Життя

Як підвести підсумки року і не розчаруватись порівнюючи себе з іншими

. 2371

 

Психологиня Олена Чорна у своїй авторській колонці розповідає про те, як підвести підсумки року і не впадати у відчай, якщо не все заплановане збулось.

 

mrija

Не порівнюйте себе з іншими

Давайте почнемо з того, чому для вас мірилом щастя є перегнали ви інших людей чи ні.

Чому я можу себе любити і хвалити лише, коли я швидша, результативніша від інших? А якщо повільніша, інакша то ставити хрест? А якщо я маю результативні результати, але від того плакати хочеться? Бо туди сил і здоров'я вбухано чимало, а радості нема.

Якби щастя для усіх людей виглядало однакового, нам би ще зі школи видавали список, що і у якому віці треба зробити, аби бути щасливим. І ми були б.

У кожного своє щастя

Легко було б будувати стосунки, обирати роботу, адже усім потрібне одне і те ж.
Але так не буває. Навіть в одну і ту ж яєчню кожен додає різну кількість солі. А хтось –цукру. А третій- варення.

Так і зі щастям - воно для кожного своє: для когось - це джип і свій бренд, для когось - троє дітей і порядкування дому, а можливо, це вибір чайлд-фрі і кругосвітній яхтинг.

Хто встановлює критерії щастя? Реклама. Якій потрібно мені продати новий айфон? Чи маагзин, якому треба продати мені 2 речі за ціною трьох?

Орієнтир на відчуття

Підводячи підсумки року, нам треба орієнтуватись на внутрішнє, а не на зовнішнє.

Як психолог, я знаю, що надійним показником щастя є почуття радості і внутрішнього спокою(гармонії). Причому радості не ейфорійно-стрибучої, яка триває кілька хвилин, а потім десь зникає, а спокійно-стабільного стану внутрішнього світла.

Це коли вам добре від того простору, який ви навколо себе створили. Від справ, що наповнюють ваш день. Від того, що ви купили собі красиву (непрактичну, дорогу) чашку, і кожного разу, кидаючи на неї погляд, ви злегка всміхаєтесь.

Тому я раджу міряти свій прогрес за рік не кількістю досягнень, а кількістю моментів радості.

 Спитайте себе

  • Їх було більше чи менше?
  • Які нові вибори ви робили?
  • Від чого відмовились? Що додали?
  • Чи вдалося вам не лише мріяти, а й діяти?

Цей рік,як ніколи, побавив нас можливостями внутрішньої тиші і трансформацій.

До прикладу, кропивничанка Ірина Маркова - передала свій виплеканий "Авокадо-кейтерінг" і пірнула за мрією. Ксенія Прудкая - відклала вбік свої спортивні здобутки - і створює свічки. Вони за кимось женуться? Комусь щось доводять?

У їхній ситуації логічніше було б масштабувати створене, позмагатись для грамот чи диплому. Але диплом не гріє. А справа душі, втілення мрій гріє.

І так, кожні 5 років (цифра умовна) ці справи можуть змінюватись.

  • От ким би ви хотіли бути, якби могли обирати професію зараз?
  • Чим би наповнили свій день, якби не було ніяких обмежень?
  • З якими б людьми скоротили спілкування? А з якими додали?
  • Як починали б ранок?
  • А що з цього абсолютно реально робити там, де ви є, з тими ресурсами, що маєте?

Якщо це вас наповнює, змушує серце співати, то навіщо ж шукати виправдання, чому цього немає у житті. Віднайдіть спосіб сказати собі "так".

Бо хто має втілювати ваші мрії, як не ви?

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама