Жінки хочуть проявляти себе: часто їм потрібне елементарне заохочення – Слава Світова

Після заходу авторка в ефірі «Українське радіо: Кропивницький» розповіла трохи про своє навчання творчому письму і креативний простір для жінок.

Про прагнення писати і літературну спільноту

– Я була в Львові, в Житомирі. І приїхала до Кропивницького. Ця програма відрізняється від тих. Дивлюсь на запити. У Житомирі я розповідала про «синдром самозванця». Тут був запит на те, як взагалі автору початківцю писати, що писати і куди з цими текстами іти. Тут ми поговорили про пошук власного я, який бренд собі вигадати і виліпити, щоб ти був впізнаваний, щоб твої книжки хотіли читати і як виходити на діалог з видавцями. Як стати для них видимим, – розповідає про специфіку своїх тренінгів Слава.

– За моїми спостереженнями значна частина аудиторії були журналісти, бізнес-вумен, але власне дуже мало авторів, письменників поетів. Яка ситуація в інших містах.

– Загалом останніми роками феномен в тому, що багато людей хоче писати. Я не знаю навіщо їм це потрібно. Бо хтось в кінцевому результаті хоче видати книжку, а комусь достатньо просто проявитись як письменник, стати частинкою спільноти. Хтось хоче освоїти техніку, щоб в майбутньому написати щось грандіозне. Зараз великий інтерес як в старшого покоління, так і молодшого: усі хочуть опанувати мистецтво розповідати історії. І оскільки є потреба, чому б її не задовольнити.

На одному з ефірів у Києві, разом з Оленою Гусейновою, ми говорили про те, чим же є це письмо. Чи це якийсь терапевтичний ефект, який допомагає пережити і звільнитись, чи жага стати майстром слова. Тоді питання було, чому люди не йдуть фахово вивчати літературознавство. Я не можу цього пояснити. Але що мені подобається, якщо я зможу дати інструменти і вселити віру в тих людей в кого дійсно виходить добре писати, але які самі себе посадили в коробочку і створили бар’єри. Якщо я допоможу їм вийти з цієї коробочки, то це вже плюс. Мені подобається бачити очі людей на початку заходу і після. Це те, заради чого я гастролюю.

– Чи є потреба для людини, яка серйозна планує займатися письменництвом після таких курсів, неформальної освіти,піти ще в університет і отримати профільну освіту?

– Я не копала так глибоко у цю тему. Але якби могла відмотати час назад, то я б не пішла навчатись на іноземну філологію, бо мені б достатньо було б вивчити мови. Можливо, якби мені хтось сказав, що я стану тренеркою із словесної майстерності, то я б пішла за профільною літературознавчою освітою, бо в університеті вивчала академічне письмо та ще й англійською мовою. Мій викладач саме тим курсом вселив любов до мови. Там я засвоїла той кістяк: універсальні закони текстів. Те, що я роблю зараз, це креативне письмо і там руки розв’язані. Там не так важливо дотримуватися структури, скільки важливо фантазувати, вигадувати, виписуватися. Це те з чим працюю я. І я б взагалі закликала людей вчитися. Можна просто назватися письменником і нічого для цього не робити. А можна підтверджувати цей статус. Друкуватися, писати, слухати онлайн-курси.

– Те що зараз існує у вигляді таких сучасних форматів, лекцій, раніше відбувалось за рахунок літературних студій, спілки письменників. Чи бачите ви в них цінність зараз?

– Я завжди кажу про важливість приналежності до професійної спільноти. Є метри до яких ти придивляєшся, з ким себе порівнюєш. В моєму розумінні – це знати сучасних українських авторів і авторів-початківців, розуміти їх стилістику, знати видавців в обличчя. Бо ми недооцінюємо такий інструмент як нетворкінг. Це не просто тусовка, не просто підійти поговорити про щось. Ні, ти чітко розумієш, що ідеш на Книжковий Арсенал, щоб познайомитися, дізнатись з якими темами працюють. Неймовірна кількість видавців буде представлена у Києві, а потім восени, у Львові. Ходити на презентації авторів, знайомитися, спілкуватися, підписуватися на сторінки письменників і поетів, дивитись, якими словами вони говорять зі своїм читачем. Не знаю наскільки корисно буде для автора-початківця у ХХІ столітті долучитись до спілки письменників. Маю деякі сумніви, бо там є своя тусовка, стилістика і тематика. Ми живемо в світі, який дуже швидко розвивається, того я б закликала відстежувати ключових осіб, які активно творять нашу сучасну літературу.

