Екологи — за, лісівники — проти? На Кіровоградщині хочуть створити нацпарк на 22 тисячі гектарів
На Кіровоградщині планують створити перший в області національний парк «Чорнолісько-Боковеньківський» площею понад 22 тисячі гектарів. На думку екологів, це убезпечить два лісові масиви під вирубки та збереже унікальну флору та фауну. Водночас Чорноліське лісництво наголошує на ризиках, які виникнуть після створення парку. Розповідаємо, де саме хочуть створити нацпарк, чому це важливо та що непокоїть лісівників.
«Чорнолісько-Боковеньківський» національний парк хочуть створити на території Знамʼянської, Долинської, Олександрійської, Дмитрівської Суботцівської та Гурівської громад. В основі природоохоронної зони два ліси — Чорноліський та Чутівський. Парк хочуть створити на площі 22 864 гектарів, що складає 43,1% від загальної площі Чорноліського надлісництва.
20 серпня делегація, в яку ввійшли представники лісництва, представники Державного агентства лісових ресурсів України, Всеукраїнської екологічної ліги, ДП «Ліси України» та екологи, відвідали ліси, аби побачити на власні очі стан дерев та обговорити доцільність включення тих чи інших площ із насадженнями до майбутнього національного парку, передає кореспондентка «Гречки».
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль говорить, що питання створення національного природного парку тягнеться з 1926 року.
«Процеси, які почалися тоді, вони, на жаль, не завершили, тому що на початку 30-х років попереднього століття почалися репресії в Радянському Союзі. І людей, які були причетні до цих процесів і займалися саме збором, обґрунтуванням і дослідженням, їх репресували. Тому цей незавершений гештальт ми сподіваємося завершити зараз», — пояснив Віктор Смаль.
На території, де нині Чорний ліс, за словами Віктора Смаля, приблизно 10 000 років тому проходив кордон найбільшого в Європі льодовика.
«Саме через це дана екосистема представляє неабияку цінність, тому що таких локацій надзвичайно мало. Тут є три западини, які собою представляють не що-небудь, як сліди від падіння космічних об’єктів і в діаметрі ці западини, вони досягають до 25 кілометрів. Це також надзвичайно цікаво», — зауважує голова Державного агентства лісових ресурсів України.
Окрім цього Чорноліський та Чутівський ліси — найбільші лісові масиви у Східній Європі. Також вони відомі тим, що тут були осередки українсько-повстанського руху 1917-1921 років.
За словами Віктора Смаля, у лісах уже існують різні природоохоронні об’єкти, проте на частину з них адміністрація не створила потрібних документів. Саме тому створення національного природного парку може стати рішенням: він об’єднає ці об’єкти та дозволить сформувати нову адміністрацію для ефективної охорони території.
Голова Державного агентства лісових ресурсів України зауважує, що створення національного парку збереже ліс у максимально природному вигляді. Проте надмірні обмеження без господарських заходів можуть призводити до захаращення чи підвищення пожежної небезпеки.
Саме цим нині займаються лісівники — проводять санітарну рубку, садять нові дерева, доглядають за ними, контролюють, аби не було самовільних вирубок.
Що турбує лісівників?
Помічник начальника Чорноліського надлісництва Олег Яценко звертає увагу на те, що створення Національного природного парку у запропонованих межах може призвести до виникнення багатьох ризиків.
«Насамперед, це втрата молодих насаджень на площі майже 1500 гектарів у зв’язку з невчасним проведенням за ними догляду. Створення національного природного парку передбачає від 5 до 10 років, за цей час лісівники не зможуть доглядати за насадженнями і вони “законсервуюються”», — зауважує Олег Яценко.
Отримані у результаті санітарних рубок дрова, лісівники можуть законно реалізувати населенню.
Тому Олег Яценко говорить, що через відсутність таких рубок, населення не зможе купувати законно дрова у лісництва та виникне більше несанкціонованих рубок.
Також лісівники бояться скорочення кадрів.
«Ми хочемо, щоб нашу думку та пропозиції врахували, під час створення національного парку», — говорить помічник начальника Чорноліського надлісництва.
Над створенням парку працюють 30 років?
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, зауважує, що організація вже понад 30 років займається створенням цього парку.
«І це вже не перша спроба, коли лісівники блокують створення цього парку. Але зараз керівництво Держлісагенства України абсолютно конструктивно з розумінням ставиться до ідеї створення нового об’єкта на території Кіровоградської області з різних міркувань. І ми маємо зараз створити цей національний парк, бо тут на цій території купа об’єктів природно-заповідного фонду, їх треба просто об’єднати в національний парк вищого статусу», — зазначила вона.
Звільнень не буде?
Очільник громадської організації «Ukrainian Nature Conservation Group», природозахисник та зоолог Олексій Василюк зауважує, що у жовтні минулого року відбулися парламентські слухання, де прозвучала рекомендація створити близько десяти нових об’єктів природно-заповідного фонду, серед яких і на території Чорного лісу.
Природозахисник зауважує, що перехідний період після створення парку може тривати від кількох місяців до кількох років. Досвід інших національних парків показує, що ситуації бувають різними. Наприклад, національний парк Гомільшанські ліси створювали 90 років, а Пущу Радзивіла буквально за пів року.
Олексій Василюк наголошує, що страхи місцевих жителів та лісівників щодо створення національного парку типові.
«Про те, що не буде дров, робочих місць, всіх звільнять, ліс згниє — ми чуємо всюди, де створювали чи створюють національні парки. Я не думаю, що це якийсь злий умисел, але це традиційні страхи людей, які тут живуть і тут працюють. Так от, в інших парках не було звільнення», — каже він.
Природозахисник говорить, що нещодавно Державне агентство лісових ресурсів України пережило реформу, що призвело до багатьох звільнень. Проте, наголошує Олексій Василюк, звільнення не пов’язані зі створенням національних парків.
«Просто для них (лісівників — Ред.) це хвора тема, бо дуже багато кого звільнили за останній період. Але нацпарк не прибирає лісництва, люди продовжують працювати, створюють нові робочі місця. Більше того, громади отримують значно більші надходження від земельного податку, ніж від лісгоспів», — зауважує Олексій Василюк.
Національний парк стане епіцентром світового збереження рідкісного жука
З його слів, Чорний ліс — це найпівденніший справжній великий ліс України. Тут мешкають рідкісні види птахів, зокрема орлан-білохвіст, який охороняється шістьма міжнародними конвенціями. Ліс є також місцем найбільшої концентрації вусача дубового — рідкісного жука, занесеного до Червоної книги України та охоронних списків Європи.
«Ми можемо з усією серйозністю сказати, що саме цей національний парк буде епіцентром світового збереження вусача дубового», — наголошує зоолог.
Таким чином, створення парку не лише захистить територію від ризиків вирубок у майбутньому, а й дозволить Україні виконувати міжнародні зобов’язання зі збереження біорізноманіття.
«Ліс зберігся. Це правда. Тобто воно підпорядковується лісівникам і вони його зберегли. Ми їм дуже вдячні. Але, припустимо, зміниться керівництво. На когось, хто просто захоче за свій короткий період керування, наприклад, лісництвом, збагатитися. Бувають такі випадки. І тоді ми це все втратимо. Але, якщо це буде Національний парк, так не станеться», — пояснює Олексій Василюк.
Процес створення національного парку ініціювала обласна адміністрація, а наукове обґрунтування готували спеціалісти. Далі передбачено погодження з військовою адміністрацією, державними відомствами та остаточне затвердження указом президента. Після цього постають практичні питання: фінансування, адміністрація парку, земельні та правові нюанси, зонування територій і кадрове забезпечення.
Віктор Смаль говорить, що цей процес складний і бюрократичний, але нині є оптимістичні очікування, що він просунеться швидше, ніж у попередні десятиліття.
Що вирішила делегація?
Після огляду лісу робоча група повернулася до приміщення Чорноліського надлісництва, аби обговорити питання створення нацпарку.
Учасники делегації домовилися продовжити роботу над створенням парку. Всі сторони підготують конкретні пропозиції, щоб надалі дійти згоди та вийти на конкретні межі Нацпарку.
