Як спокійно розірвати стосунки, коли у чоловіка гіперопіка?

Сьогодні в рамках рубрики для жінок “Все буде добре і навіть краще”психологиня Олена Чорна розповіда як розірвати стосунки, які на вас тиснуть.
Дівчатка, я почну здалека. Дозволите?
У кожної з нас в голові є сценарії ідеальних стосунків і того, як ми відчуваємо любов. Зазвичай, ми беремо ці сценарії з дитинства зі стосунків «мама-тато» або тих дорослих, які виховували: не було тата – зі слів мами про нього, зі стосунків родичів, знайомих, книг, фільмів.
Тобто у досвіді ось цих найперших сімейних стосунків кожен із нас отримує поняття, що таке норма. Зауважте: не «що таке щастя», «гармонія», а саме – «норма». Якщо тато був агресивним, контролюючим, жорстоким, а мама страждала, але не виходила з цих стосунків, то в дитячій голові, скоріш за все, сформувалась норма: «любити=ображати», «любити=терпіти». І навколо цієї норми вибудувався життєвий сценарій.
Часто жінки з агресивними татами обирають собі таких же агресивних чоловіків і від того страждають. Це пункт перший.
Порада: незалежно від того, у відносинах ви чи ні, раджу оглянутись назад і підсумувати: «А який мій досвід стосунків? Що схожого у тих чоловіків, які я обираю? Що я роблю подібно до моєї мами? Чи щаслива я від цього вибору?»
Пункт другий: кожна з нас прагне любові. А способи її отримання сформувались у нас – вгадайте коли?- теж у дитинстві.
Продовжимо наш приклад про контролюючого тата. Як могла маленька дівчинка, на її думку, порадувати тата?- Слухаючись його в усьому, підкоряючись йому. Це сприяло формуванню у неї (усвідомленої чи неусвідомленої) потреби в керуючому партнері. Простими словами: мені зручно, коли мені кажуть, що і як слід робити, а раптом я наробила шкоди- «закривають» мої факапи.
Тут відповідальність за життя, рішення, вибори передана іншій людині. Це стає звичним чи вигідним, або й тим, і іншим. Тому «позбувшись» контролюючого партнера, така жінка має великий ризик «вскочити» у подібні стосунки, адже психіка уже заточена на них.
Що робити? В першу чергу похвалити себе, що ви уже над цим задумались.
Значить, у вас є шанс змінити ситуацію.
По-друге, дати собі відповідь на такі питання:
- Якою частиною мого життя зараз керує партнер? Чим мені зручна ця ситуація? Яких рішень я поки можу не приймати, бо він розрулює? (тільки чесно-чесно, для себе ж робите)
- А як я впораюсь з цими сферами життя самостійно?
- Чи можу я забезпечити себе фінансово, не маючи цієї опори? Адже «людина, яка не може забезпечити себе фінансово, не керує своїм життям»- як би сумно це не звучало.
- Як до мого рішення поставиться моя родина? Чи готова я до цього?
По-третє, сформуйте свою групу підтримки: декілька подруг чи ресурсних жінок, які мають подібний досвід, які душею за вас.
Ваш вихід з контролюючих стосунків насправді стане процесом вибудовування себе, визначення своїх цінностей, вміння робити свої вибори і нести відповідальність. Будьте готові, що це процес, і він займе певний час. Так, буде то легше, то важче, місцями боляче. Але цей біль минеться, а нова сильна ви залишиться.
І насамкінець: пам’ятайте, що хотіти щастя і йти до того- нормально. Ненормально бути у болючих стосунках і змушувати себе звикати до них.
Також читайте, що робити, якщо від карантину зриває дах.