Життя

Чому ситуація "все нормально" часом гірша ніж "погано"

. 1140

 

Нормально. З цим формулюванням часто приходять клієнти до психолога. "В принципі, у мене все нормально, але ..." І ось це - нормально" - одна з найбільших проблем. Чому це проблема розповідає у своїй авторській колонці психологиня Олена Чорна.

 

Depositphotos 22914722 s 2019

Коли людині конкретно погано, шанси, що вона шукатиме вихід із ситуації - високі. Коли добре- це добре.

А от за формулюванням "нормально" зазвичай ховається фраза :"Життя йде не так, як мені хотілось би, але щось змінювати я боюсь" або "А раптом стане гірше, тут хоч я звикла".

І далі ми починаємо розплутувати. А як для вас добре?
А як ви знаєте, що щасливі? Що відчуваєте, що думаєте, як рухаєтесь.

Далі ми займаємось розширенням поняття «норма». Наприклад, з тексту «У мене напружений графік. І коли я вже так напрацююсь, що нічого не хочу, організм здається, і я лежу півдня без сил» я роблю висновок, що нормою для людини є дозволити собі відпочинок лише після повного виснаження. Далі, залежно від запиту, ми можемо йти в глибину – і знайти, чию стратегію ставлення до себе повторює людина. Або одразу зайнятись розширенням норми:
– А як інакше ви могли б спланувати свій тиждень, щоб два вечори на тиждень (хоча б по годині) могли присвятити собі? Хобі, відпочинку, перегляду фільму, спорту, тиші?

Угадайте, якою буде відповідь? Заперечення, звісно.
– Які 2 вечори? Я ж вам пояснюю: графік у мене напружений.
– Гаразд. А якби вам двічі на тиждень потрібно було б ходити на процедури, інакше діабет – ви б ходили? Час би знайшли?
– Звісно, ходив би. Це ж важливе.

Так і живемо.
Знайти час на відпочинок і підзарядку себе - проблемно.
Знайти час на похід в лікарню – легко.
Це той випадок, коли «Я» - дійсно остання літера алфавіту. Коли людина має внутрішній дозвіл страждати, отримувати через тяжку працю, біль, виснаження. Право дбати про себе, коли вже «на грані».
А дозволу турбуватись про себе ДО –не має.

Ви ж розумієте, що саме це вона і транслюватиме дітям? Навіть якщо на словах говорить інакше.У дітей не буде іншого варіанту розвитку життя, ніж обрати таку ж стратегію Нелюбові.

Точніше, вони можуть піти в контрсценарій і постійно тримати в голові «Хочу жити тільки НЕ так, як тато (мама)». При цьому на поверхні робитимуть нібито протилежні дії, але результати будуть такими ж, як у батьків.

Тому йдемо в розширення поняття «норма». Розглядаємо –спершу як фантастичне явище – мати два вільні вечори на тиждень, виїзд на пікнік чи екскурсію на вихідних, час на заняття хобі.

Коли психіка потрохи приймає, що це в житті можливо, плюс людина робить кроки назустріч, світ починає змінюватись.

І трапляється «диво дивнеє»: виявляється, що маючи два вільні вечори, вона ще більше встигає на роботі, почувається бадьорішою і більш щасливою.

Це вже період, коли слово «нормально» починає втрачати свої барви, і на консультації людина готова зазирнути у те, що вона хоче і що має.

Люблю такі відкриття. Чесно зізнатись собі, чого ти хочеш і дозволити собі хотіти– половина результату. Далі вже й психолог не завжди потрібен.

Усім, хто на шляху до пізнання своїх «повинен», «хочу», «нереально», скажу в підтримку: в сучасному світі можливо усе. Все, чого ви щиро хочете.

Навчитись новій професії за півроку - реально (курс копірайтингу- три місяці), змінити формат взаємодії зі світом – реально, здійснити мрії – реально. Для цього потрібна взаємодія трьох етапів «Хочу-Дізнаюсь як- Роблю». І все починається з того ж таки слова «хочу»…

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама