Життя

Як волонтерським центрам почати залучати кошти з місцевих бюджетів (ІНСТРУКЦІЯ)

. 3231

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну тисячі людей стали втікачами від війни, людьми у складних життєвих обставинах. Не було часу проводити великі дослідження соціальних потреб. Вони були і так очевидні.  Саме у цей час громадські організації миттєво перетворилися на повноцінні центри надання вкрай актуальних і необхідних соціальних послуг.

Якість цих послуг напряму залежить від ентузіазму, психологічного стану самих волонтерів, адже вони не тільки працюють з людьми у біді,  вони і самі також є людьми у біді. При цьому волонтери постійно приймають прохання про допомогу, просять донати, шукають ресурси, необхідні для закупівлі всього необхідного. І в цьому випадку не йдеться про оплату праці самих волонтерів. Організація видачі звичайних продуктових наборів, чим займається чи не кожен волонтерський центр, вимагає одночасного розв'язання питань: пошуку харчових продуктів, логістики, фасування... Саме тому будь-яка соціальна послуга, що нині надається волонтерами, має бути організована стратегічно і в партнерстві. Це забезпечить їй сталість і довготривале існування. І цьому сприятиме впровадження соціального замовлення – інструменту, який дає можливість громадським/волонтерським організаціям і органам місцевого самоврядування партнеритися, формувати спільні і прозорі бюджети навколо соціальних послуг.

volonteru

Продуктові набори, супровід, психологічні консультації – це соціальні послуги

Волонтерські центри сьогодні консультують, інформують, надають психологічну і  натуральну (продукти, одяг, побутові речі) допомогу, допомагають у пошуку житла, роботи. Деякі організації з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну запровадили послуги, які раніше не надавалися в громаді. Наприклад, ГО "В єднанні – сила" з Новоукраїнської  громади, що на Кіровоградщині, почали власними силами облаштовувати порожні будинки для розміщення внутрішньо переміщених осіб. Такі послуги закріплені у Класифікаторі соціальних послуг, затвердженому наказом Мінсоцполітики, і можуть надаватися шляхом конкурсів соціального замовлення. Зрозуміло, якщо цей інструмент імплементований на рівні громади. 

Що означає конкурс соціального замовлення? Місцева рада у результаті дослідження потреб населення визначає, що та чи інша послуга є актуальною для громади. Передбачивши кошти на її фінансування, місцева рада оголошує конкурс, аби обрати відповідного надавача цієї послуги. Умови конкурсу соціального замовлення передбачають, що у ньому можуть брати участь недержавні організації, наприклад, громадські чи благодійні організації. Виконавця популярної послуги обирають на конкурентних засадах, адже він має відповідати визначеним у законодавстві і місцевою радою вимогам.  

Соціальне замовлення – доброчесний формат партнерства влади і громади

Переможець конкурсу соціального замовлення стає повноцінним учасником системи надання соціальних послуг у громаді. Для якісного результату він не лише надає послугу за визначеним стандартом, звітує про результати роботи, а й залучає сторонні ресурси. Таким чином громада економить місцевий бюджет, водночас створюючи можливість для залучення зовнішніх ресурсів до розвитку громади. Від цього, очевидно, виграють отримувачі соціальних послуг, адже саме вони є цільовою аудиторією, заради якої працює партнерство “влада – громадські організації”. 

В умовах війни, коли ресурси місцевих бюджетів мають неймовірно велике навантаження, а залучення нових ресурсів стає гострим питанням, соціальне замовлення – один зі способів продовжувати розвивати соціальну сферу і реагувати на нові виклики. 

“Соціальне замовлення – це про плановість і стратегічну спрямованість владних рішень у царині соціальних послуг, приклад доброго врядування і сталого партнерства між органами місцевої/виконавчої влади і громадськими/благодійними організаціями. Громадські об’єднання довели свою професійність і швидкість у реагуванні на соціальні потреби громади у найважчі для країни часи. Тепер м’яч на полі влади. І тут дійсно є запитання: чи вистачить мудрості і політичної волі суб’єктам ухвалення рішень впровадити соціальне замовлення на регіональному і місцевому рівнях?”  – говорить Алла Волошина, голова Кіровоградської обласної організації  ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, що розпочала інформаційну кампанію навколо інструменту “соціальне замовлення”.

Згідно з результатами опитування, що проводила КОО ВГО “АССН” серед волонтерських центрів у громадах Кіровоградщини, залучення ресурсів і сталого фінансування – найперша потреба волонтерів. Для громад же постало питання як забезпечити надання різних послуг, що виникли в умовах воєнного стану. Більшість із цих послуг орієнтовані на внутрішньо переміщених осіб (надання притулку та короткотермінового проживання, надання натуральної допомоги, юридичний супровід, психологічні консультації), з якими в тому числі працюють волонтери. Чи дійсно є сенс владі й волонтерам йти паралельними стежками?