– Наскільки це дружнє середовище?

– Я не спостерігала відвертої ворожості. Дуже важливо, з яким діалогом ми йдемо. У нас є потреба, з якою ми до когось звертаємось. І та манера, і ті слова з якими ми підходимо, що ми робимо, може дати нам успішний, а може негативний результат. Я кілька разів читала дописи від письменників і поетів про те, що їх завалюють проханнями «почитайте мій рукопис», а якщо не відповідаєш протягом години починають більш наполегливо просити. Тут власне питання до того, чи відчуваємо ми якісь рамки? Чи відчуваємо, що ми тут не за панібрата, що це людина, з якою треба правильно вибудувати діалог? Не треба заходити із ноги і казати «ти мені винен».

Про творчий простір для розвитку жінок

– Ви є засновницею хабу Creative Women Space. Звідки така ідея? Чи не викликало створення такого виключно жіночого простору якийсь супротив?

– Праворадикали у нас були. Звичайно, наші двері відкриті і для чоловіків. Зокрема, коли ми тільки заявили про задум, багато чоловіків нас підтримало. Гармонійний розвиток жінки неможливий без чоловіка і взаємодії зі спільнотою. Але чому саме Жіночий креативний простір? Бо ми – п’ятеро співзасновниць – жінки. Ми знаємо, що це бути жінкою, з якими проблемами ми стикаємося, що ми хочемо для себе покращити. І вся наша діяльність – створити середовище для жінок, які хочуть розвиватися у творчості і у бізнесі. Ми хочемо, щоб жінки проявлялися, сміливішали, створювали свої власні проекти. Зараз ми розробляємо програму бізнес-акселератора, такого трампліну, щоб дати дівчині інструменти, що будуть їй потрібні для того, щоб створити свій проект. Ми проводимо величезну кількість освітніх заходів у сфері бізнесу, креативності, культури, мандрів і психології. Також запускаємо проект літературних мандрівок Україною. Хочемо трохи повідкривати малих міст. Перша подорож запланована до Бучача. Це буде і занурення у соціокультурне середовище, і творче письмо.

– Чому ваш хаб – це саме соціальне підприємництво?

– Всі прибутки які отримуємо направляємо в розвиток інших жіночих проектів. Зараз прибутки повністю покривають оренду. Але чому для нас було важливо вибудувати стабільну бізнес-модель, бо ми не хотіли бути залежними від грантів. Ми показуємо щодня, що є шляхи монетизації проекту, розширення.
Перші інвестиції були у вигляді оплати за перший і останній місяць оренди – це було 4 тисячі доларів. Коли ми зняли приміщення то зіштовхнулись з тим, що у нас є стіни, немає стільців, а нам вже треба заробляти на щомісячну оренду, яка на той час здавалась нам космічною. Ми просто написали пост на фейсбуці і попросили зібрати гроші на столи та стільці. Купили 30 стільців.

Якби ми все почали прораховувати ми б злякались цієї суми і об’ємів. Але ми все робили неправильно. Але якимось чином це спрацювало.

– Дитячий куточок у вас є?

– Ми орендували приміщення на два роки і вже побачили свої плюси та мінуси. Зокрема, приміщення не інклюзивне. До нас дуже важко потрапити людям на візках. Тому ми будемо розвиватися далі і думати, як фізично вибудовувати простір так, щоб він був більш відкритим для більшої кількості людей. Чому у нас немає дитячого куточка? Я сама як мама розумію, що коли є дитина і мама в одному просторі, роботи для мами немає. Одна із наших цільових аудиторій мами в декретній відпустці. Але ми хочемо їх дістати звідти, щоб вони могли приділити собі час поза родиною і дитиною. Бо жінці дуже важливо трішки звертати світло софітів на себе. Досвід покаже чи потрібен дитячий куточок чи ні.

– У жінок на такі проекти є запит?
– Ми їздили по містах з дискусіями на тему «Що б ти зробила, якби не боялась». Бо можливостей у сучасної жінки купа. Ми можемо обирати будь-яку професію, вчитися. Але часто жінка сама собі ставить бар’єри. І на питання, що б ви зробили, якби не боялись велика частина жінок казала б, що відкрила б власний бізнес. Потреба є. Жінки хочуть проявляти себе. Часто їм потрібні інструменти і елементарне заохочення.