Доїння корів та психологічні ігри: як на Рівненщині організували сільський освітній простір для дітей

13:09, 12 Червня, 2023

 Тут доглядають за маленькими курчатами і каченятами, плетуть шарфи із ниток пуфі, шиють екосумки, вчаться їздити на сільгосптехніці, доїти корів, вирощувати помідори, дивляться як обмолочують зерно, щоб потім спекти з нього хліб, та забувають про мобільні телефони за рухливими іграми. Все це відбувається у освітньому просторі «Back to ViLlaGe» в одному з сіл на Рівненщині, який в літню пору, функціонує на базі місцевої школи.

 

(Не)цікаве життя у селі

Якщо спитати українця на вулиці, як він уявляє собі село, то можна почути про квадратні ділянки із одноповерховими будинками, городами та господарством, за яким постійно треба доглядати, важку фізичну працю, відсутність інфраструктури, оплачуваної роботи, нерозуміння, чи можна там розвиватися.
Але не все так однозначно. Трапляється, що люди в розквіті сил переїздять із міста в село та організовують там активності, які приваблюють містян оригінальністю та потрібністю.

Так трапилося із уродженкою міста Корець Рівненської області Ольгою Клочко, яка, вийшовши заміж, переїхала до чоловіка-фермера в село Почапки. Спершу жінка не дуже розуміла, чим саме буде займатися. Мала фах психологині, але не знала, чи вдасться його застосувати в селі.

СЛУХАТИ У ФОРМАТІ ПОДКАСТУ ТУТ

 

«Пішла працювати психологинею в місцеву школу. Односельці спершу вважали, що звернення до психолога – річ ненормальна. Коли це стається, отже, людина якась не така. Тому до шкільного психолога не поспішали. Батьки не розуміли для чого це, тож доводилося долати стереотипи та пояснювати суть професії. Але завжди хотіла масштабувати свою діяльність», – розповідає пані Ольга.

Наразі у селі Почапки, яке розташоване за 55 кілометрів від Рівного та входить до складу Острозької територіальної громади, працює початкова школа. Приміщення закладу велике, тож тут цілком можна організовувати різні заходи. До того ж місцева школа – епіцентр сільського життя.

«Я постійно думала, як використати це приміщення. Адже школа добротна, тут можна проводити безліч цікавих подій, організовувати літні програми, запрошувати людей із міста для релаксу на природі, перепочинку від постійної суєти. Ми із директоркою консультувалися із управлінням освіти Острозької громади, де порадили шукати грантові програми, для залучення додаткового фінансування на розвиток освітніх проектів. Але досвіду в цій сфері поки не маємо».

Показати село міським дітям

Крім роботи у школі, Ольга також консультує батьків, працює індивідуально із дітьми. У розмовах із батьками з’ясувалося, що дедалі менше дітей мають родичів у селі, уявляють, як тут живуть люди, проводять канікули у бабусь та дідусів так, як це пам’ятає покоління людей, яким зараз за 35.

«Думала, що робити зі своїми знаннями. Відчувала, що не росту, втрачаю свої знання. Пішла на курс Наталії Холоденко про те, як масштабуватися у своїй професії, перебуваючи в тому місці, де ти є, не виїжджаючи нікуди і, використовуючи доступні можливості. Одним із завдань було подумати про те, чим ти можеш бути корисною людям. Я замислилася. Люблю працювати із дітьми, маю знання із психології, це мені подобається, але як саме масштабуватися. І ось так виникла ідея – показати село міським дітям».

Дітям, які активно пізнають світ, цікавий відпочинок на природі, взаємодія із тваринами, весело проведений час.
Так, із розмов із батьками, прослуховування онлайн-курсу народилася ідея освітнього простору «Back to ViLlaGe» в селі, де показують дітям 9-13 років, як вирощуються продукти, як працює виробництво, проводять творчі майстер-класи із виготовленням корисних у побуті речей, навчають поводитися у різних ситуаціях, спілкуватися наживо, а не лише через інтернет. Це простір для різнобічного розвитку дитини.

«Коли проект лише анонсувала, до мене звернулися зі школи, яка працює за вальдорфською системою у Рівному, та підтримали. Діти, які приїздять до нас, отримують унікальний досвід, вчаться спілкуванню між собою, рухливим іграм, бачать, звідки беруться продукти, які вони їдять, виготовляють на майстер-класах вироби, якими потім можуть похвалитися вдома. Це викликає у них захват, додає впевненості, яка згодом в дорослому віці допомагає проявляти себе, не боятися змінювати роботу, шукати можливості для самореалізації. Бо розвиток у простих речах», – міркує Ольга.