Як запровадити соціальне замовлення

Очевидно, що органи місцевого самоврядування впровадження нових інструментів/програм відклали до кращих часів, намагаючись реагувати на нові виклики. Тож навряд посадовці з великим ентузіазмом візьмуться за впровадження соціального замовлення, навіть якщо вони працюють на мирній території. Тому саме зараз громадські організації або волонтерські центри, які орієнтуються на довготривалу роботу, мають принаймні почати розмови навколо соціального замовлення. 

Для прикладу, ще восени 2021 року на Кіровоградщині створили коаліцію громадських організацій “Соціальне замовлення: співпраця влади і громади Кіровоградщини”, яка проводила адвокаційну кампанію із впровадження соціального замовлення в регіоні. Шість громадських організацій ініціювали публічні дискусії та робочі зустрічі навколо необхідності імплементації інструменту у своїх громадах (Олександрійська, Новоукраїнська, Компаніївська, Кропивницька, Маловисківська, Великосеверинівська ТГ). Активісти проводили дослідження потреб громад у нових соціальних послугах, аби показати, що наявного списку соціальних послуг, які покриваються місцевим бюджетом, недостатньо. У результаті зустрічей більшість ОМСів почали роботу над Положеннями про соціальне замовлення та постійнодіючу комісію з питань здійснення соціального замовлення за бюджетні кошти. Громадські активісти переконані: аби не війна, соціальне замовлення могло б запрацювати вже цьогоріч. 

Більше про адвокаційну кампанію можна прочитати тут: #соціальне_замовлення_Кіровоградщини  

Ті, хто бачать переваги від впровадження соціального замовлення, можуть піти цим же шляхом. І дані, що збирають сьогодні ГО та волонтерські центри про потреби, до прикладу, вимушених переселенців, можуть стати вагомим аргументом на користь старту роботи навколо впровадження соціального замовлення. 

Аби соціальне замовлення запрацювало, громада має пройти три етапи, що визначені Постановою Кабінету Міністрів України №450 від 1 червня 2020 р. «Деякі питання надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення». 

1. Формування соціального замовлення

На цьому етапі відбувається дослідження потреб громади у соціальних послугах, а також визначення предмета соціального замовлення. Тобто переліку соціальних послуг, кількості і категорій осіб, які їх потребують, а також обсягу коштів, необхідних для того, щоб закрити виявлену потребу. 

2. Виконання соціального замовлення 

Формування технічного завдання для майбутнього виконавця. Але разом з тим на цьому етапі відбувається ще й організація та проведення конкурсу потенційних виконавців, а також укладення з ними договору про надання соціальних послуг терміном від 1 до 3 років. 

3. Моніторинг 

Соцзамовлення дає можливість не тільки недержавних виконавців до надання соціальних послуг у громаді, а й проконтролювати їхню якість роботи. Це відбувається на цьому етапі: моніторинг, оцінка якості, звітність. 

АССН 2 02

Найефективнішим впровадження інструменту буде, якщо вже на першому етапі місцева рада ухвалить Положеннями про соціальне замовлення та Положення постійнодіючу комісію з питань здійснення соціального замовлення за бюджетні кошти. І громадські активісти можуть ініціювати цей процес уже зараз. 

КОО ВГО “АССН” готова консультувати громадських активістів та посадовців місцевих рад на кожному кроці до впровадження соціального замовлення.  З питань допомоги можна звернутися листом: infoapsoa@gmail.com. Окрім цього командою організації створено візуальні матеріали, які полегшать цю роботу. В інструкціях знайдете інформацію про: 

  • те, як соціальне замовлення вплине на соціальну сферу в громаді і її розвиток;
  • правові документи, що врегульовують впровадження соціального замовлення;
  • повноваження органів місцевого самоврядування у сфері соціальних послуг;
  • список соцпослуг, які можуть надаватися шляхом соціального замовлення;
  • етапи впровадження й оцінки ефективності соціального замовлення;
  • вимоги до надавачів соціальних послуг;
  • етапи надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення.

Ви можете усі матеріали знайти за цим посиланням.  

Окрім того, рекомендуємо підписатися на перший в Україні Telegram-канал “Соціальне замовлення в Україні”, присвячений соціальному замовленню. У ньому – нормативна база, інструкції з впровадження та застосування, реальні кейси впровадження і використання соцзамовлення з регіонів України, які збирає організація в межах своєї інформаційної кампанії навколо інструменту. 

 

Матеріал створено в рамках проєкту "Соціальне замовлення: співпраця влади і громади Кіровоградщини", що втілюється КОО ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" за підтримки NED.

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама