Чому під час війни перейменування вулиць на часі пояснює історик (ПОДКАСТ)
У першому подкасті «Перейменовано у Кропивницькому» ведучий Кирило Поліщук та історик та член міської топонімічної комісії Борис Шевченко говорять про те, чому назви вулиць важливі і чому треба віддалятись від російського культурного простору просто зараз.
А також спростовуємо міф, що нові назви вулиць б’ють по кишені містян.
«Зараз ті, хто працюють над формуванням історичної пам’яті говорять про те, що повномасштабна агресія росії багато в чому була спровокована тим, що у країна тривалий час належала до спільного культурного простору», – каже Борис Шевченко.
До 2013 іноземці часто побувавши в Києві сприймали нас як частину росії, чуючи російську мову, бачивши пам’ятники російським діячам, гуляючи вулицями названими на честь росіян. Тобто вони просто не відділяли Україну від росії.
«На це власне і була ставка путіна: що західне суспільство не виокремлює Україну як окрему країну», – каже історик.
Він переконує, що простір необхідно насити маркерами української культури перш за все для молодого покоління.
“Ми недооцінювали історію. Сучасна війна це не за гроші. Вона за імперську ідеологію”, – пояснює Борис чому потрібна боротьба і на ідеологічному фронті.
- Чому вулиця Пушкіна не має бути у кожному місті і як він причетний до нинішньої агресії і чому ми не маємо вулиць Шекспіра і Байрона?
- Чому перейменування вулиць не є витратою грошей?
- Де у світі перейменували топоніми на честь України?
Про це і багато іншого у подкасті.
Також слухайте нас на подкаст-платформах:
Подкаст створено завдяки підтримці Чеської громадської організації NESEHNUTI
