Партнер або лідер: як карантин змінив життя родин
Під час карантину чоловіки почали більше часу витрачати на секс, сон та алкоголь. А жінки стали частіше готувати і дивитись новини. Такі результати соцопитування «Рейтингу». У той самий час після послаблення карантину в Китаї зросла кількість розлучень. «Гречка» вирішила розібратися чи насправді карантин руйнує українські сім’ї, як впливає на розподіл обов’язків та як родинам вирішувати проблеми.
У Кіровоградській області розлучатись не поспішали
Китайський приклад про збільшення кількості розлучень після зняття карантину має свої підстави. Адже ізоляція з партнером на чималий період буквально в чотирьох стінах не завжди на користь сімейним стосункам.
Хоча, як каже психолог Андрій Фоменко, тема розлучень на карантині – результат вже накопичених проблем у сім’ї.
– Розлучення незалежно від типу стосунків будуть наслідком вже накопичених подружжям проблем. Те, що раніше було приховано за зайнятістю кожного в різними режимами активності, обов`язково проявиться за час карантину. До подразників варто також віднести зміни в партнерах, які ігнорувались або не визнавались. Спільний час і часті контакти сприятимуть актуалізації змін. Це може стати приємною або неприємною несподіванкою для одного з партнерів. Більшість психологів͢͢͢ в європейських країнах констатують збільшення звернень родин у стані криз. Думаю, Україна теж покаже подібні результати, але трохи менші, ніж у європейських сусідів. Це пов’язано з тим, що в нашій країні карантин – лише один з чисельних стресових подразників, які впливають на родинні стосунки.
Схоже, що в Кіровоградській області буму розлучень поки не було.
Так, за даними відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кіровоградській області, кількість з 16 березня по 5 травня зареєстрували майже втричі більше одружень, ніж розлучень: 222 проти 57.
– Разом з тим за період карантину було подано на державну реєстрацію шлюбу 117 заяв, а на розлучення за взаємною згодою – 11, – каже начальниця відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Кіровоградській області Раїса Дайдакулова.
Для порівняння торік за аналогічний період, було зареєстровано 401 шлюб і 126 розлучень.
– Так що у Кіровоградській області сім’ї залишаються міцними, надійними, – зауважила пані Дайдакулова.
На всеукраїнському рівні кількість шлюбів під час карантину також переважає над кількістю розлучень. За даними Мін’юсту, з часу введення карантину (і станом на 8 квітня) уклали шлюб 5 138 пар, розірвали шлюб 1 753 пари.
– Щодо одружень, то для хлопця й дівчини, які проживають разом, карантин – гарний індикатор стосунків. Якщо вони раніше уявляли спільний простір вельми умовно, тепер точно знають, як будуть ладнати. Для тих, хто лишився на відстані, в різних локальних обсерваціях – це теж досвід, який одні використають, а інші не зможуть. В цілому, ми отримаємо більшу кількість міцніших стосунків, але не всі складні стосунки збережемо, – резюмує психолог Андрій Фоменко.
Стиль подолання проблем залежить від психотипу стосунків
Психолог Андрій Фоменко описав основні психотипи сімейних стосунків за якими живуть родини. Від цього залежить і шлях вирішення проблем на карантині. Фахівець виділяє два психотипи: “партнерський” та “ієрархічний”.
Партнерство в родині є для багатьох розвинутих суспільств важливою цінністю й орієнтиром. Наприклад, в Німеччині партнерство закріплено на рівні законодавства. Там партнер поза шлюбом має ті ж права, що і чоловік або дружина в їх традиційному розумінні. Але партнерство – це не лише права, це філософія пари, яка виражається у стосунках, в розвинутій комунікаціі, в співвідповідальності. Це буквально означає, що партнери – люди, які беруть на себе рівні, або майже рівні обов`язки за спільні справи. Це може також означати, що ці обов`язки можуть бути переглянуті в залежності від умов поточної ситуації. Якщо йдеться про справжнє партнерство, то зміна обставин має спровокувати цільову комунікацію з обговоренням розподілу сфер відповідальності і організації спільного життєвого простору. Тобто для такої пари можливо все, це лише питання домовленостей. Справжні партнери від карантину не постраждають, адже взаємна довіра і повага для них буденний чинник відносин. Якщо хтось виражає стурбованість якоюсь обставиною, партнер не відмахується, а стає учасником процесу пошуку рішення проблеми. Ніхто не приховує своїх почуттів, бо партнер їх не боїться, а здатен проявити підтримку. І знаєте, справа не в формальній гендерній рівності, а у ефективному досвіді партнерських стосунків. Іншими словами, в родині, де один говорить за двох – це не про партнерство, це про проблему з кордонами у одного з партнерів. Партнерство – це не про половинки єдиного цілого, це про визнання кожним цінності і цілісності іншого. У партнерів можуть виникати напружені і конфліктні ситуації, але вони мають ресурс працювати над собою і домовленостями, намагаються приймати зміни і новий досвід близької людини.
Вікторія Талашкевич, кропивничанка, живе в партнерському шлюбі:
– Сімейні обов’язки на карантині у нашій родині складаються із приготування їжі, прибирання, оплати комунальних платежів, опіки над двома котиками, а також визначення, як зайняти вільний час. Ми робимо все, як і до початку епідемії, спільно – у тому форматі, котрий зручний для кожного. Хто раніше прокинувся і має настрій, той готує сніданок. За головні страви на кухні, як і до карантину, відповідає чоловік. Я почала готувати більше, аніж до карантину – вже двічі зробила лимонад, заварювала желе і навіть салат із кульбаби.