Молоко не росте у магазині

У літній період освітній простір «Back to ViLlaGe» функціонує на базі сільської школи у Почапках. Тут діти мешкають, харчуються, грають у рухливі ігри, відвідують поля, де ростуть різні культури, вчаться доглядати за домашніми тваринами, з майстер-класами сюди ж до них приїздять майстри, власники мініагровиробництв. За можливості, враховуючи безпекову ситуацію, діти мають екскурсії історичними місцями Рівненщини.
Контакт із живою природою – один із ключових пунктів у просторі. Діти постійно на свіжому повітрі, багато рухаються, гуляють, ходять на поле та дивляться, як вирощуються різні овочеві та зернові культури. Їм показують, як доглядати за різними рослинами.

«Наприклад, йдемо дивитися, як ростуть помідори. Розповідаю, якого догляду вони потребують. Що навколо них треба вирвати бур’яни. Якщо дітям це цікаво, вони можуть спробувати прополоти маленьку грядку. Вони радіють, коли бачать, що у них виходить. Або йдемо готувати вечерю, потрібна картопля. Хлопці кажуть, що не вміють тримати лопату. Даємо їм таку можливість, показуємо, як викопати картоплю. Їм дуже цікаво самим добути її з землі. Дівчата її збирають, потім гуртом стаємо її чистити. Це така одноразова акція, щоб показати як в реальності все виростає, звідки беруться ті чи інші продукти харчування. А йдучи повз пшеничне поле, робимо жуйки із пережованої пшениці».

Поруч із освітнім простором, де перебувають його учасники, розміщені маленькі тварини: поросята, кроленята, качата, курчата. Діти усе літо мають змогу бавитися з ними, вивчати процеси їхньої життєдіяльності, доглядати, навіть спостерігати за процесом народження малечі.
«Я завчасно спаровую кролицю, діти спостерігають як кроленята народжуються, як вони зростають. Також ми вивчаємо походження різних продуктів. На першому етапі проєкту помітила, що діти з міста не мають уявлення, звідки береться, наприклад, молоко. Часто впевнені, що молоко десь у супермаркеті чи на заводі з’являється, а сир та сметана – то взагалі загадка для них», – ділиться спостереженнями засновниця простору.

В один із днів діти йдуть на поле й дивляться, як пасуться корови, охочі вчаться їх доїти. Емоції зашкалюють, адже для декого молоко, отримане від тварини – ціле відкриття.

Міські діти бачать усі продукти в магазинах, не розуміючи, що та звідки береться. Багато чого зводиться виключно до знань з інтернету.

«Один тато казав мені, якщо вимкнуть інтернет, мій син не знатиме нічого. Ані як себе прогодувати, звідки щось можна взяти. Якщо батьки розуміють цінність навиків, які отримують діти в селі, то лишають їх у просторі на кілька заїздів. Є діти, які проводять у просторі всі заїзди. Минулого року було 2 дитини, які приїхавши вперше, пробули три літніх заїзди. І цього року знову повертаються».

У просторі діти пізнають реальне життя, отримують доречні у побуті навички, вчаться цінувати працю, усвідомлюють, що нічого не дається в житті просто так.

«Це подобається батькам, які самі завдяки наполегливій праці чогось досягли і розуміють, що цього треба навчити й дітей. Лише докладаючи зусилля, можна отримати певний результат. Йдеться про базові навички, якими має володіти кожна людина і які недоступні через онлайн-навчання. До того ж у школі мало дослідницької роботи, недостатньо контакту дитини з природою».

Сон на сіні, іграшки із качанів кукурудзи та психологічні ігри

Зараз до Ольги почали звертатися мами із маленькими дітьми, які стежать за сторінкою проєкту «Back to ViLlaGe» в інстаграмі, із проханням організувати певну програму також для них, щоб можна було перезавантажитися, відпочити, цікаво провести свій час.

Цьогоріч психологиня пройшла німецьке навчання з педагогіки травми, роботою із досвідом, який лишає війна. Отримала знання, інструменти та матеріали, якими з нею поділилися тренери, коли презентувала про свій проєкт.

Тепер у програмі стане більше психологічної складової, додасться корекція тривожності, агресивності, впливів війни.
Максимально за один заїзд у просторі можуть прийняти до 25 дітей.

Із ними працюють п’ять людей: засновниця та її помічники. Останні – це молоді люди віком 18-19 років, що дозволяє встановити кращий контакт із дітьми.

«Я вже сприймаюся дітьми, як вчителька, мама, хтось старший. Мої ж помічники молодші, вони краще розуміють інтереси дітей, мають уявлення про тренди, якими ті цікавляться, що вони переглядають у ТікТоці. І дітьми вони сприймаються як друзі, як посередники між мною і дітьми».

Помічники перебувають із дітьми цілодобово, ночують із ними. Без нагляду ніхто не залишається.

Цікаво, що ночують учасники у переобладнаних приміщенням школи і сплять на ліжках ….із запашного сіна.

«Заздалегідь скошуємо величезний шкільний стадіон, висушуємо траву, тюкуємо, формуємо з тюків ліжка. Виходить досить оригінально, до того ж це хороша ароматерапія».

Маминими справами у просторі зацікавився 13-річний син Ольги Тимофій. Він відгукується на прохання щось організувати, привезти потрібні для ігор чи інших активностей речі. В одному із минулих заїздів допомагав на кухні.

«Цьогоріч плануємо додати трохи елементів спортивного туризму на місцевості, розробити маршрути, продумати різні вправи (лазіння, повзання), щоб діти активно проводити час».

Під час попередніх заїздів у програмі було чимало квестів, естафет, екскурсій на поля, відвідини хлібопекарні, сироварні, де діти все могли детально побачити і спробувати.

У програмі багато майстер-класів, під час яких діти вчаться виготовляти іграшки із качанів кукурудзи, шиють екоторби, плетуть шарфи із ниток пуфі, виготовляють сирні кульки, вирощують мікрогрін, вчаться солити огірки та помідори. Усе виготовлене під час майстер-класів діти забирають додому.

«Знайти до кожної дитини підхід, зацікавити її, стежити за її комфортом та безпекою легко, якщо гориш своєю справою. До того ж діти дуже відчувають реальне ставлення дорослих до них. Тому у просторі у нас багато спілкування та активних ігор».

Вік учасників 9-13 років, хоча бувають і менші. Це обумовлюють індивідуально із батьками.

По приїзді із дітьми погоджують правила перебування, серед яких пропонують відмову від гаджетів. Виняток, вечірній дзвінок батькам.
Зараз проєкт функціонує цілковито за фінансової підтримки батьків, хоча його засновниця у перспективі хотіла б залучити спонсорську підтримку, знайти грантові можливості, щоб мали змогу долучитися більше дітей, а також додати більше елементів програми.

Ольга Клочко свій освітній простір у селі вважає унікальним, адже подібних ідей в Україні поки не знайшла. Це цікавий спосіб заохотити молодь до активного відпочинку на природі, показати особливості сільського життя, навчити багатьом побутовим речам та живій комунікації із мінімумом гаджетів. До того ж це можливість оживити сільські школи, які часто закриваються через невелику кількість учнів та створити робочі місця в сільській місцевості, адже для функціонування такого проєкту потрібні педагоги, психологи, координатори, які стежитимуть за дітьми, люди, які можуть готувати, організовувати побут, проводити різні навчальні та ігрові заходи із дітьми.

Такий проєкт – спосіб не просто показати село, але й вдихнути у нього життя.

Учасниками освітнього простору уже стали діти із 15 міст України: Одеси, Полтави, Києва, Мелітополя, Борисполя, Вишневого, Тернополя, Житомира, Луцька, Острога, Рівного та інших.

Літній сезон стартує із липня.

Більше інформації, світлин, відео, контакти засновниці та подробиці із життя простору «Back to ViLlaGe» є на сторінці в інстаграмі. Тут Ольга Клочко щодня ділиться цікавинками, як відбувається підготовка до літньої фази проєкту, які активності чекають учасників, що нового планується.

«Хотілося б у майбутньому створити на базі сільської школи реабілітаційний чи адаптаційний центр для дітей, які повертаються з-за кордону. Щоб вони могли адаптуватися до змін, налаштувати спілкування. Або ж це можуть бути діти, які зараз навчаються на індивідуальній формі, бо страждають від булінгу, потребують соціалізації чи діти травмовані іншими негативними впливами. Хотілося б, щоб в селі був не лише літній проєкт «Back to ViLlaGe», а впродовж року функціонував центр для дітей. Щоб тут вони мали простір безпеки, заняття, які допоможуть їм навчитися взаємодіяти з іншими».

Спілкувалася Вікторія Назарук

 

Останні новини по темі
Двох посадовиць податкової на Кіровоградщині викрили на мільйонних оборудках (ДОПОВНЕНО)
vikrilo dvoh posadovic podatkovoi sluzhbi kirovogradshhini 8
Vijskova roduna vidpustka
Збільшили до 30 днів: в Україні ухвалили закон щодо відпустки для військовослужбовців
Читайте також

Громади Кіровоградщини повідомили про загибель захисників. 

21:15, 25 Травня, 2024

У Кропивницькому сьогодні, 25 травня, відбулися спортивні змагання серед військових та ветеранів “Сильні України”....

19:44, 25 Травня, 2024

Сьогодні, 25 травня, підприємство «Кіровоградобленерго» оприлюднило графіки відключення електрики в області, які діятимуть з 18:00 до 00:00....

16:37, 25 Травня, 2024