Фейкові повідомлення про мінування: дрібне хуліганство чи причина для кримінальної відповідальності?
Останнім часом Україну сколихнули масові повідомлення про замінування закладів освіти, торгових центрів та метрополітену. На жаль, такі повідомлення були й в Кропивницькому.
Фахівці системи безоплатної правової допомоги детальніше розповідають як такі повідомлення про мінування не лише створюють паніку у суспільстві, а й відволікають фахівців спецслужб для перевірки такого повідомлення.
Мінування торгових центрів і шкіл у Кропивницькому
За даними Нацполіції, лише за останній місяць надійшло майже тисячу повідомлень про замінування близько 10 тисяч об’єктів по всій Україні. На щастя, ні одне з отриманих повідомлень не підтвердилося. А міністр внутрішніх справ Денис Монастирський нещодавно розповів, що ці псевдозамінування розглядають, як елемент гібридної війни. За його словами, близько 70% таких заяв надходять або з окупованих територій, або з РФ.
У Кропивницькому перші повідомлення про мінування торговельних центрів почалися 13 січня.
Минулого тижня в місті була низка повідомлень про мінування шкіл.
31 січня під час апаратної наради міський голова Андрій Райкович прокоментував ситуацію і наголосив, що в Кропивницькому проговорили дії в разі якоїсь непередбачуваної ситуації: переміщення дітей в навчальних закладах, персоналу, колективів. Також вже провели низку відповідних навчань, тренінгів.
Яка відповідальність за фейкові повідомлення про замінування?
У березні 2021 року внесли зміни до ст. 259 Кримінального кодексу України про посилення відповідальності про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.
Статтею 259 визначено, що свідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, – карається позбавленням волі на строк від двох до шести років.
У випадку, коли об’єктами свідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури, будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, заклади охорони здоров’я, заклади освіти, або якщо це повідомлення спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно, – карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
Як шукають «мінувальників»?
Під час надходження повідомлень про можливе замінювання у правоохоронних органів вироблений алгоритм дій для швидкого встановлення особи. Перш за все, це огляд місця події із залученням фахівців вибухотехнічних служб, вилучення запису розмови (повідомлення), у випадку його надходження на лінію 102, подальше проведення фоноскопічної експертизи та порівняння зразків голосу. Один із важливих заходів – звернення до операторів та провайдерів телекомунікацій для отримання деталізованих даних про цей зв’язок (дату, час, тривалість, зміст, маршрути передавання), абонента, формату надання йому телекомунікаційних послуг.
Усі повідомлення такого характеру сприймаються правоохоронцями як правдиві, незалежно від форми їх надходження, оскільки це є запорукою безпеки громадян. І доки ця інформація не спростована, то вважається такою, що відповідає дійсності, а відтак правоохоронні органи проводять всі необхідні дії для недопущення вчинення серії таких повідомлень від однієї особи, отже, і порушники встановлюються досить оперативно.
Важливо, якщо у ролі таких жартівників виступають діти, то адміністративну відповідальність нестимуть їх батьки. Відповідно до ст. 183 «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб» та ст. 184 «Невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов’язків щодо виховання дітей» КУпАП дорослим доведеться сплатити штраф від 1700 до 5100 грн. Але якщо неповнолітнім вже виповнилося 16 років, на них чекає кримінальна відповідальність.
Телефонний дзвінок з погрозою, навіть якщо здається просто жартом, може стати причиною кримінального провадження, а надалі – реального покарання.