Якщо треба піти за продуктами, це робить той, у кого є гроші на картці і бажання прогулятися. Вільний час збагатився спільними прогулянками на велосипедах, а увесь режим дня зсунувся у напрямку ночі, бо встаємо ми тепер на 1-1,5 години пізніше, аніж раніше, а, отже, і лягаємо спати пізніше. У нашому будинку на подвір’ї ми ніколи особливо нічого не робили, але тепер разом і незчулися, як за два дні розвалили старий сарайчик, який десять років муляв мені око, і тепер я там робитиму клумбу.
Ієрархічні родинні стосунки мають свої недоліки й переваги. Не варто вважати такі стосунки негативними, адже вони також можуть влаштовувати подружжя. У багатьох сімей дружина або чоловік є вираженим лідером і авторитетом для родини. Питання лише у відповідальності лідера, в його вмінні задовольнити очікування родини.
Слабкість ієрархічної системи у тому, що лідер не універсальний. Кожен може помилитись, втратити можливості, мати поганий настрій або відчути невпевненість. Пам’ятаєте, чим слабкість обернулась для вовчого вожака з мультика Мауглі? Коли «Акелла промахнувся!» – важкий момент для зграї.
Від «промаху» лідера страждають одразу кілька людей. Це важке випробування для кожного члена ієрархії. Лідер втратить роботу і засумнівається в майбутньому, а відчуватиме це кожен. І допомогти належним чином в цьому випадку йому ніхто не зможе, бо підтримку простіше приймати від рівного. Для ієрархічних родин карантин може бути проблемою, якщо лідер вчасно не сприйме зміни, проявлятиме жорсткий спротив ситуації й не зважатиме на ресурси інших.
Якщо ж лідер має гарний адаптаційний потенціал і розвинуте самоусвідомлення, він впорається з ситуацією, а родина взагалі може нічого не відчути. Стиль лідерства важливий. Авторитаризм і жорсткість – дієвий, але вразливий стиль управління родиною. Ліберальний, при усій своїй принадності і вдаваній лояльності лідера до інших – часто носить ситуативний характер і не є гарним інструментом в кризовій ситуації. Демократичний стиль лідерства – коли лідер вміє використовувати ресурси кожного в ієрархії і створює умови для їх реалізації. Така ситуація дозволяє ладнати з кризою краще за інші лідерські підходи.
Аліна Пономарьова, кропивничанка в декреті розповіла про сімейні стосунки на карантині:
– Чоловіку спочатку було складно адаптуватися до знаходження 24/7 вдома, бо він любить свободу і веде активний спосіб життя: футбол, зустрічі з друзями, робота. А в мене ж навпаки, нічого особливо не змінилося, адже я вже два роки в декреті, тому 24/7 вдома не проблема. В побутовому плані все залишилося без змін, як і було до карантину. Єдине, це те що чоловік вдома, то більше часу та уваги став приділяти дитині і в мене є змога або спокійно прибратися вдома без допомоги малого, або ж просто відпочити. А як для пари, то карантин дав можливість більше проводити часу разом і як результат стосунки стали кращими.
На сімейне насильство стали скаржитись менше?
Малюнок Oleksandr Grekhov
За даними громадської організації “Ла Страда-Україна”, що опікується проблемою домашнього насильства, за місяць карантину кількість звернень про домашнє насильство стрімко зросла.
Проте за даними поліції під час карантину в Кропивницькому кількість звернень щодо домашнього насильства у квітні навіть зменшилась.
– У лютому було 169 викликів про домашнє насильство – 64 підтверджено, у березні – 183 виклики, з них 74 підтверджено, а в квітні – 134 виклики, з них 69 підтверджено, – каже заступник начальника відділу превенції Кропивницького відділу поліції ГУ Нацполіції в Кіровоградській області Олег Петров. – Більшість звернень від жінок.
Крім того, у поліції відзначають іншу проблему, пов’язану з карантином, коли жертві важко повідомити про насильство, коли поруч кривдник.
– Не так просто набрати, наприклад, на лінію «102», коли ти знаходишся в одній квартирі з кривдником, – зазначив Олег Петров.
Тому громадські організації розвивають консультування через різні месенджери, електронну пошту.
Натомість у Кропивницькому поки відклали відкриття шелтеру для жертв домашнього насилля, який планували відкрити цьогоріч уже навесні.
– У зв’язку з карантином процес загальмувався. Основне питання фінансовий ресурс. Ми казали, що потрібно виділити кошти на фінансування установи, але з початку карантину втрати міського бюджету складають більше 17 млн грн. Про виділення в таких умовах коштів на нові програми поки не може йти мови, – прокоментував керівник Кропивницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, депутат міськради Олег Краснокутський.
На щастя, у місті є благодійна організація «Дім Милосердя», що вже не перший рік надає прихисток жертвам домашнього насильства. Контактний телефон: 073-007-00-78.
Як зберегти стосунки
– Жінки, навіть, якщо вони зосереджені на кар’єрі й самореалізації, але вони рідше за чоловіків ігнорують контур родинного існування, звертають увагу на побутові дрібнички і прояви взаємної уваги. В цьому сенсі, напруження в родині, дратівливість чи байдужість партнера їх вражатиме більше, ніж карантинні обмеження, – каже психолог.
І дає кілька порад як уникнути буму розлучень після карантину.
Валерія Жовтун. Фото автора Polina Zimmerman з Pexels, гіфки gifer.com
* Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
