«Приватизована» Набережна: хто і як отримав землю у центральній прибережній зоні Кропивницького
Про реконструкцію Набережної Кропивницького активно згадують у виборчий період, обіцяють масштабний ремонт, залучення інвесторів, державну допомогу. На картинках агітаційних листівок і постів у Фейсбуці розміщують проєкції майбутньої Набережної з красивими доріжками, вуличним освітленням та іншою інфраструктурою. На проєкт, зрозуміло, треба чимало коштів, тому облаштовувати центральну частину міста вздовж Інгулу міська влада досі не взялася. Але чи тільки гроші є проблемою? У численних коментарях щодо майбутнього ремонту чинні і колишні чиновники зі сфери міської архітектури обмовились, що частина землі на Набережній вже приватизована і це стане, якщо не проблемою, то точно ускладненням при реконструкції.
І справді, Кадастрова карта свідчить, що територія вздовж обох боків Інгулу (особливо в центральній частині) наразі поділена на ділянки, котрі перебувають у приватній власності. Хто ці щасливчики і взагалі як так трапилося, що прибережну зону дозволили приватизувати?
Більше відповідей на ці питання вдалося знайти у судових ухвалах. Виявилося, прокуратура намагалась оскаржити виділення ділянок у прибережній захисній смузі річки у власність. Але щось пішло не так.
Наприклад, у постанові Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 березня 2018 року йдеться, що прокуратура оскаржувала рішення Кіровоградської міськради про виділення землі та держакт на право власності ділянкою з кадастровим номером 3510100000:29:265:0027.
У 2008 році міська рада прийняла рішення про згоду на розробку проєкту землеустрою щодо відведення ділянок 9 особам під будівництво житла, а за рік його затвердила. Одна така ділянка площею 1 тис. м. кв. оцінювалась тоді у понад 700 тис. грн.
Прокурори наголошували, що передача землі відбулась із порушеннями. Адже в затверджуваному проєкті не було важливих погоджень. Крім того, за даними інституту землеустрою, ділянка знаходиться в 50-ти метровій зоні прибережної захисної смуги річки Інгул.
Справа безуспішно розглядалася в суді першої інстанції. Останню крапку поставив Апеляційний суд, який своїм рішенням відмовив прокуратурі в оскарженні. Парадоксально, але з тим, що землю видали з порушенням, суд погодився. Проте у задоволення позову відмовив через порушення строків давності. Прокуратура звернулася до суду надто пізно.
У травні 2018 року Кіровський райсуд скасував заходи забезпечення впливу у формі заборони власнику ділянки її продавати.
Згідно з Кадастровою картою, власником ділянки з номером 3510100000:29:265:0027 є Юрій Валерійович Муленков. Він же був відповідачем у судовій тяганині.
На одній з платформ оголошень йдеться, що ця і ще дві ділянки нещодавно виставлялись на продаж. Нині оголошення видалене й відображається лише в кеші пошуковика.
Поряд зі згаданою спірною ділянкою також «нарізано» декілька ділянок по 0,1 га.
Ще шмат землі площею майже 2 гектари, які знаходяться через річку навпроти парку Козачий острів, свого часу сформували й виокремили з цільовим призначенням під «будівництво та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування» з видом використання для центру дозвілля молоді.
Ніякого центру окрім бур’янів там немає, а Кадастрова карта відзначає, що право власності на ділянку оформлювалось на ТОВ «Профстанполімер», засновником якого значиться Сергій Миколайович Бондаренко з пропискою у Кам’янці. А в розділі про суб’єкта речового права на землю згадане приватне підприємство «Кіровоградський вибір», засновником якого вказана ТОВ-ка «Град.Строй» з донецькою пропискою.
Більш актуальної інформації про ділянку знайти не вдалося, в Реєстрі нерухомості за вказаним кадастровим номером інформації немає.
Практично під самим Ковалівським мостом біля Інгулу також видніється ділянка під забудову. 600 «квадратів» на березі міської річки призначені під будівництво будинку.
За інформацією з Кадастрової карти, право власності на землю оформлялося на Наталію Леонідівну Жаброілову. Особа з такими ж даними вказана співзасновницею споживчого товариства «Оптпродсервіс», основним видом діяльності вказано надання в оренду нерухомості.
Відповідний аналіз показав, що є ризик забудови землі у прибережній зоні Інгулу. Причиною цьому є визначення міською радою цих ділянок як призначених під житлову забудову. Ми зверталися до юридичного управління міської ради з проханням прокоментувати яку вони ведуть претензійну роботу для повернення у комунальну власність таких ділянок, проте відповіді там за два тижні так і не надали.
Анастасія Зубова
#досвід_регіонів
#досвід_регіонів_доступ_до_води
