Путін щосили допомагає Тимошенко виграти вибори
В умовах «антикорупційних» гасел, що вичерпали себе, та дефіциту прогресивних ідей, якими зазвичай підкуповують виборця всі без винятку кандидати у президенти, на допомогу братам-слов’янам поспішив глава російської держави. Своїми впевненими діями щодо приєднання до РФ Криму і Севастополя Путіну вдалося неабияк згуртувати українців, обдарувавши їх довго і болісно формульованою національною ідеєю.
Цей настрій не могла не вловити Юлія Тимошенко. Тепер екс-прем’єр поспішає використовувати його переваги для довгоочікуваної перемоги 25 травня.
На рейтинговому шоу Савіка Шустера Юлія Володимирівна навіть й не пробувала спихати занепад вітчизняної економіки на «неактуального» Віктора Януковича. Всю міць свого ораторського таланту дама скерувала на ВВП. Чим вбила як мінімум двох зайців. Перший – «наїздами» на свого партнера по «газових переговорах» 2008-2009 років вона нівелює всі «шкідливі чутки» щодо лобіювання Володимиром Володимировичем саме її кандидатури. Другий – українці, усвідомивши, що Крим тепер не підпорядковується Києву та українським законам, на таку риторику реагують жваво й одностайно.
Ось лише деякі з тез, що обговорюються в обивательських колах.
– Путін зрозумів, що впливати на Україну політично вже не в змозі, і вирішив брати нашу країну переважаючими кількісно і якісно військовими формуваннями.
– Для Путіна не існує локальних планів. Він вирішив переформатувати світ, перетрусити світовий порядок.
– Сьогодні Крим для Путіна – по суті, початок кінця. Для Путіна Крим – граната без чеки.
– Український хлопчик, який отримав 10 років тому від Путіна годинник за краще запитання, повернув його назад. Питання було: яка у нього мрія? І Путін сказав, що він мріє про мир і гармонію в усьому світі. Хлопчик сказав, що Путін йому збрехав.
– Позиція світу щодо Росії – виключно в економічному і фінансовому секторі. Але це не така вже слабка позиція. День за днем, крок за кроком Росію будуть стискати в кільце, розімкнути яке немає жодного шансу. Світ не зупиниться.
– Наше завдання сьогодні зробити все, щоб російський агресор не зробив жодного кроку на континентальну Україну.
– Ми повинні бути готові до того, що Путін переступить межу.
– Путін для України – ворог номер один.
– За Крим треба воювати. І воювати стратегічно, правильно і ефективно. І ми це будемо робити.
– Путін останні 20 з гаком років щодня скрупульозно вибудовував свою політику в Україні. Мовне питання, недопущення НАТО і євроінтеграція. Він вибудовував свої рейтинги. І за останні кілька тижнів раз і назавжди втратив Україну.
– До 2020 року можемо забути про існування російського газу.
– Путін за кілька тижнів зробив більше, ніж вся система агітації НАТО за десятки років.
– Через місяць Путін проситиме демократичний світ сісти за стіл переговорів. Але не факт, що світ сяде.
– Україну намертво зшив Володимир Путін.
… Мабуть, не одному мені здалося: за вмінням артистично виголосити подібний набір безперечних істин з Юлією Володимирівною не зрівняється жоден з її можливих суперників.
До слова, таких після вчорашнього з’їзду «Правого сектора» стало більше. Тепер цілком імовірний «чос» по 25 українських регіонах, що його слідом за Юлією Тимошенко здійснюватиме ще й Дмитро Ярош. Теледебати, які практикуються на наших президентських виборах з 2004 року, теж можуть «випадково» звести в одній студії цю пару.
У Ярош, попри всю його непублічність у попередні роки, число прихильників і особливо прихильниць катастрофічно зростає. Як і Юлія Володимирівна у 2004-му, Дмитро Анатолійович у 2014-му змусив – і знову все того ж Віктора Януковича! – ганебно тікати з Києва, «забувши» силу-силенну добра в численних будовах/сховищах маєтку в Межигір’ї.
/До слова, Віктор Федорович, як нещодавно з’ясувалося, мав можливість щовечора переглядати… доставлені з Харкова касети, зняті прихованою камерою в лікарняній палаті на 9-му поверсі Харківської клінічної залізничної лікарні, де під охороною утримували Юлію Тимошенко/
Якщо «помаранчева революція» 2004-2005 років під проводом Тимошенко відбулася без єдиної жертви, – число загиблих в результаті «революції гідності» перевалило за сотню і продовжує множитися. При цьому у Яроша – жодного убитого «правосека» і лише двоє легкопоранених. Що свідчить про добротну підготовку його бійців.
Ще один претендент на президентські регалії, олігарх Петро Порошенко, напевно буде вибудовувати свою кампанію на критиці Юлії Володимирівни і Дмитра Анатолійовича. У Петра Олексійовича зараз найвищий рейтинг. Недавні санкції проти ВАТ «Липецька кондитерська фабрика Roshen» теж «працюють» на цього розважливого й цинічного політика. Про непримиренну ворожнечу Тимошенко і Порошенко українці чують ще з 2005 року. Настільки ж ненависний для Петра Олексійовича й Ярош.
Одним з пунктів звинувачень проти Яроша Порошенко може назвати причетність того до партизанських дій у Чечні на стороні «дудаєвців». А може і не згадувати цю делікатну деталь. Бо ж Ярош у 90-ті роки воював пліч-о-пліч із главою Чечні Рамзаном Кадировим, теперішнім неофіційними «смотрящім» у Криму! Знає сильні і слабкі сторони свого колишнього побратима по зброї, котрий безжально косив автоматними чергами російських військовослужбовців і співробітників МВС. Від Дмитра Анатолійовича чекають ефективності в боротьбі за Крим, порівнянної з його ефективністю як недавнього антипода Януковичу. Те, що обидва в день втечі екс-президента зі столиці провели разом цілих півтори години, може бути «списано». Якщо Крим де-факто знову повернеться в Україну.
Олег БАЗАК
