Спортивний літопис Кіровоградщини 2016 (ФОТО)

Опубліковано . в Статті

Кількість переглядів - 2061

2016-й рік був насиченим у світі спорту. Головні події минулого року – літні Олімпійські ігри у Ріо-де-Жанейро та футбольне Євро-2016 не обійшлися без представників Кіровоградщини.

Крім того відбувалося багато інших спортивних подій обласного, всеукраїнського та світового рівнів, в яких свій слід лишили наші спортсмени. 

«Гречка» склала свій рейтинг подій минулого року в олімпійських видах спорту, що були тісно пов’язані зі спортивним життям Кіровоградщини, відзначивши успіхи найкращих.

Наші на Олімпіаді

На відміну від Олімпійських ігор 2012 у Лондоні, де нашу область не представляв жоден спортсмен, на Іграх XXXI у Ріо-де-Жанейро їх було аж троє. Двоє з них – представники Федерації легкої атлетики Кіровоградщини: стрибун у висоту, кропивничанин Дмитро Яковенко та спринтерка з Олександрівки Тетяна Мельник (перший тренер Вадим Приймак). Саме остання лишила найпомітніший слід у Бразилії. На Олімпійських іграх вона посіла п’яте місце в естафеті 4х400 метрів разом із партнерками по збірній Ольгою Земляк, Аліною Логвиненко та Ольгою Бібік. До фіналу наша жіноча естафетна четвірка вийшла з третім часом (3:24.28) і зберігала високі шанси на олімпійський п'єдестал, однак у вирішальному забігові дівчата фінішували п’ятими з часом 3:26.64. Перед тим Тетяна Мельник на чемпіонаті України з легкої атлетики пробігла 400 метрів з бар’єрами за 51,92 сек, а остаточно забронювала ліцензію на Олімпійські ігри, посівши з партнерками по естафетній збірній шосте місце на Чемпіонаті Європи в голландському Амстердамі. За високі результати жіночу естафетну четвірку Федерація легкої атлетики визнала командою року.

Історичним проривом стала і участь на Олімпіаді в Ріо підопічного Геннадія Здітовецького Дмитра Яковенка – першого в історії легкої атлетики області стрибуна у висоту. Нажаль, вихованець кропивницької СДЮСШОР №2, триразовий чемпіон України не зміг подолати кваліфікаційний бар'єр і до фіналу не пробився. З другої спроби Дмитро взяв планку 2,26 метра і з цим результатом посів 20-е місце, хоча теоретичні шанси увійти до вісімки кращих на Олімпійських іграх мав, адже його особистий рекорд є 2.30 см. Цієї висоти було б достатньо, щоб стати учасником фіналу.
Jakovenko Rio

Вже зараз можна констатувати, що нашим олімпійцям підростає гідна зміна. У 2016-му вихованка Гайворонської ДЮСШ Яна Качур у складі збірної України з естафетного бігу разом із Іванною Аврамчук, Анастасією Бризгіною та Дар’єю Ставничою у фіналі Чемпіонату світу U-20 з легкої атлетики посіла п’яте місце з естафетного бігу 4х400 метрів. У фінальному забігові наші дівчата витиснули з себе максимум, встановивши новий рекорд України у цій віковій категорії - 3:33.95. Однак за подальшого спортивного зростання талановитої легкоатлетки з Гайворона, славу вона приноситиме Київській області, за яку виступає поряд із Кіровоградщиною останні два роки. Заради справедливості варто сказати, що і успіх Тетяни Мельник став можливим завдяки столиці. У Києві легкоатлетка з Олександрівки живе та навчається впродовж декількох останніх років. Саме там талановиту олександрівську легкоатлетку довели до спортсменки олімпійського рівня.

Третім представником нашої області в Ріо був дзюдоїст Кеджау Ньябалі. Вихованець Віталія Дуброви зі столичної школи дзюдо весь передолімпійський цикл 2013-2016 років представляв два регіони – Київ і Кропивницький, і завдяки підтримці Федерації дзюдо Кіровоградщини він успішно подолав надважкий дворічний рейтинговий відбір і став першим дзюдоїстом учасником Олімпійських ігор від нашої області. Нажаль, Ньябалі припинив виступи в 1/16 фіналу на головних стартах чотириріччя вже після першої сутички - не зміг вийти до 1/8 фіналу олімпійських змагань з дзюдо серед спортсменів вагової категорії до 90 кг. Кеджау поступився кубинцеві, срібному призерові Олімпіади-2012 у Лондоні, чемпіонові світу Аслею Гонсалесу.

З 2017 року консолідований залік, що дозволяв спортсменам виступати одночасно за декілька регіонів скасували, тому Тетяна Мельник і Кеджау Ньябалі вже не зможуть представляти нашу область, як і багато інших спортсменів, що входять до складу збірних команд України. Об’єктивно оцінюючи ситуацію, треба відверто зізнатися, що умов для повноцінної підготовки спортсменів найвищого рівня у Кропивницькому замало, а в області вони взагалі практично відсутні. Це змушувало тренерів шукати для їхніх талановитих вихованців можливості спортивного росту в більш заможних регіонах із кращою базою, матеріально-технічним забезпеченням, фінансуванням. Зараз доведеться докласти багато зусиль, щоб створити умови та втримати вже готового олімпійця Дмитра Яковенка, інших потенційних олімпійців. Зокрема серед них талановитий 16-річний дзюдоїст Вадим Велков (тренер Сергій Нечмоня), який блискуче провів 2016-й спортивний рік. Він став чемпіоном України серед юнаків до 17 і до 18 років, срібним призером Чемпіонату України U-21 з виконанням нормативу майстра спорту України. Виступав на трьох етапах Кубка Європи, був учасником Чемпіонату Європи U-18, переміг на літніх Спортивних іграх України, був бронзовим призером Міжнародного турніру серед юніорів і кадетів у Польщі.

Зараз підросла плеяда перспективних легкоатлетів, важкоатлетів, велосипедистів. Нажаль, у 2016-му ми вже втратили потенційну учасницю Олімпіади-2020 у Токіо вихованку ЗТУ В’ячеслава Жукова, важкоатлетку Валентину Кисіль. Минулого року вона виграла Кубок України, Чемпіонат України і Чемпіонат України серед юніорок. Стала володаркою трьох медалей (два «срібла» та одна «бронза») юніорського чемпіонату Європи U-20. Валентина є членом основного складу збірної України, першим номером жіночої збірної в абсолютній ваговій категорії, незважаючи на те, що їй лише 18 років. З 2017-го року Кропивницька важкоатлетка виступатиме за Чернігівську область.

Перебралася з Кропивницького до Миколаєва і перспективна 18-річна велосипедистка Ксенія Федотова (на фото – крайня праворуч) – багаторазова чемпіонка і призерка чемпіонатів, кубків України. Причому вона універсальна спортсменка – успішно виступала як на шосейних змаганнях, так і на треку та кросі.

Окрім трьох спортсменів Кіровоградщини на Олімпіади-2016, в Ріо змагалися ще троє, уродженців нашої області, які представляли Київщину.
Великі сподівання були на Ігоря Главана - бронзового призера Чемпіонату світу зі спортивної ходьби 2016 року. Легкоатлет із села Назарівна (неподалік Кропивницького), представляючи місто Бровари, виступ на Іграх-2016 провалив. У фінальних змаганнях зі спортивної ходьби на 20 км він прийшов до фінішу 31-м, а у ходьбі на 50 км не зміг взагалі фінішувати.

Відбір на Олімпійські ігри пройшов і вихованець спочатку знам’янської, а потім кропивницької велошколи Андрій Хріпта, який на Олімпійських іграх 2016 у Ріо-де-Жанейро представляв столицю України. Велогонщик із Кіровоградщини зійшов з дистанції у чоловічій груповій гонці, але вже сама його участь була величезним досягненням. Те, що гонка була надзвичайно складна, засвідчила велика кількість учасників, яка не дісталася фінішу. Загалом зі 144 учасників, які стартували у гонці, фінішували лише 63.

