Велотуризм: як почати і де знайти компанію в Кропивницькому

Нещодавній сьомий Чемпіонат України з велосипедного туризму, що відбувся на початку липня у Світловодську, викликав певний інтерес як у спільноти, що не уявляє свого життя без залізного коня, так і у людей, не особливо дотичних до велосипедів та й туризму взагалі. Тож що таке велотуризм, як його опанувати і з чого почати?
Отже, велосипедний туризм – це мандрівки та змагання з використанням велосипеда як технічного засобу пересування. Він є аматорським та професійним. Професійний велотуризм регламентований відповідним розділом Правил змагань зі спортивного туризму та Правилами проведення спортивних туристських походів, аматорський у більшості своїй не регламентований нічим.
Згідно з Правилами, професійний велотуризм полягає у проходженні учасниками змагань чотирьох (нині розроблена та поступово впроваджується ще одна) дистанцій –велоралі, фігурного водіння, кросу та тріалу. Три останні можуть бути об’єднані у «комплексну дистанцію» та мають формат особисто-командного заліку, велоралі має лише командний залік.
Всі дистанції мають певні рівні складності, а саме протяжність та кількість перешкод. Відповідно до Правил формується і склад команд: для початкових рівнів – дві особи незалежно від статі, для вищих – чотири особи незалежно від статі. Також команди та учасники, окрім велосипедів, повинні мати все необхідне спорядження для долання перешкод та таборування на місці проведення змагань. Для велопоходів потрібно як загальнотуристичне спорядження, так і спеціальне велотуристичне, загальний перелік складових для всіх сезонів може доходити до сотні позицій.
Аматорський велотуризм не потребує досить жорстких правил, втім безпека має бути понад усе. Тож кожен учасник аматорської велогрупи сам вирішує для себе, що і коли брати.
З чого почати
Основним чинником має стати елементарна зацікавленість. Як кажуть, або зайде, або не зайде.
Наступною складовою є фізична підготовка, адже навантаження постійно зростатимуть. Також майбутній велотурист має бути комунікабельним та спроможним працювати в колективі.
Звичайно, перші навички опановуються на прибудинкових ділянках, спортивних майданчиках та паркових зонах, де дітлахи навчаються катати як на беговелах та триколісниках, так і на більш технічно складних велосипедах. Саме для таких місцевий велоклуб «Там Де Ми» щороку влаштовує дитячі велоперегони «РоверОк» наприкінці травня.
Якщо ж хочеться більшого, варто завітати до обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді», розташованого між телецентром та бейсбольним стадіоном в обласному центрі. Також працює велогурток у Світловодській філії центру. Заняття безкоштовні, є в наявності велосипеди початкових рівнів складності. Втім, є й особливості. Відповідно до Правил, узгоджених з Правилами дорожнього руху, набір до гуртків здійснюється лише з 14 років. Проте, як на мене,не варто втрачати «кадри», тож дітлахи віком 10 -11 років можуть приходити і тренуватись.
Курс велотуризму розрахований на три роки та складається не лише з покотеньок, а й загальнотуристичної, фізичної, краєзнавчої складової, топографії, навичок таборування, кулінарії, домедичної та психологічної підготовки, тощо.
І, нарешті, участь у заходах місцевих велоклубів, кількість яких продовжує зростати.
Що потрібно
Для початку – велосипед, бажано з наявністю мінімум десяти передач, що забезпечують легкість долання складних ділянок та зменшують навантаження на організм велотуриста. Далі йде велошолом, який має захистити вашу голову від травм. Також має бути зручний одяг –звичайний чи спеціальна велоформа, кожен обирає за власним смаком.
По мірі зростання майстерності та бажань збільшується кількість необхідного спорядження, удосконалюється велосипед, доповнюючись необхідним обладнанням.
З ким катати
Самому вельми ризиковано, краще мінімум вдвох. По-перше, в компанії веселіше та надійніше. По-друге, у випадках технічних проблем, погіршення здоров’я або, не доведи, господь, ДТП, ваш соколісник (чи соколісниця) може викликати поліцію або «швидку», або просто повідомити рідних.
Якщо вас цікавить великі велотусовки, то до ваших послуг:
- Велоклуб «Там Де Ми» – https://www.facebook.com/groups/kropyvel/
- Спільнота «ВелоКроп» –https://www.facebook.com/groups/346242199505559/
- Спільнота «Велодрузі» –https://www.facebook.com/groups/velodruzi/
- Велоклуб «Bikes Band» –https://www.facebook.com/groups/bikebandkr/
- Велоклуб «Maximoose. Bikes» –https://www.facebook.com/Maximoose.bikes/
Як бачите, кожна кропивницька спільнота має сторінку як мінімум у Фейсбуці, також ви можете їх пошукати в інших соцмережах.
Велоспільнота Центру туризму має свою сторінку «Кропивницькі кентаври» та відповідний вайбер-чат, де учасники обговорюють всі робочі й позаробочі питання.
У Світловодську, крім східної філії Центру туризму, є ГО «Велотуризм», яка проводить як традиційні різнопланові покотеньки, так і «Дитячу велошколу»
Розповідати про велотуризм можна годинами – настільки він нескінченний. Ми розповіли лише одну соту, якщо не тисячну, інформації про цей спосіб активного життя й відпочинку. Бажаючі знати більше можуть писати до згаданих спільнот у соцмережах, а ще краще – долучитись до їхніх покотеньок, про які групи заздалегідь повідомляють. Бажаючі віком 11-20 років можуть звертатись до обласного центру туризму протягом навчального року або писати на сторінку «Кропивницькі кентаври» у Фейсбуці. Файного всім велоліта, а шляхів вистачить на всіх!
Максим Гуцалюк, спеціально для сайту «Гречка»