Як у Кропивницькому батьки спільно долають проблеми у школах і дитсадках

 Ілюстрація “Високий замок”

Як батьки об’єднались

Активні батьки з Кропивницького свого часу взяли участь у формуванні батьківської ради при управлінні освіти міської ради. Це був дорадчий орган, яким мав налагодити спілкування між батьками та освітянами.

Для зручності батьки створили онлайн спільноту у Facebook.

– Ми створили цю групу для обміну інформацією, – каже керівниця ГО «Батьківська рада Кропивницького» Олена Бринза. – Ми обговорювали якісь теми, радили, консультували. Усе було на громадських засадах, тому що ця тема нас об’єднала і нам було цікаво.

Спільнота вийшла дуже живою і потрібною. Зараз вона налічує 17 257 учасників.

– Згодом група розрослася і стала брендом. Приміром, ми почали реагувати на освітянські рішення на рівні міста, якщо вони не влаштовували частину батьків. Коли бачили, що обурення батьків має підстави, допомагали: писали звернення, підказували на рівні кого вирішується питання, – згадує Олена Бринза.

Проти благодійно-примусових фондів

Фото з вільних джерел

Одне з проблемних питань, яке часто піднімає «Батьківська рада» є шкільні фонди.

– Взагалі ми вже давно закликаємо батьків: не збирайте, не здавайте і не заносьте, бо це чітка побутова корупційна схема, – розповідає Олена Бринза. – Наразі всі заклади отримують додаткові кошти залежно від кількості дітей, які навчаються, і ці гроші мають бути на поточні потреби: на мийні засоби, папір, дрібний ремонт. На жаль, зараз заклади почали використовувати ці кошти за згодою так би мовити батьківських комітетів закладу на додаткові ремонти. Насправді ці кошти виділені на поточні потреби і вони мають на ці потреби бути використані. Їх не треба нікуди перенаправляти й не треба додаткового збирати з батьків на заміну труби чи крану.

Інша ситуація, коли йдеться про фонд класу.

– Це кошти, які йдуть на привітання діток з якимось святом, на подаруночки. І якщо батьки в принципі не проти цього, то це вже інша історія. Але зараз це настільки не розрізняється і все в один зводиться, що в результаті виходить, що це просто ті ж самі благодійно-примусові фонди, – зазначає Олена Бринза.

Загалом у ГО не проти благодійності, але головне, щоб це було добровільно.

– Я не скажу, що якість освіти покращується від заміни вікон або дверей. Так, умови мають бути граними в закладі. Але є балансоутримувач – міська рада, куди ці ж батьки платять податки. Тобто балансоутримувач має замінювати вікна, двері, робити всі капітальні ремонти, а не батьки.

Допомагають батькам відстоювати права дітей

Серед активних батьків юристи, психологи, бухгалтери та інші фахівці, які можуть допомогти в різних питаннях. Наприклад, промоніторити закупівлі, правильно скласти звернення до суду.

– У нас усі активісти – наші батьки, які чотири роки з нами були постійно і брали участь у всіх акціях, заходах, – каже Олена Бринза.

У 2018 році з’являється громадська організація «Батьківська рада Кропивницького». Як каже Олена, оформились офіційно для того, аби надати юридичного статусу активістській спільноті. Все-таки по-іншому реагують на звернення в міністерствах від батьківської громадської організації, ніж від спільноти з соцмережі.

Основний кістяк громадської організації 10-20 людей. Хоча за ці роки збільшилася активність батьків.

Як каже пані Бринза, найліпше, щоб батьки знали свої права і вміли правильно розв’язувати свої питання. Спочатку на рівні вихователя чи вчителя, адміністрації, а тоді вже у складанні звернень на міськраду і паралельно писати пости в соцмережах.

– Як показує практика розголос – є одним з дієвих інструментів у відстоюванні прав учасників освітнього процесу, – каже Олена Бринза, яка працює журналісткою.

Зустрічі й обмін досвідом

Після закінчення карантину в планах «Батьківської ради» провести серію зустрічей, форумів з активними батьками з різних шкіл і дитсадочків.

– Налагодити співпрацю для того, щоб ті принципи і засади, які ми пропагуємо як «Батьківська рада Кропивницького» втілювались в життя. Наприклад, ми б хотіли, щоб побутову корупцію в закладах освіти і садочках чітко розуміли, як корупцію, – каже Олена Бринза.

Є цікавий досвід в окремих закладах, яким планують ділитися з іншими під час батьківських зустрічей.

– До нас приєднався тато, голова батьківського комітету одного з садочків. Він розказав про чудовий досвід, як відстояв і прорахував потреби в мийних засобах, милі, туалетному папері на групу і це тепер не купується батьківським комітетом, а закуповується за кошти, виділені садочку на поточні потреби. Це гарний приклад. І такі локальні історії успіху потрібно поширювати.

Однак, як попереджає пані Бринза, не потрібно очікувати раптового результату і треба бути готовими виділити власний час і сили. Натомість в громадській організації проконсультують, як зробити правильно, допоможуть написати заяву чи звернення.

Приклади батьківської активності

Запити, петиції, мітинги, мирні акції – це все в арсеналі «Батьківської ради», коли хочуть вплинути на чиновників.

Під час однієї із батьківських акцій на площі перед міськрадою

Боротьба за групи продовженого дня

– Тільки таким чином ми можемо тиснути. Так ми відстояли додаткове фінансування, коли намагались скоротити групи продовженого дня і прибрати поділ на групи під час вивчення української мови. Торік наші прохання задовольнили частково. З вересня очікуємо, що ситуація повториться і ми знову писатимемо звернення, проводитимемо зустрічі, – розповіла пані Олена.

Петиція за реконструкцію школи №14

На карантині створили петицію про реконструкцію школи №14, пам’ятки архітектури місцевого значення, навчального закладу з 200-річною історією. Петицію підтримали 475 голосами з 450 необхідних. Прохання у міськраді розглянули, але посилаючись на дірку в міському бюджеті через коронавірус найближчим часом школу не реконструюють.

За словами Олени Бризи, яка й створила петицію, це все одно позитивний досвід. І якщо в цьому році немає коштів на реконструкцію школи, то є запит, який у міськраді мають надалі врахувати, плануючи бюджет на наступний рік: чи на реконструкцію, чи на розробку проєкту для залучення коштів спонсорів.

– Ми не очікували, що одразу знайдуться кошти. Але хотіли запустити механізм, що є така проблема, потрібно реконструювати, це підтримують батьки, – каже керівниця ГО.

Етичний кодекс для батьківських комітетів

Крім того, Олена Бринза ще торік запропонувала ввести правила для батьківських комітетів, певного етичного кодексу. У правилах йтиметься про неприпустимість будь-яких утисків, переслідувань батьків чи дітей у разі нездачі грошей на те чи інше.

За її словами, батьківський комітет це не просто завідування касою, а представник інтересів батьків перед адміністрацією навчального закладу.

– Ці питання можна врегулювати на рівні, коли будуть такі правила. Ми нічого нового не вигадуємо. Ми збираємо і пропонуємо на зустрічах, далі будемо розглядати і вносити зміни для того, щоб це були колективні випрацьовані правила. Наприклад, в одній з пропозицій йдеться про те, що батьківські комітети не мають бути пожиттєві, поки вчаться діти в школі. Це мають бути щорічно обрані. Варіанти різні: за бажанням, за списком, за лотереєю. Кожен з батьків може рік відчути волонтерське навантаження: коли допомагатиме створювати затишну атмосферу в колективі для діток, бере на себе організаційні питання і також є представником інтересів батьків у спілкуванні з адміністрацією школи.

Також до досягнень ГО відносить розпорядження міського голови Андрія Райковича про заборону збору грошей з батьків в закладах освіти.

Оцінка дистанційної освіти

На карантині у полі зору громадської організації з’явилося питання дистанційної освіти.

30 червня «Батьківська рада Кропивницького» презентує результати дослідження «Дистанційне шкільне навчання у Кропивницькому: міфи та реалії». У ньому висвітлять думки й оцінки як батьків, так і освітян про дистанційне навчання.

– Ми опитали батьків (вони заповнили 537 анкет), отримали відповіді від 31-ї школи з 38-ми, отримали інформацію від управління освіти, – розповіла авторка дослідження, юридична експертка громадської організації Євгенія Захарченко. – За результатами опитувань підготуємо поради школам, побажання про дистанційне навчання. Також будуть звернення на управління освіти, Міністерство освіти і науки.

Приміром, будуть пропонувати розтягувати вивчення матеріалу на дистанційному навчанні та ще більше пояснювати навчальний матеріал.

Підтримка з Європи

Згодом ГО отримала грант від Європейського фонду підтримки демократії. У рамках проєкту батьків безкоштовно консультують з освітніх питань юристка і психологиня.

Наприклад, в липні стартує нова психологічна група для мам. Загалом тренінги зі спілкування і вирішення конфліктів з емоційними дітьми відбуватимуться до вересня.

Організація також має два підписані договори про співпрацю з управлінням освіти міськради Кропивницького.

– Усі наші звернення розглядаються. Насправді ми налагодили систему. Нас чують, нашу позицію приймають, однак не завжди ми отримуємо той результат, який хочемо. Ми налаштовані не входити в конфлікт. Насправді батьки, педагоги і адміністрація мають бути партнерами, – розповідає пані Олена про співпрацю з управлінням освіти. – Звісно ми не згодні з багатьма їх рішеннями. Ці незгоди ми озвучуємо відкрито і в зверненнях, і на сторінках батьківської групи.

Валерія Жовтун. Фото з фейсбук-сторінок громадської організації, Олени Бринзи, Євгенї Захарченко, архіву “Гречки”

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.