Завершує список наших-ненаших олімпійців - світловодський яхтсмен Борис Швець. В Ріо-де-Жанейро українська пара яхтсменів у складі світловодчанина, який представляв столицю та киянина Павла Мацуєва у вітрильному спорті у класі «470» завершила змагання на передостанньому, 25-му місці. У Бразилії пара вітрильників виступила невдало, але протягом року вони показували пристойні результати, навіть були призерами міжнародної регати «Кільський тиждень» - найважливішої події в світі вітрильного спорту, яка вже понад 130 років проводиться в Німецькому місті Кіль.


Герої-паралімпійці

Якщо наші олімпійці були лише учасниками, то жоден із чотирьох спортсменів-паралімпійців з Кропивницького не лишився без медалей. Вони зуміли завоювати в Ріо 7 медалей: 1 золоту, 2 срібні та 4 бронзові та зробити свій внесок у тріумфальний виступ збірної України. Загалом в активі українців, які посіли третє місце в загальному командному заліку: 41 золото, 37 срібних та 39 бронзових нагород. Найбільше медалей у збірної Китаю - 237. Другі за кількістю нагород у Ріо британці - 147. Серед кропивницьких паралімпійців володарем єдиної «золотої» медалі у складі футбольної збірної України став Євген Зінов'єв. Наші футболісти з наслідками ДЦП та іншими відхиленнями підтримали тріумфальний порив всієї паралімпійської збірної України. «Синьо-жовта» футбольна команда взяла на Паралімпіаді золото, при цьому на своєму шляху обігравши англійців, господарів турніру бразильців, голландців і, нарешті, у фіналі - збірну Ірану. Сам Євген на полі у фінальній грі не з'явився через травму, провівши її на лавці запасних. Для Євгена Зінов'єва, який починав свою футбольну кар'єру у секції Олексія Кацмана, це вже друга паралімпійська медаль. На Іграх-2012 в Лондоні він був срібним призером.

Найбільша кількість паралімійських нагород - в активі плавчині Ольги Свідерської. Шкода, що на другій поспіль Паралімпіаді їй так і не підкорився «золотий» п’єдестал, але їй нема в чому дорікнути. Наразі китайські плавчині ніяк не дозволяють кропивницькій спортсменці вибороти таке омріяне «золото». У доробку вихованки заслуженого тренера України Олени Кузніцової з комплексної ДЮСШ №1 обласного центру у Ріо «срібло» на дистанції 150 метрів комплексним плаванням, де вона встановила рекорд планети у своєму класі нозології (2.54.4 сек.) та дві «бронзи» на 100-метрвці та в змішаній естафеті 4х50 м метрів вільним стилем. Раніше Ольга Свідерська тріумфально виступила на Чемпіонаті Європи з плавання серед спортсменів-інвалідів у португальському місті Фуншал: у доробку нашої золотої рибки дві золоті, три срібні та одна бронзова медаль.
На своїх перших Паралімпійських іграх ще один підопічний Олени Кузніцової Андрій Деревінський став дворазовим призером. Бронзовим медалістом він був у плаванні вільним стилем - в змішаній естафеті 4х50 метрів і на 50-метрівці.

Анастасія Мисник спочатку в складі збірної команди спортсменів з інвалідністю України з вадами розумового і фізичного розвитку, здобула дві медалі Чемпіонату Європи з легкої атлетики. У штовханні ядра вихованка ЗТУ Олега Соколовського стала чемпіонкою Європи, а у метанні диску виборола «бронзу». Беручи участь у Паралімпійських іграх, наша представниця стала срібною призеркою в штовханні ядра. У класі F20 представниця кіровоградського обласного центру спорту інвалідів «Інваспорт» показала найкращий особистий результат у сезоні - 13,24 м.

Доречі, на XV Паралімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро збірна України була найчисельнішою за всю історію своїх виступів – 168 спортсменів – представників 14 видів спорту. На Іграх 2016 року 4350 спортсменів зі 176 країн-учасниць (в т.ч. команда біженців) розіграли 528 комплектів нагород у 22 видах спорту.

Рівняння на кращих

Поряд із Олімпійськими та Паралімпійськими іграми раз у чотири роки проходять і Дефлімпійські ігри – аналог Олімпіади для спортсменів із вадами слуху. Вони відбуваються наступного року після головних ігор чотириріччя. У 2017-му році їх прийматиме турецьке місто Самсун. Серед дефлімпійців Кіровоградщина маємо своїх гідних представників. Головні успіхи тут передусім пов’язані з двома снайперами, підготовкою яких займається ЗТУ Олена Ібрагімова та ЗТУ Ілгам Ібрагімов – Сергієм Фоміним і Олександром Костиком. Вихованці відділення інваспорту кульової стрільби з комплексної ДЮСШ №3 обласного центру на першому чемпіонаті світу серед спортсменів із вадами слуху, що проходив у вересні 2016-го в Казані (республіка Татарстан, Росія), завоювали чотири медалі. Володарем трьох нагород став Сергій Фомін, зібравши всю медальну колекцію. Він здобув титул чемпіона світу у стрільбі з малокаліберного пістолета (МП-5: відстань 25 метрів), став віце-чемпіоном на швидкісному малокаліберному пістолеті (МП-10: відстань 25 метрів) на якому є діючим рекордсменом України і чемпіоном Європи. Третю медаль – бронзову кропивницький снайпер виборов у стрільбі з крупнокаліберного револьвера 7,62 (РП-5: відстань 25 метрів).
Олександр Костик став чемпіоном світу у вправі ГП-6 (гвинтівка пневматична, 10 метрів) встановивши світовий рекорд.

Високі результати демонстрували і здорові стрілки з Кропивницького. Анна Буніна влучно відстрілялися з пневматичної гвинтівки на XVII Міжнародних змаганнях «Polish open Kaliber-2016» у польському місті Білосток, що зібрав найсильніших снайперок Європи. Недарма федерація кульової стрільби України визнала її кращою спортсменкою листопада місяця.

Альона Шевченко була призеркою ХХІІ міжнародного турніру з кульової стрільби «Олімпійські надії» у Словацькому місті Нітра.

Міжнародний олімпійський комітет напередодні Ігор у Ріо на 129-ї сесії своїм рішенням включив бейсбол/софтбол, карате, скейтбординг, спортивне скелелазіння та серфінг до програми змагань літніх Олімпійських ігор в Токіо в 2020 році. Таке рішення беззаперечно, сприятиме розвитку скелелазіння, яке в Кропивницькому має гарні традиції. У 2005 році чемпіоном світу серед юнаків ставав Сергій Побережець. Талановиті скелелази підростають у обласному центрі і нині. Минулого року двоє спортсменів із Кропивницького увійшли до чільної десятки Чемпіонату Європи зі скелелазіння серед юнаків 2001-2002 р.н. Єгор Шаповалов посів п’яте місце, а Ярослав Ткач – сьоме. Обоє увійшли до числа призерів Європейського Кубку. За підсумковим рейтингом двох етапів Кубка (Тарнов, Імст) і чемпіонату Європи, Єгор Шаповалов посів перше місце, а Ярослав Ткач – третє. Останній зупинився за крок до п’єдесталу, посівши четверте місце в лазінні на швидкість, на юнацькому чемпіонаті світу.
За результатами виступу на міжнародних змаганнях зі скелелазіння у 2016 році, обоє наших скелелазів посіли високі місця у рейтингу Міжнародної федерації зі спортивного скелелазіння (IFSC) серед молоді у лазінні на швидкість. Вихованці відділення скелелазіння комплексної ДЮСШ №1 і обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Єгор Шаповалов посів першу сходинку рейтингу, а Ярослав Ткач – третю.

Старалися якомога вищі результати показати наші майстри рингу. Влітку в Кропивницькому збиралися кращі боксери України, коли в місті проходив перший всеукраїнський турнір пам’яті заслуженого тренера України Віктора Звєрєва. А восени наш обласний центр приймав чемпіонат України з боксу серед чоловіків до 22 років. На домашньому чемпіонаті місцеві майстри рингу в командному заліку посіли друге місце, загалом завоювавши чотири медалі дві з яких – «золотого» ґатунку. Звитягою з виконанням нормативів майстрів спорту його його завершили Тамерлан Мірашов (56 кг) і Юрій Бирзул (64 кг), отримавши шанс цьогоріч взяти участь у чемпіонаті Європи.
Серед профібоксерів досвідчений кропивницький напівважковаговик Олександр Черв'як (15-6-1, 5 КО) у квітні 2016-го мав можливість стати Інтерконтинентальним чемпіоном WBA, однак у німецькому Потсдамі поступився у титульному поєдинку одноголосним рішенням суддів Енріко Келлінгу (21-1, 6 КО) за підсумками 12 раундів.

У греко-римській боротьбі нагороду європейського рівня виборов одесит Владлен Козлюк, який декілька останніх років виступав за Кіровоградську обласну федерацію греко-римської боротьби. Він став бронзовим призером Чемпіонату Європи з греко-римської боротьби серед юніорів у Бухаресті.


Складно конкурувати нашим граціям з представницями сильних гімнастичних шкіл міст-мільйонників, але на юнацькому рівні вони конкурентноспроможні. Позитивну динаміку розвитку художньої гімнастики засвідчив відкритий чемпіонат України серед школярів, де за програмою майстрів спорту України кропивницька грація Анастасія Волошина (на фото -друга праворуч) стала володаркою чотирьох медалей. Чемпіонкою країни вона стала у вправі з обручем, бронзовою призеркою - у вправі зі скакалкою, м'ячем і булавами.

Історичні успіхи ігровиків

На завершення – підсумки і досягнення в ігрових видах порту, який заслуговує розпочати футбольний клуб «Олександрія». Наші земляки однозначно провели найвдаліший сезон у своїй історії. Після виходу до футбольної еліти, у першому ж сезоні команда під орудою Володимира Шарана посіла шосте місце, взявши небачену раніше висоту – вперше у своїй історії та історії футболу Кіровоградщини отримала право виступати в єврокубках.
Везіння, власна впертість чи зниження конкуренції в чемпіонаті України… Насправді, зараз не надто важливими є фактори, які дозволили «Олександрії» називатися одним з передовиків українського футболу і представляти країну на міжнародній арені. Важливим є факт того, що на плечі команди з районного центру випала шалена відповідальність. Відповідальність, з якою «Олександрія» впоралася лише частково. Спочатку керівництво клубу провело колосальну роботу, успішно реконструювавши стадіон «Ніка» за нормами УЄФА, щоб на ньому можливо було зіграти історичний матч відбіркового етапу Ліги Європи. Але сам виступ із хорватським «Хайдуком», олександрійці відверто провалили. Дві невиразні поразки від рядового суперника, і перший єврокубковий досвід «Олександрії» став як перший млинець. Однак футбол, що демонструють городяни у сезоні 2016-2017, переконує у високих єврокубкових перспективах команди нинішнього року. На зимове міжсезоння підопічні Володимира Шарана пішли на перший погляд неочікуваному, але цілком заслуженому четвертому місці, і наступний старт у Лізі Європи, який, судячи з виступу команди у поточному чемпіонаті України, є справою неминучою, повинен принести клубові більше позитиву. Та й у чемпіонаті грішно буде не спробувати поборотися за третю сходинку, від якої відставання наразі – п'ять балів.
А які емоції «Олександрія» подарувала, перемігши сенсаційно «Динамо» та вийшовши до півфіналу Кубка України!!!

Вже нинішнього сезону клуб вписав у футбольну історію України свій рядок завдяки найшвидшому голу в історії чемпіонатів України, автором якого став орендований «динамівець» Роман Яремчук. Його результативний удар на восьмій секунді поєдинку – щось з розряду того, що відбувається раз на десятиліття.
Всі досягнення «Олександрії» насправді не є випадковими та мають логічне пояснення. Клубна інфраструктура – одна з кращих у футбольній еліті України, стабільна фінансова ситуація, яку забезпечує президент клубу Сергій Кузьменко, умови для роботи у гравців і тренерів відмінні, психологічний мікроклімат – на найвищому рівні, склад зіграний і збалансований, зі здоровою конкуренцією, що дозволяє безболісно проводити ротацію виконавців.

Надзвичайно успішно провела минулий сезон «Зірка». Команда Сергія Лавриненка достроково, за чотири тури до фінішу чемпіонату з 13-очковою перевагою, втретє у своїй історії здобула звання чемпіона України в Першій лізі та вийшла до Прем’єр-ліги – Ліги парі-Матч.

Востаннє футболісти з обласного центру виступали в українському елітному дивізіоні в сезоні-2003/04, проте відразу ж вилетіли, посівши останнє місце. Потім через фінансові проблеми «Зірка» була змушена стартувати, починаючи з Другої ліги, а згодом зовсім зникла з футбольної мапи України. Новітня історія клубу починається з сезону-2008/09. Стартувавши з Другої ліги команда відразу ж виграла дивізіон, а останні сім років виступала в Першій лізі.
У футбольній еліті футболісти з Кропивницького ішли методом проб і помилок. Адаптація «зіркових» серед кращих футбольних колективів України проходила не тими темпами, яке вимагало керівництво клубу, тому вже після четвертого туру залишив посаду Сергій Лавриненко. Його місце зайняв молодий аргентинський тренер Даріо Друді, але і він надовго не затримався: не пропрацювавши і двох місяців, через незадовільні результати його було звільнено. На останні чотири тури перед зимовим міжсезонням, команду виводив новий виконуючий обов'язки головного тренера Роман Монарьов. Під його керівництвом «Зірка» набрала сім очок і пішла на змову відпустку, посідаючи восьме місце, та залишаючи непогані шанси на потрапляння до провідної шістки, від якої команду відділяє п’ять очок. Щоб виконати завдання президента клубу Максима Березкіна – увійти до шістки провідних команд, ще Даріо Друді почав проводити серйозну роботу на трансферному ринку, який підсилив команду окрім українських виконавців, чотирма легіонерами. «Зірка» підписала одразу чотирьох іноземців – Федеріко Перейру, Айтора, Борху Екісу та Джонатана Мойю. Серйозну роботу з підсилення «Зірки» Роман Монарьов проводить нині. Її результати ми побачимо з 25 лютого, коли продовжиться весняна частина чемпіонату.

Поряд із «Олександрією» та «Зіркою», з якими асоціюється професіональний футбол на Кіровоградщині, останніми роками заявила про себе ще одна команда з нашої області. Мова про ФК «Інгулець» із районного центру Петрово. Професіональний колектив було створено лише у 2013-му році, але його президент Олександр Поворознюк ставить перед клубом найвищі задачі, що поступово втілюються в життя. У сезоні 2015-2016 «Інгулець» під керівництвом Едуарда Хаврова завоював бронзові медалі Чемпіонату України у Другій лізі та отримав право виступати у Першій лізі.
Вже в дебютному сезоні тренерському штабу і футболістам було поставлено задачу її виграти, але амбіції президента не збігалися з можливостями. Петрівчани провально дебютували і тривалий час пасли задніх у турнірній таблиці, допоки тренерське кермо не взяв звільнений із «Зірки» Сергій Лавриненко. З його приходом «Інгулець» дещо покращив свою турнірну ситуацію, піднявшись перед зимовим міжсезонням на 13-е місце серед 18-ти команд.

Ingulets 2016

Під час підготовки до весняної частини чемпіонату у клубі проводиться серйозна кадрова ротація. З більшістю гравців розірвано контракти, ведеться робота для суттєвого підсилення команди та успішного завершення сезону. Говорити про входження до провідної трійки не доводиться, але Сергій Лавриненко має досвід того, як піднімати команди з дна турнірної таблиці. Два роки тому у сезоні 2014-2015 він, очоливши «Зірку», видав з футболістами неймовірну серію, що дозволила червоно-жовтим фінішувати на четвертому місці. Від колись талановитого футболіста, а нині наставника «Інгульця» чекають суттєвого прогресу команди.
Ingulets Lavrunenko2Тим часом наша область має представництво і в Другій лізі, де «Інгулець-2» після першої половини чемпіонату іде в групі лідерів, посідаючи четверте місце серед 17 команд-учасниць.
У 2016-му році були досягнення і в аматорському футболі. Команда збірної Кіровоградської області з футболу, сформована на базі аматорського «Інгульця-3», успішно провела матчі в групі 1 Кубка Регіонів УЄФА на Мальті. Вигравши всі три матчі своєї групи, команда під керівництвом Андрія Кононенка забезпечила вихід до фінального раунду змагань, продемонструвавши стовідсотковий результат. Хто представлятиме Україну на змаганнях, що пройдуть у липні нинішнього року в Стамбулі, наразі невідомо адже наприкінці жовтня «Інгулець-3» у структурі клубу було ліквідовано.

Поряд із клубами треба згадати і кращих вихованців нашої футбольної школи, які залишили свій слід у 2016-му році. Передусім це стосується Євгена Коноплянки, який щоправда, минулий рік провів не так як від нього очікували. Він не виправдав сподівань на Євро-2016. Не можна назвати повною мірою вдалим для Коноплянки і попередній сезон в «Севільї». Яскраві матчі та красиві голи чергувалися з невиразною грою. В результаті він втратив місце в основному складі, що, тим не менш, не завадило йому виграти перший у своїй кар'єрі трофей - і відразу Лігу Європи! У фіналі проти «Ліверпуля», в якому його команда перемогла 3:1, Коноплянка не зіграв, просидівши на лавці запасних, але свій внесок у третю поспіль перемогу команди Унаї Емері в Лізі Європи зробив, допомігши команді дістатися фіналу, зокрема Євген відзначився в півфінальній зустрічі з «Шахтарем» у Львові.
Для вихованця кропивницького футболу, півзахисника збірної України це вже другий поспіль фінал у Лізі Європи. Минулого року він боровся за титул другого за значенням європейського турніру у склaді «Дніпрa», грaючи проти своєї нинішньої команди. Тоді «дніпряни» поступилися іменитому супернику з рaхунком 2:3.
Євген Коноплянка став першим кропивничанином, який здобув Кубок Ліги Європи. До нього воротар донецького «Шахтаря» та збірної України Андрій П’ятов у 2009 році завоював останній перед зміною формату та назви ліги Кубок УЕФА.
Мав шанс Коноплянка з «Севільєю» стати володарем Суперкубку УЄФА, але поєдинок між чинними переможцями Ліги Європи та Ліги чемпіонів «Реалом» завершився з рахунком 3:2 на користь мадридського клубу. Так само наш земляк не допоміг своїй новій команді здобути Кубок Іспанії - у фіналі «Севілья» програла «Барселоні».
В іспанському клубі Євген Коноплянка не закріпився, тож на правах оренди пішов грати в німецький чемпіонат за «Шальке 04».

Другий топ-футболіст, уродженець нашого обласного центру - воротар донецького «Шахтаря» Андрій П’ятов. Минулого року він зі своєю командою здобув лише один трофей, ставши володарем Кубку України.
На Євро-2016 наш земляк був одним із найкращих серед українців, зробивши найбільше сейвів на груповій стадії турніру. В активі П’ятова сім порятунків воріт збірної України.
Попри успіхи кіпера на тлі вбогої гри синьо-жовтих, його трансферна вартість у 2016-му з 5 мільйонів опустилася до позначки 4 млн.
24 квітня голкіпер «Шахтаря» та збірної України в півфінальному матчі Ліги Європи 2015-2016 з «Севільєю» вийшов на поле у футболці гірників в ювілейний 300-й раз. У всіх турнірах в офіційних зустрічах за «оранжево-чорних» П’ятов зіграв три сотні матчів, і це досягнення підкорилося голкіперу за дев'ять сезонів.
Першим професійним клубом Андрія була «Зірка». Однак становлення гравця відбулося в полтавській «Ворсклі», де він виступав з 2001-го по 2007-й рік. «Шахтар» придбав права на голкіпера у «біло-зелених» ще в 2006-му році.

Футбольними талантами наша область багата. Довели це і кропивницькі школярі з навчально-виховного об'єднання №6. Вони перемогли у всеукраїнському фіналі «Кубку націй Данон», здолавши у фіналі на «Арені Львів» школярів з ЗОШ N3 м. Берислава та отримали право представляти Україну в столиці Франції Парижі на Всесвітньому фіналі Кубку Націй Данон - неофіційному чемпіонаті світу серед дітей 10-12 років. Загальний рівень розвитку дитячо-юнацього футболу України десь приблизно і відповідає місцю, яке посіла наша команда на чемпіонаті, де юні кропивничани у підсумку стали 26-ми.

Порадували минулого року і баскетболісти. БК «Золотой вєк» став срібним призером Чемпіонату України у Вищій лізі. Команда Андрія Білозерського вийшла до фіналу чотирьох. У півфіналі вони перемогли южненський «Хімік-2», реваншувавшись таким чином за поразку в «бронзовому» поєдинку сезону 2014-2015. Матч за золоті нагороди чемпіонату «Золотой вєк» , нажаль, програв харківському «Політехніку» - 67:80. Срібні нагороди – вагомий успіх після безмедального виступу попереднього сезону.
zolvek sribni pryzeryНа сезон 2016-2017 президентом клубу Сергієм Сухим поставлено куди серйозніше завдання – виграти чемпіонат. Та для початку баскетболістам із Кропивницького необхідно успішно подолати груповий етап, в якому наразі вони посідають друге місце.

Серез п’яти видів спорту які на сесії Міжнародного олімпійського комітету було включено до програми Олімпійських ігор 2020 року в Токіо став бейсбол і софтбол. 
Для кропивницьких бейсболістів-софтболістів, це, безумовно, приємна новина, адже наш обласний центр без перебільшення є бейсбольною столицею України, а колективи звідси задають тон у чемпіонаті та є базовими при формуванні збірних команд України різних вікових груп. 

Своїми виступами у 2016-му вони, традиційно, порадували. Дві бейсбольні команди (сезон починали як кіровоградські, а завершували як кропивницькі) повторили минулорічний успіх, виборовши золоті та срібні медалі Чемпіонату України серед команд Дивізіону «А» Вищої ліги. Для «КНТУ-Єлисаветград» нинішній чемпіонський титул став 21-м починаючи із 1995 року. Команда «СДЮШОР-Діамант» вдруге поспіль стала срібним призером змагань.
На завершення бейсбольного сезону 2016 року, «КНТУ-Єлисаветград» здобув ще й Кубок України, обігравши у фінальній серії своїх земляків зі «СДЮШОР-Діамант».
Відмінно виступила і молодіжна збірна України з бейсболу, яка на 90 % була сформована зі спортсменів із Кропивницького. Наші бейсболісти стали чемпіонами Європи серед молодіжних команд U-21. Завоювавши золоті медалі Чемпіонату Європи, збірна показала найкращий результат за всю історію виступів українських бейсболістів на чемпіонатах Європи.

Є передумови для подальшого розвитку волейболу, передусім у Кропивницькому.
Вперше волейболісти нашого обласного центру заявилися на участь в аматорському Чемпіонаті України в першій лізі. У дебютних виступах команда «Обленерго» виграла груповий етап і вийшла до фінальної шістки, яка між собою розіграла комплект нагород чемпіонату. Зазіхнути на призовий подіум їм не вдалося, хоча наші волейболісти були дуже до цього близькі. Загалом виступили гідно, увійшовши до четвірки кращих серед 15 команд. Від призового п’єдесталу їх відділила одна програна партія.
У чемпіонаті Кропивницького волейболісти «Обленерго» втретє поспіль стали переможцями.

Успішно минулий рік провели юні місцеві дарування, волейболісти-пляжники Ігор Свірідов і Антон Матвєєв. Вихованці кропивницької КДЮСШ №3 виграли впевнено два тури зимового чемпіонату України серед юнаків до 17 років, а на завершення - і фінальний тур, який уперше приймав наш обласний центр.

А ще Ігор Свірідов у парі з запорізьким волейболістом Владиславом Паленком став срібним призером чемпіонату України з пляжного волейболу серед юнаків U-18, юніорів U-19 і U-20, був учасником чемпіонату Європи U-20.
Зараз Ігор Свірідов входить до основних складів збірної України U-18 і U-19 у двох видах волейболу – класичному та пляжному, має високі шанси на участь у ІІ Літніх юнацьких олімпійських іграх.

2017-й рік лише розпочався і спортсмени Кіровоградщини вступили в боротьбу за нові нагороди та досягнення. За їхніми успіхами, а часом і невдачами «Гречка» уважно слідкуватиме, щоб по завершенні року знову проаналізувати та скласти новий рейтинг зі старими та новими героями.

 

Євген Савранський

Сподобалася стаття?
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв