Кіровоградських пенсіонерів ошукує державний банк?
Журналістка Олена Шворак у своєму Фейсбуці розповідає, що державний банк дурить пенсіонерів нав’язуючи їм кредитки.
“Сьогодні стала безпосереднім учасником жахливої і цинічної історії, пов’язаної із державним банком – Ощадним банком України. Моя мама – пенсіонерка та інвалід отримує тут пенсію. Щомісяця 6 числа вона ходила у відділення на вулиці Декабристів у Кіровограді, щоб отримати свої гроші. На цьому її знання механізмів функціонування банківської системи вичерпувались. Навіть зняти гроші з банкомату вона не вміє в силу того, що боїться цієї пекельної машини і не знає пін-коду картки. Розраховуватись у магазині карткою – це теж не про неї. І от наприкінці березня вона мені зателефонувала дуже щаслива. Говорить, що їй телефонували з Ощадбанку і повідомили, що в неї на картці є 2800 гривень і вона може ними скористатися. Наївна пенсіонерка вирішила, що це їй держава перерахувала якусь додаткову пенсію. Вона тут же побігла і зняла гроші. І ніхто у тому довбаному банку не пояснив їй, що це не її гроші і не додаткова пенсія. А кредитний ліміт, про якій їй ввічливо нагадали телефоном. Я їй пояснила. Як змогла пояснила, ще її отак тупо розвели на кредит у фактично державній установі. І от сьогодні ми обидві пішли той кредит гасити і кредитинй ліміт закривати. Усього в Ощадбанку ми провели майже дві години. Вийшла я звідти у повністю розчавленому стані і руки досі тремтять. Отже спочатку ми вистояли чергу в 111 кабінет, щоб з’ясувати суму боргу. Нам пояснили, що винні ми десь 1900 грн. Але точніше нам скажуть у касі. Далі ми вистояли 45 хвилин у касу. У переповненому переважно лтніми людьми відділенні працювало два віконця. Обслугововували в касі вкрай повільно. Отже за годину від початку наших митарств ми таки осягнули дзену і потрапили на прийом до касирки. Вона похлопала віями і повідомила, що не знає нічого і скільки грошей з нас взяти можуть сказати лише на 2 поверсі в кабінеті 204. Коли ми потрапили в той кабінет, де типу мають знати, з’ясувалося, що тут обслуговують юридичних осіб. 100500 раз я повторила цю історію в сусідньому кабінеті, де нам видали роздруківку і написали, що погасити ми маємо 1670 гривень. Слід сказати, що у тому “верхньому” кабінеті вперше побачила в очах працівників бажання допомогти. Отже спустилися ми знову в операційну залу. Вкотре вистояли чергу до касирки. Погасили кредит. Потім знову вистояли чергу в 111 кабінет, щоб мама змогла написати заяву на закриття кредитної лінії. В 111 кабінеті нам повідомили, що ми погасили замало і треба знову стояти у касу… Але мабуть щось таке побачив хлопець в моїх очах, що заяву таки прийняв. У напівживому стані ми ледь виповзли з відділення. У мене немає слів, щоб охарактеризувати той непрофесіоналізм і байдужість працівників Ощадбанку. Я вже не кажу про моральний бік цієї справи. Тому раджу вам, френди, перевірити стан рахунків ваших батьків та бабусь-дідусів в Ощадбанку. Бо раптом може з’ясуватися, що вони давно в кредитах і цього навіть не розуміють.” – пише вона у Фейсбуці.