Ексклюзив

Біля Сяну ворогів немає: як Польща стала логістичним центром з порятунку українців

. 6606

Починаючи з 24 лютого Перемишль – невелике польське місто на березі Сяну, що за 14 кілометрів від кордону з Україною, прийняло транзитом понад мільйон українців, які рятувались від війни.

виставка біля міськради Перемишля травень 2022

"Перемишль, тут безпечно". Стенд з таким написом і фото порятунку українців розташований перед міською радою

***
Усміхнена блондинка у синій жилетці проводжає пасажирів, які хутко витягують свої валізи із автобуса на тротуар. Майже кожен підходить до неї попрощатись.

 

«Дякую вам Іро! Всього вам найкращого», - каже один.

«Прошу, бачите як гарно ви говорите українською», - усміхається вона у відповідь.

«Спасибі Іро, ви ж нам потім фотографії скинете?» - питає інша пасажирка.

«Ви не подумайте нічого, - молодий хлопець дає їй маленький брелок - м’яку іграшку у формі гусені. – Вона об’їздила зі мною пів світу. Візьміть її. Дякую вам. Дякую, що вивезли нас».
Іра обіцяє почепити іграшку собі на валізку.

Таке враження, що за ці кілька годин, поки вона супроводжувала їх евакуаційним рейсом, всі вони стали рідними.

Як тільки останній пасажир прощається, вона вже не має часу на балачки: заскакує в автобус. Їй ще повертатись до Львова і везти нових пасажирів на Перемишль.

Вокзал розпачу

Велике біле приміщення залізничного вокзалу в стилі необароко здалеку виглядає урочисто.

залізничний вокзал Перемишль

Всередині ж незвична для 40-тисячного Перемишля купа пасажирів. Більшість – українці.
Тут немає традиційного українського вокзального запаху єдиного для Одеси, Знам’янки і Львова: суміші аромату мастила, креазоту та десятків людей. Тут пахне розпачем. Здається, хтось тут розбризкав нервово-паралітичний газ, через який вже за 5 хвилин там, у суміші голосів, мов і десятків питань відчуваєш лише безпорадність. Навіть якщо прийшов сюди як спостерігач, а не шукати порятунку від війни.

І це зараз, коли масова хвиля людей вже минула.

Українці зовсім не планували опинятись тут ні на екскурсії, ні проїздом, але корективи внесла війна.

Для українців забезпечують безкоштовний проїзд залізницею.

вокзал у Перемишлі травень 2022

Питаємо як отримати безкоштовного квитка і жінка в жилетці ICC (місцевої «Укрзалізниці») гаркає: «Паспорт». Дивиться на штамп, який показує, що в’їхали ми після 24 лютого, і одразу ж пробиває квитки. Ні-ні, ми ж тільки дізнатись, нам зараз не треба. Своїм незнанням ми її роздратували.

Видно наскільки вони втомлені, але, хай і не з найбільшою привітністю, продовжують допомагати. Здається, що вся їх фантастична допомога, яку вони організували з перших днів повномасштабного вторгнення, це зовсім не про якусь раптову любов саме до українців. Це про ту братерську християнську любов, якої їх вчать на недільних месах і таке вони зробили б для кожного, хто постраждав від зла.

«Дорогі українські друзі, я хотів би, щоби ви знали, що ваші рідні, дружини, батьки, діти, онуки, - мільйони людей, які мусили виїхати з України до Польщі, втікаючи від трагедії війни, не є в нашій державі біженцями — це наші гості.
Запевняю вас, що коли ви так хоробро боретеся за незалежність своєї країни, вони у польських домах у безпеці та безпечно зможуть повернутися до своєї Батьківщини після того, як ви переможете російського окупанта. І я вірю, що саме так і буде.
Це своєрідний парадокс, що таке велике зло, яке скоює в Україні загарбник, сотворило з іншого боку так багато добра. Я вірю, що це добро в цій новій дружбі між мільйонами поляків і українців результуватиме у тому, що ми будемо добрими сусідами вже назавжди. Це великий історичний шанс і великий історичний злам», - рядки промови Президента Польщі Анджея Дуди перед українським парламентом 22 травня 2022 року.

Український дім

У рядках українського гімну «станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону» не випадково, адже історично ці місця поблизу Бескидів були українськими. Тут про це згадувати не люблять, а все ж українці завжди були і є тут потужною громадою.

річка Сян  у центрі Перемишля

Річка Сян у центрі Перемишля

Одним із місць прихистку для українців є місцевий «Народний дім», де розташувалось почесне консульство України і осередок «Об’єднання українців Польщі».

Будинок спорудили за кошт української громади у 1904 році.

народний дім у Перемишлі

У його стінах розгортались і події так званого «листопадового чину» - українське повстання аби встановити українську владу на Холмщині і Підляшші, на які претендувала і Польща.

