Країна АНІАРКУ, або Сто років по тому
Спроба памфлету
Після того, як прем’єр-міністр Микола Азаров услід за класиком Голодомору заявив: “Жить стало веселее, жить стало лучше”, ми дружно з ним погодилися, що “это радует”, і одностайно почали радіти. І якщо вже радіти, то, зрозуміло, “петь и смеяться, как дети”. Та оскільки газетну шпальту на ноти не перекладеш, вирішили наразі обмежитися тільки сміхом – над нашими політичними буднями, спостерігаючи які, мимоволі згадаєш відомого радянського поета Маяковського, котрий колись писав ” в сплошной лихорадке буден”.
Чого-чого, а лихорадки, вибачте, лихоманки у нас вистачає. А Володимира Володимировича я процитував спеціально для фракції комуністів у Верховній Раді, яка нині аж дибки стає на захист трудового люду, перед тим дружно підтримавши регіоналів у поверненні Конституції 1996 року, а відтак і у наданні президенту ледь не надзвичайних повноважень та затвердивши разом із регіоналами сформований ними ж уряд на чолі з Миколою Яновичем, давши їм змогу ще міцніше тримати пальці на горлі того самого трудового люду.
Отож – спроба памфлета, жанру, як відомо, публіцистичного і сатиричного водночас та якоюсь мірою ще й фантастичного.
х х х
Взагалі, у республіці Аніарку творяться дивовижні речі. Може тому, що Аніарку – острівна, а отже й унікальна країна: хоча від Євроазійського материка відділена тоненькою протокою Національної Свідомості, зате від Євпопейського – широкою затокою Понятія. Так, наприклад, присниться президенту, ніби він китайський богдихан із династії Цуп-Лю, і він наказує розбудовувати палаци, вертолітні майданчики, купувати позолочені унітази. Присниться прем’єр-міністру розжирілий ринковий продавець, і тут же приймається податковий кодекс. Побачить уві сні віце-прем’єр стару бабцю – рекордсменку з довголіття і відразу ж сідає писати пенсійну реформу. А як налякається у сні міністр освіти, що аніаркці стали дуже грамотними і вже навчилися мити руки, то відразу ж починає “редагувати” підручники та програми. Отак і цього разу. Привиділося президенту, ніби в нього кинули тухлим яйцем, і він вирішив, що готується збройне повстання…
Броніслав КУМАНСЬКИЙ
Читайте повністю в найближчому номері “Нової газети” за 10 листопада 2011 року
