Росія раз у раз намагається присвоїти собі досягнення українських митців: художників, поетів, письменників, режисерів. Те саме відбувалося і з доробком представників Харківської школи фотографії, яка стала частиною світового мистецтва і висміювала радянську систему.
Євген Павлов, «Портрет батька», з серії «Тотальна фотографія»
Про вплив Харківської школи фотографії на світову культуру та опір українських фотомитців радянській системі розповідає видання «Люк» в рамках проєкту «Харків, де твоє обличчя?».
Харківська течія у світі фотографії бере початок 1971 року, коли на базі обласного фотоклубу створили незалежну групу «Час». її засновниками стали Геннадій Тубалєв, Євген Павлов, Олег Мальований, Юрій Рупін, Борис Михайлов та Олександр Супрун, яких згодом стали називати першим поколінням Харківської школи фотографії (ХШФ). Фотохудожники використовували прийоми накладання кадрів, механічних пошкоджень, розфарбовування, колажування, у своїх роботах висміюючи радянську систему. Вирізняється ХШФ використанням методу «теорія удару», коли світлина викликає реакцію (різноманітну) і немовби вступає у діалог з глядачами.
Наприклад, Борис Михайлов використовував гротеск, щоб висміяти радянську ідеологію. Саме він наразі є єдиним українським фотохудожником, який мав персональну виставку Музею сучасного мистецтва У Нью-Йорку, а також його роботи є в колекції музею Метрополітен.
Для алегоричної передачі того, як радянщин проникає у життя українців у Харкові, Борис Михайлов використав червоний колір, а серію гостросоціальних фото так і назвав – «Червоне».
У серії «Солоні озера» фотохудожник висміює абсурдність часу радснької «перебудови», показуючи, як люди відпочиваютьу водоймі, що забруднена викидами заводу, розташованого поблизу.
«Образ відображає дух часу, демонструючи абсурдність періоду «перебудови» та фіксується на темі масової свідомості. Так фотограф розширює можливості документальності у власному доробку», – зазначають автори проєкту «Харків, де твоє обличчя?».
Вперше накладання негативів один на одний Борис Михайлов використав у серії під назвою «Вчорашній бутерброд».
Проте у десятку кращих фотосерій світу увійшов альбом «Незакінчена дисертація», в якій Борис Михайлов наклеїв буденні фотографії на зворотню сторону дисертації свого родича. Також фотохудожник написав навколо світлин свої думки щодо фотомистецтва.
Як Росія намагається вкрасти українську фотографію
За словами дослідниці Олександри Осадчої. Росія намагалася привласнити собі Бориса Філатова та інших фотохудожників ХШФ ще із 1980-х років. Тоді роботи українських фотографів включили до книги і виставки Another Russia, а згодом почали маркувати як доробки «вітчизняних» чи «російських» митців.
Така ж історія сталася у 2012 році, коли на Бієнале у США, яке було присвячене російській фотографії, використали роботи харківських митців. Потім у 2017 році те ж саме росіяни поторили вже у Парижі під час виставки у Національному центрі мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду.
Та завдяки реакції українського суспільства представники центру Помпіду почали досліджувати українське фотомистецтво і згодом визнали, що видатні роботи належать саме українським митцям, які не є російськими чи «радянськими».
Вже у 2018 році в Харкові з’явився музей Харківської школи фотографії — MOKSOP. Та через повномасштабне вторгнення з Харкова, який потерпає від російських обстрілів, більшу частину оригіналів вивезли на тимчасове зберігання до Німеччини та Австрії, а онлайн-колекція музею наразі налічує понад 2500 відсканованих робіт.
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
- Пальне дешевшає: що буде далі з цінами на бензин та дизпаливо
- Від повістки до служби на передовій: який алгоритм підготовки мобілізованих в Україні
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Поширюйте
Коментуйте