«Вісім тисяч селян з околичних сіл прийшли помимо проливного дощу до Перемишля і в четвер рано в „Народнім домі” відбули віче, на котрім присягли, що польське панування в Перемищині може прийти тільки по їх трупах. Тимчасом представники української Національної Ради в Перемишлі подалися до військової команди і тут заявили, що більшість українського населення ніколи не допустить до польського панування в Перемищині», - так описували ті події в газеті «Воля» 5 листопада 1918 року.

За місто відбувся бій і Польща перемогла.

Через радянсько-польський обмін населенням, коли етнічних українців силою переселили із рідних земель на територію тодішньої УРСР або північ Польщі, з 1946 по 1956 роки будинок громада не використовувався. А в 1958 році його передали у власність держави, а з 2004 року «Народний дім» став комунальною власністю міста. Аж поки в 2011 громада не добилась, повернення приміщення.

Міська влада цьому не дуже зраділа, а один з депутатів навіть оголосив голодування.

«Вороги багатократно пробували нас посварити, скерувати проти себе.
Сьогодні й надалі пробують, страшать поляків українцями та українців поляками, використовують для цього болісні теми з нашого минулого болісного , з нашої історії. Але це їм не вдасться, надто добре ми пізнали ці методи, знаємо, що напруга у польсько-українських відносинах служить винятково чужим інтересам, а нам полякам і українцям заважають.
Наші обидва народи — це віки історії, довгі віки історії. Історії прекрасної, але в багатьох моментах також дуже складної. Ми зробили взаємно багато помилок, за які ми заплатили високу ціну», - рядки промови Президента Польщі Анджея Дуди перед українським парламентом 22 травня 2022 року.

Зараз українсько-польська громада міста живе в злагоді. У місті є українська школа, де діти вчать окрім обов’язкової програми українську мову, історію і географію. Об’єднання українців як організація налічує кількасот людей різного віку, від літніх людей, які пережили переселення у 1947-му, до сучасних мігрантів. До 24 лютого вони займались культурницькою діяльністю: концертами, літературними зустрічами, майстер-класами з писанкарства.

напис на підтримку України Польща 2022

Допомога своїм

«Ми ще раніше готувались до варіанту війни, хоч і не вірили, що це буде. Готувались, щоб за потреби включитись із першого дня», - каже Михайло Шахмат, представник організації.

Михайло Шахмат Товариство українців Польщі в Перемишлі

24 лютого, як і весь світ, вони були шоковані та одразу скликали загальні збори: зібрали всіх громадських активістів, священників, директорів шкіл міста, щоб вирішити хто чим буде займатися.

Одразу вирішили, що у своєму приміщенні створять пункт, де українці зможуть зупинитись.
Ще частина учасників об’єднання волонтерять як перекладачі на вокзалі.

На другому поверсі – у старовинній театральній залі виступала Оксана Забужко з Ольгою Токарчук. Зараз тут розташували 50 ліжок для тих, хто зупиниться на ночівлю на день-два.
Загалом з лютого ці стіни прихистили близько двох тисяч людей.

Перемишель шелтер для українців, які рятуються від війни

прихисток для українських біженців у Перемишлі

Тут є дитяча кімната і психолог.

В обідній час весь будинок заливають аромати їжі. Це Кіран, американець, який приїхав сюди волонтерити, готує обід. Каже приїхав за пів світу тому, що він проти війни і несправедливості.

волонтер із США допомагає українцям у Польщі

Кіран приїхав у Перемилиль з США

Міська політика така, що Перемишль є фактично логістичним центром: тут люди не залишаються надовго, а перепочивають і вирушають далі.

«Ми не рекомендуємо нікому залишатися у Перемишлі, бо місто вже переповнене. Немає ні роботи, ні житла для оренди. А є ще частини Польщі, де все це ще можна знайти. У нас є людина, яка допомагає відшукати місце поселення в іншому регіоні. Дуже часто приймаючою стороною є релігійні організації чи українська діаспора», - каже волонтер.

Завдяки тому, що тут є представники консульства, українці можуть вирішити частину питань з документами. Найчастіше проблеми виникають з поверненням додому.

«До Польщі в’їжджають усі, але не всі можуть повернутися, якщо немає відповідних документів. Наприклад, якщо дитина народилась у Польщі, або якщо хоче повернутись негромадянин України, який там жив, проблеми втрати документів», - пояснює Михайло.

Також тут є люди, які реєструють біженців для отримання грошової допомоги.
Найближчим часом на «Народний дім» чекає ремонт, тому спільно з іншими організаціями, допомогу перенесуть в інше приміщення, де умови перебування мають бути комфортніші умови для поселенців. Там і продовжуватимуть роботу до української перемоги.

«Сьогодні настав час, на мою глибоку думку, на новий польсько-український трактат, договір про добре сусідство. І на трактат, який врахує все те, що ми разом побудували у наших відносинах хоча б в останні місяці», - рядки промови Президента Польщі Анджея Дуди перед українським парламентом 22 травня 2022 року.

Анастасія Дзюбак

 

Поширюйте

Коментуйте


Реклама