Життя

Топ-проблеми у поводженні з відходами на Кіровоградщині

. 3086

Від порушень законодавства до значного накопичення – екоактивісти громадської організації «Флора» склали ТОП-6 проблем у поводженні з відходами, актуальними для громад Кіровоградщини.

smittya

№1. Не відповідність схем санітарної очистки територій населених пунктів вимогам чинного законодавства

Розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів є одним з 13 повноважень органів місцевого самоврядування, закріплених статтею 21 Закону України «Про відходи». Такі схеми мають відповідати державним будівельним нормам, зокрема ДБН Б.2.2-6:2013 – «Склад та зміст схеми санітарного очищення населеного пункту». Такі схеми мають визначати черговість здійснення заходів санітарного очищення, обсяги робіт, систем і методів поводження з побутовими відходами, необхідної кількості спеціально обладнаних транспортних засобів збирання та перевезення побутових відходів та інших необхідних машин, механізмів і устаткування, а також інші релевантні аспекти.

Разом з тим, попри наявність доволі детально виписаних норм та підходів у розробці схем санітарного очищення, для територіальних громад області розробка та затвердження схем, які б відповідали всім чинним вимогам, залишається проблемою.

№2. Порушення законодавства при використанні сміттєзвалищ

Наразі у Кіровоградській області зафіксовано 420 місць видалення побутових відходів, які розташовані у 12 містах, 16 селищах міського типу та у 392 сільських населених пунктах. При цьому лише 310 таких сміттєзвалищ мають паспорти. Такі документи мають бути розроблені відповідно до вимог Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №435 від 01.12.2010 року.

Однак виявляється, що навіть більшість з вже паспортизованих не відповідають вимогам природоохоронного законодавства. Окрім того, у деяких громадах є ситуація, коли замість підприємства, власником сміттєзвалища є сільська рада. При такому підході формується хибна практика, коли сільська рада сама собі платить екологічний податок.

№3. Захоронення необроблених побутових відходів

Деякі території продовжують практику захоронення побутових відходів без їх попередньої обробки чи переробки. Такий підхід до поводження з відходами мав завершитись з 1 січня 2018 року. Адже з метою обмеження та запобігання негативного впливу відходів на навколишнє середовище та здоров’я людини в Закон України «Про відходи» була внесена відповідна заборона.  

№4. Відсутність чіткої та обґрунтованої тарифікації на окремі види побутових відходів

У деяких громадах немає регульованого тарифу на поводження з іншими (окрім твердих) видами побутових відходів. Наприклад, з рідкими, ремонтними та\або великогабаритними.

№5. Відсутність укладених договорів виконавців послуг зі споживачами

Виявляється, у деяких громадах є практика, коли провайдери послуг щодо поводження з відходами не мають договірних відносин безпосередньо зі споживачами таких послуг. Прикладом є ТОВ «Екостайл», який надає послуги щодо поводження з побутовими відходами в обласному центрі: близько 40% мешканців не мають договорів з цією кампанією.

№6. Значне накопичення промислових відходів

В Кіровоградській області накопичено щонайменше 516.7 мільйон тонн відходів І-ІV класів небезпеки, які мають бути під особливою увагою, адже є суттєвим чинником негативного впливу на навколишнє середовище. Відповідно до статистичних даних, саме така кількість накопичена на сховищах організованого складування станом на 1 січня 2019 року. При цьому загальний відсоток промислових відходів, які були утилізовані, спалені або видалені у спеціально відведені місця, залишається вкрай низьким.

Так, у 2020 році, загальний відсоток склав:

а) відходів І-IV класів небезпеки – 6.7%;

б) в тому числі І-ІІІ класів небезпеки – 7.6%.

Володимир Бочаров-Туз

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама