У Кропивницькому облили червоною фарбою пам'ятник "чекістам", який розташовується по вулиці Соборній. На початку червня такий же випадок був із пам'ятником Андрію Стратієнку у Ковалівському парку. "Гречка" з'ясовувала, чи підлягають ці об'єкти під демонтаж.
Пам'ятник "Чекістам", що має офіційну назву "Солдатам правопорядку" облили фарбою у середу 28 червня. Аналогічний випадок із пам'ятником Стратієнку стався ще 1 червня.
Обидва об'єкти ще минулого року внесли до переліку тих, кяі є маркерами російської імперії. Ще тоді обласна консультативна рада з питань очищення культурної спадщини рекомендувала їх прибрати.
Проте, як повідомив у коментарі "Гречці" начальник відділу охорони культурної спадщини Кропивницької міськради Руслан Фросіняк, наразі поки що немає відповідних документів, які б дозволили розпочати демонтаж цих пам'ятників.
За його словами, ці об'єкти наразі ще у списку пам'яток культури місцевого значення. Для того, щоб їх демотувати, потрібно виключити їх із цього списку.
"Якщо говорити про повну процедуру, то необхідно виготовити облікову документацію, направити її на розгляд обласного департаменту, який повинен направити Міністерство культури, яке повинне прийняти рішення про те, що не заносити цей пам'ятник до державного реєстру. Це стане підставою для того, щоб виключити його із списку місцевих пам'яток культури і відповідно тоді прийняти рішення, що далі з ним зробити - перенести, демонтувати, відправити в музей і так далі", - пояснив посадовець.
Стосовно обох пам'ятників, які у місті протягом червня невідомі активісти "промаркували" червоною фарбою, то він говорить, що ще у січні цього року міськрада направила стосовно них звернення на обласний орган, який перенаправив його до Міністерства вже у березні. Наразі відповідь від Міністерства ще не надійшла.
Зазначимо, пам'ятник "Солдатам правопорядку" у народі називають пам'ятником "чекістам".
Чекісти — це співробітники Всеросійської надзвичайної комісії з боротьби з контрреволюцією і саботажем і її підрозділів на місцях. Комісія була каральним органом більшовиків, діяла 1917—1922 з метою підкорення територій колишньої Російської Імперії більшовикам, і відзначалася актами масового червоного терору проти нелояльних верств населення на захоплених територіях.
Чекіст в розширеному розумінні — співробітник ЧК і її організаций-наступників (органів ГПУ НКВД РСФСР-ДПУ НКВС РРФСР, органів НКВС СРСР, органів державної безпеки (НКДБ, МДБ і КДБ СРСР).
Про історію пам'ятника Андрію Стратієнку, який знаходиться у Ковалівському парку "Гречці" розповів директор Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко.
За його словами у 1969 році радянська влада встановила у тогочасному Кіровограді пам’ятний знак «Місце загибелі партизан та їх командира А. Ф. Стратієнка», викарбувавши на ньому такий текст: «Вклонися, друже, тим, хто, смертю своєю наблизив день величної мети. На цьому місці в 1919 році були страчені денікінцями командир партизанського загону Андрій Стратієнко та 11 його товаришів по зброї: Білоконєв, Гончар, Дмитренко, Замуменко, Кириченко, Маштак, Науменко, Трегуб, М. Федорченко, Ф. Федорченко, Цесарський, які боролися за встановлення радянської влади на Єлисаветградщині. 18.ХІ.1919. 1969».
Він говорить, що є два відомих йому джерела, які оповідають про загін Стратієнка – білогвардійська газета «Война и мир» за 25 листопада 1919 року і більшовицькі «Годы борьбы. Сборник материалов по истории революционного движения на Зиновьевщине». Важливо, що ці два джерела належать ворогуючим сторонам, що певною мірою надає їм достовірності. Крім того, ці джерела перегукуються між собою: білогвардійці пишуть, що Стратієнко комуніст, а більшовики це підтверджують.
Зокрема фрагмент статті «Кто такой Андрей Стратиенко» із газети «Война и мир»: «Во время большевиков последние поручили А. Стратиенко организацию особых отрядов для «изничтожения» опасных для них «контрреволюционных» элементов…».
"Пам’ятний знак «Місце загибелі партизан та їх командира А. Ф. Стратієнка», на мою думку, має бути вилучений із публічного простору міста, відповідно до положень Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», прийнятого Верховною Радою України у 2015 році. Оскільки цей пам’ятний знак має ідеологічний посил, містить комуністичну символіку і не розташований на місці поховання", - наголосив Борис Шевченко.
Нагадаємо, Кропивницькому 14 жовтня минулого впав пам’ятник радянської доби – йдеться про статую у сквері Слави, що неподалік Дендропарку. На монументі, присвяченому учасникам громадянської та Другої світової воєн (з неправильно вказаними датами), були написи російською мовою «За владу Рад», «пам’яті героїв поклонись…», а також символіка тоталітарного режиму – серп і молот.
- У головному офісі "Кіровоградобленерго" працівники СБУ провели обшуки
- Президент підписав закон про доплати військовим: кому і скільки нараховуватимуть
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
