Сумні, бо продасте землю, не спитавши нас: як аграрії Кіровоградщини зустріли земельних реформаторів (ФОТО)

1 жовтня 2020 рік – нова історична дата

Новообраний президент і уряд анонсував 1 жовтня наступного року запуск ринку землі. До того часу є час прийняти необхідні закони, відмінити мораторій на продаж землі, пропрацювати низку захисних механізмів, як для пайовиків, аграріїв, так і держави в цілому.

– Ця дата, як старт обігу земель, насправді була обґрунтована двома речами: врахувати сезонність, коли фактично буде чітке розуміння скільки буде врожаю, який потенціал, ціна, а також імплементувати зміни, – каже заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. – Якщо необхідні умови для реалізації не будуть впроваджені, то і обігу не буде. Це не є самоціль. Тому ми бачимо, що активно працюючи, року достатньо, щоб це зробити. Якщо щось не буде реалізовано, то будемо відтерміновувати і переглядати.

Відзначимо, що напередодні земельного форуму в Кропивницькому відбулася зустріч аграріїв з президентом, де побували і представники з Кіровоградської області. Основний меседж – дискусія в напрацюванні земельної реформи триває.

– Ідеї президент почув. Ми якраз над ними думаємо, – каже Тарас Висоцький. – Ми представимо, як нам вважається. Почуємо вас і будемо шукати кінцеве рішення.

– Позиція президента – дуже чітка. Він має глибоке переконання, що земельну реформу в Україні можна проводити лише на основі національного діалогу, – каже уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко. – Кожна з гілок влади висловлює свою позицію. В уряду є своє бачення земельної реформи. Верховна Рада, народні депутати мають свою позицію і вони її відстоюватимуть найближчі дні. А президент, як глава держави, арбітр, гарант Конституції врахує всі моменти і зауваження й прийме виважене рішення. Але для того, щоб він прийняв це рішення правильне йому потрібно почути простий народ, проблеми, а не кричалки, політиканство.

“Степи мої запродані…”: аграрії регіону озвучили свої ідеї про ринок землі

Не обійшлася зустріч з гостями із столиці без мініперформансу від фермерів. Вони винесли банер, з яким у 2011 році їздили на одне із засідань ВР, із словами Тараса Шевченка:

“Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі”.

При цьому один з фермерів сказав, вийшли із банером для того, аби було зрозуміло, що аграрії області мають свою позицію.

– Слова Шевченка, як ніколи актуальні, бо пропонується перший варіант про іноземців (мовиться про урядовий законопроєкт, де іноземці можуть купувати землю, – ред.), – каже про перестороги фермер Олексій Цоколов. – А ви самі знаєте, які ми конкуренти з іноземним капіталом й іноземними банками.

Серед наразі наявних основних гострих питань це те, хто зможе купувати землю і скільки (концентрація землі в одні руки).

– Ви сказали чого ми сумні? Бо ви вирішили продати землю нас не спитавши, – звернувся до гостей з Києва інший фермер з Бобринця. – Добре, що ви приїхали і ми почули гарні слова. Але сподіваємося, що так і буде, а не як завжди. Як казав Марк Твен: “Не продавайте землю, бо вона більше не виробляється. А ви її хочете продати тим більше іноземцям. Це і стурбувало аграріїв. Ми хочемо справедливого ринку, але мають бути запобіжники, як у всіх цивілізованих державах.

Попередньо урядовці кажуть, що купувати землю зможуть: 1) громадяни України; 2) юридичні особи, утворені за законодавством України; 3) територіальні громади та держава.

Приміром, другий пункт, за словами пана Тараса Висоцького дискусійний і його готові в уряді обговорювати.

Говорили про обмеження максимальної площі у власності (контроль за кінцевим бенефіціаром):
– до 15% на території області;
– до 0,5% на території України.

Однак уже наступного дня після земельного форуму в Кропивницькому, а потім у Черкасах, стало відомо, що у Верховній Раді зареєстрували доповнений проєкт закону на основі урядового законопроєкту (№ 2178) про обіг земель сільськогосподарського значення, який ніби враховує всі зауваження та побажання суспільства. За інформацією “Урядового порталу”, ним пропонують зменшити обмеження по концентрації земель в межах області з 15% до 8%; ввести обмеження по концентрації земель в межах ОТГ у розмірі 35%.

Що стосується можливості купувати землі сільськогосподарського призначення іноземцями, парламентарі запропонували ввести перехідний період до 1 січня 2024 року. В цей період компанії, бенефіціарними власниками яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, не зможуть купувати землі с/г призначення державної, комунальної власності, а також пайові землі. Виняток – землі, які на момент набрання чинності законом вже є в оренді.

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин планує обговорити положення цього інтегрованого проєкту, а також альтернативні проєкти, зареєстровані у ВР, та ухвалити рішення з внесення законопроєктів із земельної реформи для першого читання.

Ще під час форуму спікери наполягали на тому, що має бути збережене переважне право в орендаря, який працює на конкретній землі. Наразі напрацьовують відповідний законопроєкт.

Протягом заходу, до речі, звучали також думки від аграріїв області, аби землю купувала лише держава, цікавилися чи будуть при купівлі-продажі землі будь-які посередники; радили встановити однакове для всіх оподаткування; цікавилися, що чекає на одноосібників, які порозпродують землю; прибрати корупцію перед запуском реформи; додати реформу, яка б обслуговувала сільське господарство; роздавати по 2 га землі не всім, а лише мешканцям територій; не продавати землю не лише іноземцям, а й особам з подвійним громадянством; проводити відкриті торги.

Від публічності до безпеки

В перспективі громади мають розпоряджатися своїми землями, без участі держави, за максимально прозорими процедурами, без можливості рейдерства.

– Це не нормальна ситуація, коли Кіровоградська область – №1 по рейдерству, коли вбивають фермерів, рейдерять, коли вся область знає, що Держгеокадастр тарифікується з першої секунди розмови. Коли всі говорять спокійно, що ціна 500 доларів і починаємо розмову. Так не повинно бути і треба наводити порядок, – каже уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко про те, що настав час реформування системи. – Перше, що треба зробити – вивести на чисту воду всі ті правовідносини, які перебувають в тіні.

Присутнім пан Лещенко анонсував найближчим часом презентацію “Гарячих ліній” НАБ, ДБР.

– Ми в режимі реального часу будемо реагувати на будь-які порушення, якісь тарифи, – каже Роман Лещенко. – Ми не допустимо продовження цих всіх схем. Нам треба трохи часу – кілька місяців, щоб ми навели порядок з точки зору виведення Держгеокадастру з розпорядника в сервісну функцію.

Планується дерегуляція у сфері землеустрою, мінімальна кількість перевірок, електронна форма внесення відомостей держгеокадастру, органи місцевого самоврядування отримають повний доступ до відомостей державного земельного кадастру.

– Відомості про оцінку земель стають публічними, загальнодоступними. Щоб потім ніхто не казав, що державні землі хтось по-тихому і задешево продав. Стидно стає, коли видно, тому всі відомості будуть у відкритому доступі і з ними всі зможуть ознайомитися, – каже проєктний менеджер Офісу реформ Кабміну Андрій Мартин.

Планують електронні земельні торги, як зазначають фахівці, для більшої прозорості і відкритості.

Крім того, за словами Тараса Висоцького, будуть обмеження на будь-які інвестиції від країни-агресора.

– Ми працюємо над тим, щоб зробити це ще жорсткішим. Буде 30-кілометрове обмеження від кордону, – каже Тарас Висоцький.

Продавати чи не продавати?

Не спішити продавати землю – радять фахівці. Почекати, за словами Тараса Висоцького, варто навіть три-п’ять років.

– Ми бачимо, що прозора оренда з 1700 гривень в 2017 році до 2024 року виросте до 4000 гривень. Тобто цей ресурс стане дорожчим, – каже в коментарі “Гречці” заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. – Якщо на старті ми очікуємо вартість землі приблизно 40 тисяч гривень, то вона протягом трьох років виросте до 60 тисяч. Це чисто з точки зору економіки такий ресурс як нерухомість, земля – дорожчий. Тому ми рекомендуємо не поспішати.

В уряді також мають напрацювати механізм захисту українців від поспішного продажу землі.

– У нас буде система моніторингу і реєстрації цін. І якраз кожен громадянин зможе відслідкувати, може дивитися тенденції, хто покупці, які ціни. Не буде інформаційного вакууму, – каже Тараса Висоцький. – Ми зробимо все, щоб радити приймати рішення їм, адже в кожного можуть бути різні життєві обставини, але радити, яку обирати стратегію по розпорядженні земельними ділянками.

Валерія Жовтун. Фото автора