Життя

Як локальним виробникам потрапити на полиці великих магазинів

. 1515

Маленьким виробникам, які роблять крафтову продукцію, але не планують зростати до промислових масштабів великих підприємств часто складно розвинути свій бізнес і вийти за рамки продажів на ринку чи соцмережах. «Гречка» розповідає про шляхи, які дозволять вийти на вищий щабель продажів і потрапити на полиці великих магазинів.

 

lok

У Кіровоградській області вже є крафтові місцеві виробництва, які можемо знайти в супермаркетах. Наприклад, на полицях місцевих магазинів «Файно Маркет» і «Ятрань» можна знайти козині сири «Лісова коза», які виробляє невелика ферма в Підлісному.

Продукцію «Сирного раю» можна знайти на сирних тарілках місцевого ресторану.

Нещодавно на полицях «Ятрані» з’явився натуральний сік торгової марки «Пурпурівські яблука» із яблук вирощених поблизу Новомиргорода. Як каже представник цього підприємства, потрапити на полицю магазину було не так і легко. Бізнес-секретів не відкриває. Найпростішим елементом входження в магазин стала сертифікація продукції: процедура швидка і недорога.

Але як почати свій шлях до клієнта виробникам-новачкам?

Заявити про себе на «Всі. Свої»

Якщо ваш проєкт ще зовсім маленький і до магазинів вам ще далеко, випробувати свої сили ми можете на проєкті «Всі. Свої» - платформі для локальних виробників України.

Проєкт з’явився після Революції Гідності, як відповідь на запит українців підтримати саме українських виробників, обирати своє. Почали із ярмарків, які продовжують проводити і зараз, а згодом виросли до п’яти рітейлових магазинів, у тому числі і онлайн.

Зараз проєкт працює з 4000 українських брендів.

82596450 1466474046865983 7690881749491908608 n copy

За роки «Всі.Свої» вирахували свою аудиторію – людей, які свідомо готові споживати локальний продукт – вважають, що це понад 3,5 мільйони людей.

Як розповідає директорка з комунікацій проєкту «Всі. Свої» Тетяна Фіщук, оскільки їх ярмарки тематичні там можуть знайти своє місце і виробники гастрономії, і одягу, і декору. Є маркет суконь, дитячих книг, прикрас, маркет сиру, алкоголю, солодощів і м’яса.

«У «докоронний» період ми проводили маркет раз на місяць. Ми збирали на ньому 250 українських дизайнерів та брендів. Маркет триває зазвичай 2 дні. За цей час на маркет приходить від 12 до 15 тисяч людей. І з ними усіма може прокомунікувати бренд. Ми промотуємо маркет і учасників», - каже Тетяна.

Але така аудиторія не межа. Наприклад, на маркет «Дні українського пальто» прийшло близько 40 тисяч відвідувачів.

«Це як на концерт Вакарчука, наприклад, у Вінниці. Тож можемо сказати, що якісне українське пальто так само популярне як і український рок», - жартує вона.

У категорії гастрономія представлено понад 120 локальних виробників.

«Ми були таким поштовх до культури локального виробника. Зараз нікого не здивуєш сирною тарілкою від крафтових виробників у ресторані. Але раніше цієї сирної тарілки не було. Ресторатори почали знайомитись із цими виробниками саме на базі нашої платформи. І зараз великий рітейл, який починає робити корнери з українськими фермерськими продуктами по факту почали знайомитися із цими фермерами у нас на платформі», - каже Тетяна Фіщук.

Велика частина гостей маркету – іноземці. Це дозволяє виробникам одягу, текстилю і декору розширити свої горизонти, знайти покупця за межами країни.

Окрім того це унікальна можливість малим виробникам отримати якісний продакшн і отримати рекламу в медіа, про які вони і не мріяли.

«На маркеті працює фотограф, на маркеті працює модель, візажист, для того, щоб показати ваш класний товар. Так, звичайно чи покажемо вас як виробника, але ми застилізуємо вашу продукцію так цікаво і так сексі для того, щоб аудиторія бачила, що вона може обрати. З цим працює продакшн-команда», - каже Тетяна.

Працюють з знаними моделями, стилістами, які працюють для L'Officiel, VOGUE, Harper's Bazaar , а також фешн-фотографами.

«За допомогою цього ми сильно підняли візуальну планку українського продукту. Бо раніше це було досить просто і примітивно. Ми взяли собі за мету, щоб ці іміджі публікували фешн-медіа, нам треба зробити естетичний продукт», - ділиться Фіщук.

