Пам’ятник «Жертвам Голодомору» у Кіровограді: історія, скільки зібрано коштів, наявні проекти і в чому “зупинка”(ФОТО)
Вчора, 28 листопада, у Кіровограді вшанували жертв Голодоморів різних часів. Захід традиційно відбувся на Фортечних валах, передувала йому траурна хода в якій взяли участь представники духовенства, влади, громадських організацій, пересічні кіровоградці.
Серед іншого, сказаного під час промов, міський голова Андрій Райкович заявив, що на цьому місці має бути меморіал. Віктор Полтавець, керівник обласного товариства «Політв’язнів та репресованих» наголосив, що меморіал має бути величним, але не за розмірами і вкладеними у нього коштами, а за своїм змістом. При цьому нагадав, що голодомори, війни і всі інші біди не прийшли в Україну і на Кіровоградщину тільки від Сталіна чи Путіна, а посприяли цьому і самі українці. І що портібно боротися з «п’ятою колонною» – внутрішнім ворогом.
Після промов відбулося спільне богослужіння представників різних українських конфесій та церков.
Пам’ятник
Питання спорудження пам’ятника «Жертвам Голодомору» в Кіровограді постало від початку незалежності країни. Спорудженням пам’ятного знаку на місці існуючого сьогодні займались активні представники громадськості. Проте після Помаранчевої революції кошти на меморіал виділили і у Кіровограді.
Місце під пам’ятник обрали на набережній річки Інгул симетрично з пам’ятником ліквідаторів аварії на ЧАЕС відносно центральної вулиці міста. Однак 400 тисяч, виділених для цієї справи з обласного бюджету(6 червня 2008 року на 16 сесії облради) не вистачило. На ці гроші влада спромоглася викласти стежку тротуарною плитою яку потім розікрали і залити бетоном постамент.Усього ж пам’ятник мав обійтися в 1 млн.200 тис.грн.
Переможцем міського конкурсу на проект пам’ятника став скульптор Григорій Савченко. Проект представили 14 липня 2008 під час засіданні робочої групи, очолюваної першим замом голови Кіровоградської ОДА Світланою Негодою. Це мав бути звуковий комплекс у вигляді великої чаші радіусом 20 метрів. З півметрового поглиблення вгору мав спрямовуватись бронзовий 4-метровий барельєф, який символізує перемогу життя над смертю, віру, відродження і пам’ять. Основою пам’ятника мало бути переплетення колосків хліба, що утворюють сніп, а завершувати – невелика капличка. У втопленого в землю підніжжя радіально планували втановити 25 табличок з назвами районів області, де буде зазначено кількість жертв Голодомору в кожному з них. Вся композиція планувалась з бронзи, граніту і чорного габро. У вечірній час меморіал підсвічувався б з середини, а в дні вшанування озвучувалася звукозаписом реквієму. На пам’ятнику планували написати цитату Євгена Маланюка: «Не забудьте роздертих родин, iснувань, повириваних з корнем iз грунту, немовлят, що конали, як ангели бiлi, при схололих грудях матерiв».
Всі роботи з установки меморіального комплексу планували завершити до листопада 2008 року.
Спроба №2
Вже у 2011 році на той час голова Кіровоградської ОДА Сергій Ларін заявив, що спорудженням пам’ятника жертвам Голодомору повинна займатися саме громада.
Зі сторони обласного керівництва він пообіцяв надати фінансову допомогу у розмірі 50 відсотків від вартості проекту. Пізніше цю обіцянку повторив Андрій Ніколаєнко.
«Ми обов’язково долучимося до фінансування зведення пам’ятника але свій вклад має зробити і громада», – зазначив А. Ніколаєнко.
Наступним потужним етапом «квесту» зі спорудження в обласному центрі пам’ятника «Жертвам Голодомору» стало створення громадської організації “Меморіал жертвам Голодомору”. В лютому 2012 року було створено організаційний комітет до складу якого увійшли Людмила Шубіна, Олександр Ратушняк, Василь Бондар, Віктор Полтавець, Сергій Запорожан та Юрій Митрофаненко.
За підрахунками активістів, побудова меморіалу на той час коштувала близько 450-500 тисяч гривень, а облаштування майданчику, який буде знаходитися на території Фортечних валів – 200-300 тисяч гривень.
На своїх зборах громадська організація ухвалила і проект майбутнього пам’ятника авторства Григорія Савченка. Учасники ГО “Меморіал жертвам Голодомору” розраховували, що відкриття пам’ятника відбудеться у 80-ту річницю Голодомору, у листопаді 2013 року.
«Ми досягли поставленої мети, та зібрали половину необхідної суми, – розповідає «Гречці» активний учасник оргкомітету ГО «Меморіал жертвам Голодомору» Олександр Ратушняк. – Однак відбулась зміна влади і другої половини коштів ми не отримали. Загалом було зібрано близько 130 тисяч гривень, ще 100 тисяч доклала керівник оргкомітету Людмила Шубіна. Нині ці гроші на депозиті.Щоправда за три роки вони знецінились, адже гривня втричі здешевшала».
За словами Ратушняка, за обіцяною другою половиною суми громадські активісти ходили до нової влади – голови Кіровоградської ОДА свободівця Олександра Петіка та його заступника з гуманітарних питань Віти Атаманчук. Проте чиновники допомогти не змогли. З початком війни на сході країни всі збори коштів припинилися, адже багато живих людей потребували і потребують негайної допомоги.
Тепер справа за новобраним міським головою та депутатським корпусом. Тим часом, Кіровоград лишається чи не єдиним обласним центром в Україні, який ще не має пам’ятника «Жертвам Голодомору».
«Гречка» і надалі відслідковуватиме історію спорудження пам’ятника у Кіровограді.
Валерій Лебідь
Фото: Валерій Лебідь, Світлана Дубина, Наталія Кравченко
