Розмінування полів і менше пшениці: що чекає українських аграріїв у 2023

14:57, 20 Червня, 2023

Другий рік поспіль аграрії України змушені працювати в умовах війни. Минулого року посівну супроводжувало значне підвищення цін на паливо та його дефіцит, а збут врожаю був під загрозою через закриті морські порти. З якими проблемами зіштовхнулись аграрії цього року і що міняють в роботі з’ясовувала “Гречка”.

Розмінування за власний кошт

Загалом по Україні у 2023 році, згідно з даними очільника Національної академії аграрних наук Ярослава Гадзала, близько 7 мільйонів гектарів – чверть сільськогосподарських земель – залишилися не засіяним через замінованість та перебування під окупацією.

Як повідомив Гадзало журналістці “Гречки”, лише на Херсонщині близько 500 тисяч гектарів (це, наприклад, в 50 разів більше за площу міста Кропивницький) заміновані чи містять залишки снарядів.

251 oooo.plus“Україна на сьогодні є однією із найбільш замінованих країн світу, і розв’язання цієї проблеми потребуватиме значних часових, людських та фінансових ресурсів. Але питання в тому, що таких ресурсів критично не вистачає”, – наголошує експерт.

Для аграріїв ця проблема постає надзвичайно гостро, адже релокація для такого бізнесу є неможливою. Крім того, якщо вчасно не розмінувати ділянку, то і засіятись там цього сезону вже не вийде.

На сьогодні тих, хто займається розмінуванням, не так багато, а попит на їхні послуги значний, то відповідно й утворилися величезні черги на розмінування. Процедура ж сертифікації нових операторів ринку є непростою і тривалою.

Інша проблема, яка турбує аграріїв не менше і потребує вирішення, це вартість такої процедури. Вона є часто просто «непідйомною» для звичайних фермерів.

Згідно з інформацією у медіа ціна за 1 гектар розмінування сума може складати 5 – 10 тисяч гривень, якщо говорити про позачергову послугу то сума може сягнут 40 – 50 тисяч гривень

Для розміновування можуть залучатися ДСНС, Нацполіція, Нацгвардія, ФАО (продовольча організація ООН), навіть Укроборонпром. Фермери повинні самі звертатися до цих органів.

Як пояснює Ярослав Гадзало, науковці академії аграрних наук вважають, що аби ефективно розв’язувати проблеми розмінування, потрібно спростити процедуру сертифікації протимінної діяльності та розробити механізм покриття витрат аграріїв на розмінування.

У Мінекономіки повідомили, що план по розмінуванню регіонів вже узгодили. Із березня його почали впроваджувати у 9 областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській, Черкаській. При цьому першочергово гуманітарне розмінування вирішили почати із земель сільгосппризначення в Миколаївській та Черкаській областях.

Для, того, аби розмінування проходило швидше, в межах плану розмінування прийняли рішення про те, що люди, які отримали фах сапера за кордоном, можуть працювати в Україні без отримання кваліфікаційних документів українського зразка. Також спростили порядок отримання дозволу на проведення вибухових робіт.

Екологічні проблеми

До всього експерт наголошує, виникли також значні екологічні проблеми, спричинені війною, адже відбувається викид великої кількості шкідливих речовин в атмосферу, ґрунт та води.

Ще один удар як для агросектора, так і для екології та України загалом, стався 6 червня. Частина українських земель не лише заміновані, але й затоплені через підрив окупантами Каховської ГЕС. Станом на ранок 8 червня було затоплено 60 тисяч гектарів Херсонщини. Відсоток сільськогосподарських земель, які досі під водою та на яких знищено посіви, поки ще невідомий.

“На жаль, так само як і у випадку із розмінуванням, негативні екологічні наслідки мають довгостроковий характер і потребуватимуть дієвих заходів для їх подолання. За даними Держекоінспекції, станом на березень 2023 року загальна сума збитків, нанесених довкіллю внаслідок військової агресії російської федерації, сягнула понад 1,9 трильйона гривень”, – констатує Ярослава Гадзало.

Також є ймовірність потрапляння значної кількості небезпечних речовин, зокрема важких металів, в ґрунт, проте вони не повинні суттєво вплинути на якість вирощеної на цих землях продукції, каже Інна Тимченко, доцентка кафедри екології та природоохоронних технологій Національного університету кораблебудування.

Однак все залежатиме від конкретної ситуації та виду агропродукції.1550 oooo.plus copy

“Треба перевіряти чи не перевищують забруднення гранично допустимі концентрації. Навіть, якщо вони будуть акумулюватися рослинами, то ця концентрація не буде настільки небезпечна. Все буде ще залежати від фонової концентрації, а вона в кожної території різна. Наприклад, по Миколаївській області деякі фонові концентрації тих самих важких металів небезпеку складають лише по деяких видах продукції, наприклад, овочі та коренеплоди. Але зараз ще є питання, які речовини потрапляють в ґрунт після підриву дамби”, – каже науковиця.

За словами Інни Тимченко, війна вплинула і на якість земель, що згодом може знизити врожайність.Погіршилася також і якість води.

“Дослідження, які ми проводимо за космічними знімками, говорять про сильну деградацію ґрунтів, яка пов’язана із пожежами й з проїздом важкої техніки, з вирвами від вибухів. Наприклад, у Миколаївській області, та й така проблема по всій Україні, великі площі грантів були деградовані ще до війни – значні площі, які треба було хоча б на час вилучати з сільського господарства та відновлювати. Проте цього не робилося і зараз ця ситуація, звісно, значно погіршилася, дуже сильно пошкоджений гумусовий шар”, – каже вона.

Науковиця каже, що також забруднення землі може позначитись і на тваринництві.

Наприклад, якщо на землі, забрудненій важкими металами, такими як ртуть, миш’як, кадмій виростити пшеницю, то з неї, швидше за все, буде цілком безпечне борошно. Але шкідливі речовини акумулює верхня вегетативна частина, яка потім може потрапити у корм тваринам та іншу продукцію.

Однак все це залежить від концентрації забрудників та потребує аналізів”, – уточнює фахівчиня.

Пшениці садитимуть менше

Фермер-одноосібник Юрій із Новгородківської громади, що на Кіровоградщині, розповів “Гречці”, що порівняно з минулим роком цьогоріч посівна пройшла стабільніше.

“Минулого року, одразу після повномасштабного вторгнення, найперше, з чим ми зіткнулися – підвищенням ціни на пальне, яке коштувало 65-70 гривень. До всього воно було в дефіциті. Сіяли дуже тяжко. До всього ціни на запчастини збільшилися двічі, а то й втричі. Та й взагалі деяких позицій нереально було дістати”, – згадує аграрій.

Ще одним викликом постало те, що по зборі урожаю ціни на зерно були значно нижчими, ніж господарства прогнозували під час посіву. Все це призвело до того, що по деяких культурах не те, що рентабельності не було, а й взагалі заходили в “мінуси”.

Цьогоріч очікують більш оптимістичних результатів. Юрій зауважує, що ціни на пальне на момент посівної були стабільними. Також, вже враховуючи можливі ризики, він у своєму господарстві дещо змінив пропорції посіву культур. Площі ж посівів не зменшував, попри реалії, з якими аграрії зіткнулися минулого року.

Раніше Юрій засіював близько 15% своїх угідь пшеницею, 20% – кукурудзою, 10% – озимим ячменем. Основний же відсоток припадав на олійні культури. Цьогоріч навпаки вирішив збільшувати площі для зернових культур. Як господарник, який займається і тваринництвом, він вважає, що так буде і рентабельніше і безпечніше.

Depositphotos 389675228 S

Фото умовне

Це пов’язано з тим, що під час війни дещо дефіцитним стало свиняче м’ясо. Тому вважаємо, що краще засіяти більше зернових і зберігати їх для вигодовувати свиней. Тоді воно вийде трішки прибутковіше, ніж ризикувати із реалізацією урожаю”, – ділиться новгородківський аграрій.

Як каже Ярослав Гадзало, це регіональний тренд. Наприклад, на Дніпропетровщині озимих цьогоріч посіяли на 60% менше.

При цьому він запевняє, що потреби українців будуть повністю забезпечені, навіть якщо здійсняться найпесимістичніші прогнози стосовно врожаю. Наприклад, врожай пшениці буде все одно не менше 10–12 мільйонів тонн. При тому, що довоєнна потреба внутрішнього ринку була на рівні 7 мільйонів тонн, а нинішня – ще менша.

За словами директорки департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА Валерії Фурманової, цьогоріч на Кіровоградщині основними культурами стали соняшник і ріпак, а також дещо зросли обсяги вирощування овочів і баштанних через дефіцит на внутрішньому ринку.

“Зріст посівів соняшника є очікуваним, адже ми це планували ще минулого року. Ця культура показує найвищу рентабельність. Така ж ситуація і по ріпаку, якого засіяли навіть трохи більше, ніж планувалося”, – розповіла Валерія Фурманова.

У порівнянні з 2022 роком у регіоні засіяли на 40 тисяч гектарів менше озимих зернових, бо вони приносять менше прибутку. Але продовольчій безпеці це не загрожує, переконує експерт.

Загалом по Україні, згідно з прогнозами експертів Національної академії аграрних наук, відчутно менше засіють дорогих у виробництві та дешевих на виході продовольчих культур – пшениці, ячменю, а також кукурудзи. Відносно благополучно почуватимуться виробники технічних культур. Ключовими культурами аграрного ринку України залишатимуться соняшник і ріпак, бо вони більш рентабельні ніж зернові.

“Найбільш привабливим є соняшник, оскільки ця культура переробляється в межах країни та реалізується як продукт із доданою вартістю у вигляді олії. Тобто грошей у країну повертається більше, ніж від продажу сировини. На ріпак попит досить високий у Європі, тому він залишається цікавим для аграріїв. Також очікується збільшення посівів бобових, наприклад сої. Зернова група, зокрема озима пшениця та ячмінь, демонструють тенденцію до скорочення”, – розповів президент академії Ярослав Гадзало.

Проблеми тилових регіонів

Новгородківський фермер Юрій говорить, що безпосередньо його проблема кадрів практично не зачепила, оскільки обсяги його угідь такі, що дозволяють працювати власними силами. Проте, говорить, що у друзів з області, які мають значно більші площі земель та рівень виробництва, це питання стоїть гостро.

За словами аграрія, через мобілізацію чоловіків зараз дуже велика проблема із вузькими фаховими спеціальностями. Для прикладу, сушильний майстер. Це людина вузького профілю, яку надзвичайно важко знайти. Процес сушіння зерна дуже важливий для великих сільськогосподарських підприємств, адже від цього залежить його якість та ціна. Людина, яка цим займається, повинна чітко знати технологію сушіння, мати спеціальний фах та досвід, адже найменша похибка у розрахунках – і урожай буде або пересушеним, або ж навпаки недосушеним, тобто низькоякісним або непридатним.

“Проте, навіть брак кадрів не зупиняє колег. Залучають всі хто кого може – рідню, друзів, знайомих. Доводиться навчати, курси якісь організовувати, але ми всі розуміємо, що зупинятися не можна. Хлопців мобілізують, і ми знаємо, що найперше треба вигнати ворожу нечисть із країни. Але і нам потрібно працювати, щоб підтримувати продуктову безпеку та економіку”, – акцентує Юрій.

Згідно з даними НААН, у березні 2022 року вакансій в аграрній галузі було вшестеро менше у порівнянні у порівнянні з попереднім роком. Загалом же у момент вторгнення ринок праці обвалився більш ніж у 10 разів. Агрогалузь активізувалась у перший місяць 2023 року, це пов’язано з наближенням початку сільськогосподарських робіт.

У березні 2023 року кількість пропозицій роботи в агрогалузі зросла на 80% у порівнянні з 2023 роком.

“Є досить великий дефіцит кадрів у категоріях механізаторів, робітничих спеціальностей, водіїв та лінійного персоналу. Великі сільськогосподарські підприємства відчувають менший дефіцит кадрів, особливо це стосується механізаторів та водіїв. Частково це відбувається через те, що великим компаніям легше отримати бронювання своїх працівників або релокувати їх за потреби в інший регіон. Щодо виробничих спеціальностей та лінійного персоналу на місцях, то проблеми з дефіцитом кадрів приблизно однакові у різних за розміром господарств”, – говорить очільник НААН.

Проблеми зі зберіганням врожаю не зникли

Крім того, за словами Ярослава Гадзала, через збройну агресію РФ у 2022 році в Україні постала проблема забезпечення належного зберігання зерна через неможливість відправляти його на експорт морськими портами з одночасним виникненням дефіциту місць для зберігання агропродукції. Багато елеваторів було знищено, а наявні – не були розраховані на такий обсяг зберігання – очікуваний дефіцит місткостей для зберігання зернових та олійних культур сягав понад 20 мільйонів тонн.

Елеватори – дуже енергозатратні підприємства. А для 2022 та, імовірно, 2023 років це загрозлива характеристика через перебої з енергопостачанням. Перевід сховищ на альтернативні види палива – справа не швидка, а розв’язувати проблему треба «на вчора».

Depositphotos 415157594 S

Фото умовне

“Використання генераторів, яке повсюдно рятує малий бізнес, у випадку великих сховищ не є панацеєю. Надто дорого. Усе це ставить власника зерна перед нелегким вибором: втратити якість або зберігати як слід, але нарощувати витрати, які навряд чи вдасться компенсувати. Вартість сушіння на «генераторній» енергії зросла вдвічі”, – зауважує експерт.

Проте, навіть в умовах війни Україна має потенціал не лише забезпечити себе продовольством, але ще й експортувати на зовнішні ринки. Попри війну, наша країна залишається провідним експортером зернових та олійних. Близько 53% експорту, який прямував з України у період вторгнення – це аграрна продукція.

Навіть, якщо ми виростимо цього року вдвічі менше, країна недоотримає валютного виторгу, але на продовольчій безпеці України це ніяк не позначиться, підсумовує Ярослав Гадзало.

 

Авторки: Анастасія Дзюбак, Таміла Делюрман

 

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття - можеш подякувати авторці гривнею

Останні новини по темі
Помічнянська громада планує придбати шкільний автобус за майже 3 мільйона
0509190101
palne
Акциз на пальне зросте удвічі: з 1 липня в Україні повертають податок
Читайте також

Громади Кіровоградщини повідомили про загибель захисників. 

21:15, 25 Травня, 2024

У Кропивницькому сьогодні, 25 травня, відбулися спортивні змагання серед військових та ветеранів “Сильні України”....

19:44, 25 Травня, 2024

Сьогодні, 25 травня, підприємство «Кіровоградобленерго» оприлюднило графіки відключення електрики в області, які діятимуть з 18:00 до 00:00....

16:37, 25 Травня, 2024