Як стати учасником маркету?

Щоб стати учасником ярмарку достатньо подати заявку на сайті «Всі.Свої» і її оцінить куратор.
Якщо ваш бренд буде цікавим, вам вишлють реєстраційну форму. Оцінюватимуть бренд за такими критеріями:

  • Обов’язково має бути українським, тобто тут має базуватись виробництво, народжуватись ідея.
  • Важливо, щоб товар не продавався в Росії.
  • Вагомим критерієм є якість товару.
  • Власний стиль і родзинка, яка б відрізняла ваш бренд від мас-маркету.
  • Бренд добиратимуть відповідно теми маркету.
  • Доведеться конкурувати з іншими брендами відповідного сегменту ринку. Серед пулу однакових заявок обиратимуть кращих.
  • Ціни продукції мають бути середньої категорії.
  • Будуть оцінювати представленість у мережах, соцмережах.

Потрапити на полиці крупного супермаркету

Проєкт підтримки місцевих фермерів і крафтових виробників під назвою «Лавка традицій» вже кілька років впроваджує мережа «Сільпо».

Зараз по країні існує 60 «магазинів в магазині» у маркетах мережі у містах-мільйонниках, де представлені понад 140 місцевих виробників.

pro proekt3

Велику частину займають м'ясо-ковбасні вироби – майже 50%, далі йдуть яйця, молочна продукція і сири, соки і напої, борошно, мед і продукти бджільництва.

Звичайно, деяка продукція, що швидко псується представлена зазвичай в регіоні виробництва. Проте багато що легко доставити в сусідні регіони не втративши якості продукту. Зараз на карті локальних постачальників «Лавки традицій» жодного виробника з Кіровоградської області.

Проєкт дає зрозумілий ринок збуту зі зрозумілими умовами.

«Це хороша можливість для тих, хто хоче вийти в цивілізований рітейл, отримати канал збуту в тих магазинах, де максимально сконцентрована цільова аудиторія. Ми всі розуміємо, що не всі рітейлери однаково підходять для локальних виробників, бо як правило, вартість крафтового продукту досить висока. Адже висока затратна частина і якість продукту висока. Об’єктивно крафтова продукція не може бути дешевою. У випадку роботи з нами це релевантна аудиторія, якій це цікаво», - розповідає керівниця проєкту Марина Булацька.

Плюсом є те що представники проєкту проводить аудит виробництва підприємства, консультують, що треба змінити чи додати, маркетингова підтримка підприємців та розробки етикетки з маркуванням відповідно законодавству.

«Це можливість зрости з точки зору всіх законодавчих вимог», - каже керівниця.

Хоча зараз проєкт розрахований поки що лише на їжу, найближчим часом планують охопити і нехарчову продукцію: кухонний текстиль, посуд.

Як потрапити на полицю магазинів проєкту?

  1. Продукт має бути натуральним.
  2. Вимог щодо мінімальних об’ємів продукту немає.
  3. Необхідно перш за все постійно виготовляти якісну продуцію  адже повторно купити клієнта продукцію, якщо вона виявилась неякісною, дуже складно.
  4. Необхідно оформити дозвільні документи: для тваринницької продукції це експлуатаційний дозвіл, для іншої – реєстрація потужності виробництва, і оформитись як ФОП чи ВАТ.
  5. Треба вивчати ціноутворення і зробити так, щоб вартість вашого продукту була конкурентною.
  6. Швидше за все доведеться попрацювати над упаковкою, адже вона може бути прекрасною для продажів через інстаграм чи в маленькому магазинчику, але невдалою для крупного рітейлера.
    І велику частину роботи займе розбудова бренду, тобто поширення інформації про себе.

Подібні вимоги необхідно виконати для появи на полицях будь-якого іншого супермаркету.

Окрім того, варто готуватись презентувати себе: розказати про свою продукцію і філософію бренду, показати як ви позиціонуєте себе в соцмережах і які документи маєте.

***
Обидві експертки одностайні в тому, що в українських крафтових виробників, які роблять якісний продукт є великий потенціал, а їх ринок збуту тільки зростатиме, адже мода на свідоме споживання набирає обертів.

 

Анастасія Дзюбак

У матеріалі використані коментарі експерток з вебінарів в рамках проєкту ЄС «Будуймо Європу в Україні».

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама