На щиті: чотири громади на Кіровоградщині повідомили про загибель захисників

Громади Кіровоградщини повідомили про загибель захисників на фронті.
Знам’янська громада повідомила про загибель земляка, солдата Віталія Назаренка.
Захисник був бойовим медиком 1 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону. Загинув 19 вересня під час ворожого танкового обстрілу в визвольних боях на півдні України.
Церемонія прощання в громаді відбудеться завтра, 27 вересня.
Маловисківська громада повідомила про загибель земляка, військовослужбовця Руслана Байбузана 1984 року народження.
Він був призваний на військову службу 13 червня 2023 року. Служив стрільцем – помічником гранатометника 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового батальйону.
Загинув 22 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Красногорівка Донецької області.
Про дату і місце прощання з воїном буде повідомлено додатково.
Мар’янівська громада повідомила про загибель земляка Сергія Мокряка.
Захисник загинув 5 вересня 2023 року у важких боях поблизу населеного пункту Мала Токмачка.
Церемонія прощання з полеглим бійцем в громаді відбудеться 28 вересня 2023 року.
Онуфріївська громада повідомила про загибель воїна Максима Крисюка 1980 року народження.
Він народився в селищі Павлиш. Професійну освіту здобув у Полтавському економічному університеті, де отримав диплом інженера-технолога харчової промисловості. Але за фахом не працював, шукав своє покликання в житті.
Коли в Україні розпочалась війна на Донбасі, чоловік вступив до лав ЗСУ і став на захист держави. 2015-2016 роки стали періодом його військового загартування у зоні проведення АТО/ООС.
Повернувшись до мирного життя, працював на різних роботах (філія ТОВ “Верес”, комбікормовий завод). З початком повномасштабного вторгнення Максим знову став у військовий стрій, був призваний на фронт 14 березня. Спочатку мав охороняти продовольчі склади на Одещині, та він рвався на передову, казав мамі: “Я — бойова одиниця, я маю досвід воювати, тому повинен бути там, де стріляють”.
Під час коротких телефонних розмов завжди заспокоював рідних: “У нас все нормально, зі мною нічого поганого не може трапитись”. Та останній тиждень життя був тривожним і він не втримався, зізнався: “Дуже хочеться додому, побачити, обійняти всіх”. Сім’я очікувала його у відпустку.
Воїн загинув 26 вересня в селі Червоне Вітовського району Миколаївської області.
Про дату і місце прощання з воїном буде повідомлено додатково.