Сучасна «Жізель» у Кропивницькому – шок і захват (ФОТО)

Найдорожчий свій балет, вчора, 30 жовтня,у Кропивницькому презентував театр “Київ модерн- балет” відомого балетмейстера Раду Поклитару.
«Жізель» 39 постановка в портфоліо хореографа, і перша, яку він показав у нашому місті.
Поклітару часто вдається до переосмислення класичних творів і його часто критикують за надто вільне їх трактування. І власне зрозуміло чому. Перше враження після вистави – шок. Це зовсім не та «Жізель», яку ми знаємо, це практично антитеза класичній «Жізелі». І якщо до сучасної хореографії без пуантів, сучасних декорацій і образів можна морально себе підготувати, то до сюжетних трансформацій ні.
Жізель за версією Раду Поклітару вже не мешкає в маленькій хатинці в лісі, її дім – кам’яні джунглі великого міста. І це змінює майже все у її долі. Якщо класична Жізель є синонімом чистоти і невинності, то Жізель з міських нетрів її – протилежність. Різка, незграбна і дика, з поганими звичками і манерами. Об’єднує їх лише наївність, довірливість і всепрощаюча сила кохання.
Нажаль, сучасний Альберт – це вже не нещасний юнак, що є заручником своїх і не лише своїх зобов’язань, який ненароком стає причиною передчасної смерті прекрасної дівчини. Він більш жорстокий, цинічний і підступний, що й призводить до більших страждань Жізелі і трагічнішого фіналу.
Класична «Жізель» безкінечно сумна, але все ж, світла історія. «Жізель» Поклітару – жорстка, жорстока, натуралістично потворна і трагічна.
Хоча, якщо дивитись на дану постановку як на окремий твір, збентеження минає і на перший план виступають безперечні її заслуги. І в першу чергу це, звісно, хореографія – виразна, змістовна, майстерна і просто красива. Така, що досконало розкриває сюжет вистави і характери героїв, яка хоч і спустилась з пуантів, але не втратила чарівності класичного балету.
Декорації, костюми, зачіски і головні убори танцівників – все продумане до дрібниць і покликане творити на сцені окрему реальність, якій віриш, яка постає опуклою і багатогранною, цікавою сама по собі, яка чудово деталізує розповідь, занурює у світ головних героїв. Жодних трико і пачок – хлопці в камуфляжі і шкіряних байкерських костюмах, дівчата в джинсових спідницях, але це все так майстерно спроектовано і пошито, що абсолютно не сковує рухів, не заважає танцівникам.
Музика Адольфа Адана – єдине чого не торкався Раду Поклітару, перекроюючи «Жізель» на новий лад. І саме музика нагадує нам про першооснову протягом всієї вистави. Вивищуючи мешканців соціальних низів великого міста над їх природою і обставинами життя, ошляхетнюючи навіть найтемніше дно, де опиняється волею долі головна героїня, підсилюючи емоції в ключових напружених моментах розповіді, аж до сліз.
Вцілому нова «Жізель» вражає до глибини душі, пробуджує весь спектр емоцій, змушує співпереживати і не відпускає ще довго після завершення вистави, а таким і є справжнє мистецтво.
Довідка
Раду Поклітару – видатний балетмейстр, родом з Молдови,став широковідомий в Україні завдяки участі в телевізійних проектах. У 2016 році став лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка за досягнення в області культури і мистецтв за балети «Лебедине озеро», «Жінки в ре-мінорі», та ін.