Суспільство

Школярка і студентка з Кіровоградщини зняли документальні короткометражні фільми (ВІДЕО)

. 1943

Олександра Куневич з Олександрія та Катерина Бондар з Долинської стали учасницями проєкту «Осінь на Плутоні». Дівчата у співпраці із професійними режисерами створили короткометражні фільми.

kino 3

Як повідомили у пресслужбі проєкту «Осінь на Плутоні 2.0», команда проєкту організовує всеукраїнські майстер-класи з кінодокументалістики для школярів з регіонів.Мета проєкту творчий розвиток школярів, що проживають у селах та маленьких містах.

Підлітки дізналися про методи документального кіномистецтва, отримали базові навички авторського кіно у форматі сторітелінгу.

«Історія життя моєї прабабусі»

Фільм «Історія життя моєї прабабусі» зняла Олександра Куневич, 13-річна дівчинка з Олександрії. Образ прабабусі вона відтворила за спогадами свого батька, використавши фотографії з родинного архіву.

Дівчинка вважає, що своє ім’я отримала саме на честь старшої родички. «Я відчуваю, що нас з’єднує якась невидима ниточка», – розповідає авторка фільму.

Батько Олександри пригадує, що прабабуся мала неабиякий кулінарний талант, особливо гарно готувала капусняк, борщ та вареники, випікала запашний хліб. Життя прабабусі не було легким, вона, як і мільйони українців, пережила страшні трагедії – голодомор, колективізацію та Другу світову війну. Жінка не любила пригадувати ті часи, проте одна щемлива історія збереглася в родинній пам’яті: одного разу прабабуся зі своєю мамою ходила в Олександрію обмінювати речі на їжу та по дорозі побачила чоловіка, який «спух від голоду та їв траву». Страх голоду на все життя закарбувався у її пам’яті. Навіть у мирний час жінка мала заховану муку, і при смерті сказала своїм дітям: «Діти, там є мука, не будьте голодними».

У майбутньому Олександра мріє стати режисером фільмів, тому участь у проєкті «Осінь на Плутоні 2.0» стала першим професійним кроком на шляху до мрії.

«Ритм»

Катерина Бондар із міста Долинська вирішила зняти документальний фільм-портрет про свого вчителя, майстра з лозоплетіння та гончарних виробів, Сергія Ткачова.

Дівчині сімнадцять, і уже три роки вона вивчає мистецтво гончарства, реалізовуючи у такий спосіб свій талант і мрії. Із Сергієм Володимировичем вони стали друзями: він мотивує і підтримує Катю, завжди допомагає порадою. У районному будинку культури йому виділили кабінет, який згодом перетворився на робочу майстернею. Тут Сергій Володимирович навчає школярів двом ремеслам – лозоплетінню та гончарству. Під час інтерв’ю майстер розповів Каті про досвід роботи у музеї Молдови, де він створював різні вироби з глини, вага яких була від декількох грамів до декілька сотень кілограмів. Заняття гончарством Катя успішно поєднує з навчанням. Цього року вона вступила до університету на філологічний факультет, вивчає українську та англійську мови.

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама