Як опанувати науку любові за 188 діб: оригінальний рецепт від письменника Януша Вишневського
Про Януша Вишневського як письменника світ почув ще у 2001 році, відколи вийшла друком його перша художня книжка «Самотність у мережі». А пристати до цього берега його примусила депресія, що розвинулась після розлучення із дружиною та, як це не дивно, захисту докторської дисертації з фізики.
Саме тоді, коли все в житті вже відбулося чи просто було, науковий співробітник крупної міжконтинентальної компанії взявся рятувати себе творчістю, заповнюючи пласку холоднуватість монітора своїм досвідом знання людей, навколишнього світу в цілому. Успіх першого роману надійно зацементували наступні книги, головним чином збірка оповідань «Коханка» (2002) та “Повторення долі” (2004): вочевидь, описи складних молекулярних конфігурацій чужих доль, моделі жіночої душі й схвильованої чуттєвості на широкий, – не академічний, – загал цінуються значно вище. У 2006 році вийшла екранізація «Самотності у мережі»; ЗМІ та літературні оглядачі називають Януша Вишневського переконаним феміністом і знавцем жіночої психології.
З нагоди відзначення чергового Дня Святого Валентина всім, хто познайомився з любовю і досі не втратив до неї ані інтересу, ані азарту відкривача, а також тим, хто непокоїться амурним дефіцитом, ми пропонуємо скуштувати ще один десерт від Вишневського, який можна знайти і безплатно скачати на популярних книжкових сайтах.
Книга Януша Вишневського «188 днів та ночей» (2009), написана у співавторстві із відомою польською журналісткою, що також зажила слави феміністки, редактором популярного часопису «Pani» Малгожатою Домагалик. Художньо оформлений як календарний зріз регулярного листування із другом жіночої статі, твір подібний до колажного полотна, складеного із житейських історій, роздумів та доступних наукових фактів, що дозволяють розглянути феномен любові з несподіваних сторін і граней, не так, як про неї зазвичай мріють підлітки чи іронічно усміхаються до краю втомлені домогосподарки. Фактично Вишневський та Домагалик захищають маловідомі території любові, обнесені ззовні жалким дротом страху, упереджень, голлівудських і порнографічних штампів поведінки, соціальних розрізнень тощо. Потреба переживання любові, «високоватних» пристрастей і обдаровування ними когось дуже важливого у своєму житті обовязкова і всеохопна, але й така, що не зносить залагодження сурогатом. Наприклад, чи знали ви, що у тваринному світі не поодинокими є випадки усвідомленого планування статевого життя, що йде врозтіч із фізіологічними термінами репродукції (деякі види приматів) чи те, що самці восьминогів навіть спеціально відрощують собі ще одну кінцівку із розвинутим мязистим плечем, аби обнімати і ніжно заспокоювати свою обраницю? Чи відомо вам також, що очікуваний ефект від вживання «Віагри» «обнулює» чоловіче неприйняття особистості жінки в цілому, а не лише видимих тілесних принад?.. Або про те, що тільки незначний відсоток «виправлених» пластичною хірургією жінок мають задовільне особисте життя?
Зважаючи на те, що твір не має наскрізного сюжету, більш-менш стрункої історії розвитку дружби поміж чоловіком та жінкою, він видається цілком придатним для читання у дорозі, «вікнах» поміж парами в університеті чи навіть під час готування обіду, тобто, з будь-якого розділу. Щоправда, як і в справжньому листуванні, автори не дають назви конкретним темам своїх розмов, вивірянь та дискусій, – і це таки незручно, якщо вас цікавить певне питання, повязане із проблемами людських взаємовідносин. Щодо іншого є нагода оцінити якісний літературний продукт, оснащений мережею лінків, посилань, маркерів, асоціацій та дотепних порівнянь, що тільки натякають на величезний культурний досвід та ерудицію авторів. Читання цієї книжки зорієнтовує на сегмент імен, літератури, пєс та фільмів, туристичних цікавинок та артистичних кафешок, які подразнюють уяву і думання, заохочують відкривати для себе нові виміри знання про сучасний світ.
Валентина Головань