Як пережити карантин без родинних сварок: 3 правила
Несподіваний карантин через коронавірус змінив звичний стиль життя українців. Багато людей почали працювали з дому, втратили змогу піти в улюблену кав’ярню чи спортзал, і з зусібіч закликають: «Залишайся вдома». Що робити, коли ви опинились замкнені в чотирьох стінах і помічаєте, що навіть від рідних та близьких у вас зриває дах?
Психолог Андрій Фоменко каже, що ізоляція впродовж довгого періоду може викликати побутові конфлікти. І це природно. Аби їх було менше треба вчитись спілкуватись, домовлятись і мати час на усамітнення.
Правило №1. Мати час на усамітнення
«У період ізоляції, карантину обов’язково актуалізуються проблеми, які накопичувались тривалий час. Те, що люди не помічали, ходячи на роботу, маючи час на дозвілля. Спочатку 1,5 тижні все буде досить гладко, але згодо можуть з’явитись певні проблеми. Назвемо їх комунікативні виклики», – каже психолог.
У цей час просто варто розробити певний план, аби дозволити кожному мати власний простір.
Треба домовитись, який час родина проводитиме разом. Наприклад, спілкуватиметься, гратиме в настільні ігри, дивитиметься телевізор. Інший час люди мають проводити окремо. Це можуть бути прогулянки. Виходити на свіже повітря, де немає скупчень людей, всеодно треба.
«Насправді одне із ключових правил психогігієни періодичне усамітнення. Людина має мати час, у який її ніхто не потурбує. У наших побутових умовах, невеличких помешканнях це зробити важко. Тому треба домовлятися», – каже Андрій.
Крім того, якщо є потреба в відпочинку перш за все про це треба сказати близьким.
«Часто ми думаємо, що всі навколо мають розуміти потребу в відпочинку. А насправді треба озвучити близьким, що прагнеш відпочити насамоті», – каже спеціаліст.
Якщо в домі один комп’ютер і телевізор, то за користування ними теж можуть виникнути суперечки.
На думку психолога, набагато легше буде переносити карантин тим, хто живе в приватному секторі, де можна вийти в двір, покопирсатись на городі.
Правило №2. Розробити спільний план активностей
Зараз говорять про те, що карантин буде до 3 квітня. Тому варто розробити для себе графік активностей. Тобто виділити час для занять саморозвитком, дистанційного навчання, сорту за чітким графіком.
«Треба зрозуміти,у який час дитині найкраще навчатись і приділяти час цьому за графіком. Це має бути режим взаємодії в родині. Краще, щоб дитина мала чітко виділений час для роботи, а не сьогодні так, а завтра інакше», – каже психолог і радить м’який контроль. – «Якщо буде чіткий режим, то буде менше пасивного спротиву і конфліктів».
Дорослим також треба мати план на день.
« Саме час навчитись приділяти собі увагу. Ввести якісь розминки в денний графік. Або ввести якийсь ритуал. Наприклад, дуже добре, коли родина спільно готує їжу. Це те, що може об’єднувати. Придумати спільні заняття», – каже психолог.
Правило №3. Сказати «ні» пасивності
Важливими є фізичні навантаження і різноманітні заняття, аби уникнути пасивності.
«Людина швидко звикає до того, що нічого не треба робити і розвивається апатія. Потім з’являються негативні емоційні прояви. Тому активність треба підтримувати навіть більше ніж у ті дні, коли ми ходимо на роботу і вертаємось додому», – каже психолог.
