виявляли неодноразово нерадивих господарів, які робили врізку в річку й туди випускали каналізаційні стоки. Забудова берегів – також під забороною. Річка наша буквально гине. Міський голова має стати тим акумулятором, який підіймає подібні питання й бореться з ними.

– Роботи чимало і на час виборів, і тим паче на період наступної каденції. Родина вас підтримує у бажанні балотуватися?

– Так, звісно. Вони ж бачать мою небайдужість до всього, що відбувається в рідному місті. Коли я лише йшов у міську раду, мене неохоче підтримала сім’я, але з часом я знайшов підтримку в родині.

Тим паче, що я йду від «Нашого краю». Я п’ять років спостерігав за місцевими обранцями від цієї політсили. Вони виконали всі обіцянки, які озвучили перед виборцями. Серед них практично немає популістів. Тому і я, і моя родина пишаємося, що мене запросили «нашокраївці». Їхню довіру я маю оправдати: звик виконувати те, чого від мене очікують. Я добре знаю, як не має бути в місті і як має бути, аби рідний Кропивницький процвітав і розвивався. Знаю, що ніхто зі столиці нам не допоможе. Лише ми самі можемо створити ті умови, яких потребує громада, потребує молодь.

Реклама

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама