Життя

Вдвічі менший урожай і непрогнозована посівна: ситуація із зерном в Україні

. 2198

 

У 2021 році, який став для нашої країни рекордним за обсягом врожаю зерна, аграрії зібрали 106,6 мільйона тонн зернових та олійних. Проте цього року українські аграрії планують зібрати близько 55 мільйонів тонн зерна та 16 мільйонів тонн олійних культур.

 

kombain pole

Відтак, цьогорічий врожай вдвічі менший, ніж торік. Як іде збір урожаю, які прогнози щодо експорту зернових та посівної кампанії 2023 року – пояснили у Центрі громадського моніторингу і контролю.

Збір урожаю триває

За даними Держстату, сумарний валовий збір зернових і зернобобових культур в Україні у 2021 році склав трохи більше 86 мільйонів тонн. Це на 32,5% більше, ніж роком раніше. Цьогорічні цифри набагато менш оптимістичні. Показники з врожайності у аграрному секторі, за попередніми оцінками, сягатимуть більше 55 мільйонів тонн, розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

«Це менше у порівнянні з минулим роком, але в умовах окупації, війни та економічних збитків цей показник — той, що гарантуватиме можливість продовольчої безпеки для самої країни, адже по всіх зернових протягом року ми споживаємо порядка 20 мільйонів. Тобто ми бачимо, що є значний потенціал для здійснення експорту, що дасть можливість отримувати кошти», — пояснив він.

Урожай зернових в Україні вже зібрали на 81% засіяної площі. Загалом обробили вже 9 мільйонів гектарів, повідомив Ігор Віштак, директор Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України, під час брифінгу в Медіацентрі Україна.

Зокрема, пшеницю аграрії вже зібрали повністю, а от кукурудзу та інші зернові — лише наполовину. Завершують збір гречки та соняшника: їх намолотили, відповідно, на 98% та 96% площ.

Аграрії Миколаївщини першими завершили збір цьогорічного урожаю всіх сільськогосподарських культур та намолотили майже 2 мільйона тонн зернових та зернобобових. Найбільше врожаю зібрали Вінниччина та Кіровоградщина, кожна з цих областей намолотила понад 3 мільйона тонн зерна. За даними Мінагрополітики, найвища урожайність зернових та зернобобових культур — в аграріїв Хмельниччини.

«Намолочено 39 мільйонів тонн збіжжя… Весна була досить холодною і вегетація розпочалась пізно, осінь була дощовою, вологість зерна досить висока і аграріям потрібно досушувати зібране зерно», — пояснив затяжний процес збору Ігор Віштак.

Непрогнозована посівна 2023

Через війну збитки товаровиробників у аграрному секторі вже сягають понад 40 мільярдів доларів, знищені підприємства, тварини, скоротилися посівні площі, розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

«Це говорить про те, що в таких умовах стовідсотково гарантувати заплановані посіви на 2023 рік дуже важко. Я б обмежився сьогодні гарантуванням того, що посівна буде відбуватися, але в яких масштабах, на яких площах, які культури будуть задіяні, будемо говорити вже під час самої підготовки, це десь лютий місяць», — зазначив Денис Марчук.

Він додав, що посівні площі через війну та окупацію скоротилися приблизно на 40%. Залишаються проблеми навіть із звільненими територіями, але значна частина цих угідь замінована. Їх можна було б планувати у задіяння посівних площ на весну 2023 року, але для цього потрібно провести велику роботу з розмінування.

«ДСНС працює в посиленому режимі, докладає всіх зусиль. Але зусиль цих фізично не вистачає. Потрібно задіювати додаткові механізми залучення команд розмінувальників, закордонних експертів, які давали б можливість прискорити цей механізм. Якщо це вдасться зробити, кількість посівних площ буде розширено. Але не тільки замінування є ключовою проблемою. Велика частина підприємств знищена, знищена техніка, адміністративні будівлі, молочно-товарні ферми, поголів’я тварин», — розповів Марчук.

Оптимістичні прогнози експорту

За даними Мінагрополітики, від початку року, станом на 15 листопада, з України вивезли майже 43 мільйонів тонн.
В Українській зерновій асоціації прогнозують, що сумарний експорт зернових та олійних із України у 2022/2023 маркетинговому році (липень-червень) може досягти 47,5 мільйонів тонн (у прогнозі за серпень на 31% менше — 32,8 мільйонів тонн). Але є умова: збереження морських зернових коридорів до закінчення маркетингового року.

«Загалом експорт зернових та олійних у 2022/2023 маркетинговому році можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів до кінця сезону. Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавання у Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно постачати українське зерно у країни, які його вкрай потребують», — уточнили в УЗА.

Денис Марчук розповів, що на сьогоднішній день за рахунок продовження роботи морських коридорів через порти великої Одеси Україна має можливість експортувати до 60% зерна через морські коридори.

«У нас є хороші показники з розвитку сухопутних маршрутів — залізниця, автошляхи, порти через Дунай. Євросоюз виділив порядка 1 мільйона євро на розвиток сухопутних маршрутів з території України, що дає перспективу мати можливість проходу до портів Європи незалежно від позиції росії, яка може хитати ситуацію», — повідомив він.

Всеукраїнська аграрна рада ініціювала звернення до представників уряду Польщі, щоб обговорити можливість побудови на території України широкої колії в межах 500 кілометрів, яка б сполучала Україну, Польщу і Литву, і таким чином отримати доступ до литовського порту Клайпеди. Цей проєкт вигідний як для України, так і для європейських партнерів, тому що це буде постійно функціонуючий логістичний центр. За словами Марчука, на його реалізацію потрібно порядка 3 років та 12 мільярдів євро.

 

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

Поширюйте

Коментуйте


Реклама