«І хоч темрява ще панує, правда торжествуватиме»: Великоднє послання Архієпископа Марка

Христос воскрес!

Улюблені у Христі браття та сестри! Вітаю вас із найвеличнішим християнським святом – Воскресінням Господа нашого Ісуса Христа! У цей день перемоги над гріхом, прокляттям і смертю зичу кожному незламної віри, справжньої свободи, душевної радості, нелицемірної любові, братерської єдності, українському народові – перемоги та благословенного миру.

Цьогоріч Великдень знову зустрічаємо в часі російсько-української війни, яка триває вже більше дванадцяти років. Увесь цей час не втрачаємо віри у світле, добре та зберігаємо вірність Богу, попри намагання піднебесних духів злоби посіяти розбрат поміж нами, кинути зерна зневіри у наші серця, піддати страху наші душі.

Йдемó долиною смерті (Пс. 23), зазнаємó непоправних втрат, буваємо сковані безпорадністю та знекровлені болем, уражені байдужістю та розчаровані лукавством, та все-таки живі, сповнені надії, готові до боротьби, нáтхнені жертовною любов’ю, заряджені героїзмом, переконані у перемозі!

Бачимо, що вірити в Бога – замало, потрібно Йому довіряти. Слова втрачають цінність, маємо потребу в діях. Бо й Сам Господь довіряє людині, діє, слугуючи кожному, хто призиває Його Святе Ймення, опікується і тими, хто віддалився від Нього. «Адже й Син Людський не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу Свою віддати як викуп за багатьох!» (Мк. 10:45).

Тож у ці дні разом із псалмоспівцем Давидом виголосімо: «коли б я пішов навіть долиною смертної тіні, не боятимуся лиха, бо Ти зі мною…» (Пс. 23:4), бо на Тебе, Всемогутнього, Єдиного уповаємо, і з апостолом Павлом промовмо: «надія ж не засоромлює, адже Божа любов влилася в наші серця через даного Святого Духа» (Рим. 5:5).

Якщо ж не вистачає віри – погляньмо на українського воїна, який протистоїть Голіафу (1 Сам. 17), і там, де світ бачить неминучість поразки, він, сповнений любові та праведного гніву, очима віри бачить перемогу. Не знаємо, як діяти, – звернімо свій погляд на волонтерів та всіх людей доброї волі, котрі пройняті співчуттям та милосердям, незважаючи на труднощі, своїми талантами слугують іншим, допомагають нужденним, рятують, підтримують, розраджують, моляться… Згадаймо ж і всіх святих та праведних, «які вірою перемагали царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев’ячі пащі, згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців» (Євр. 11:33–34).

Окрилені їхнім подвигом, запалені їхніми переконаннями, захоплені їхньою відданістю, – зміцнімо нашу віру, посильмо молитви, доручімося Богу, віддаймо хвалу Воскреслому і нехай справдяться на нас слова, сказані Мойсеєм: «Не бійтеся! Стійте і побачите спасіння від Господа… Господь воюватиме за нас…» (Вих. 14:13–14).

Ми ж у цю великодню пору піднесімо вдячні молитви за рідних своїх та друзів, за тих, кого любимо, і хто слугує нам, та за всіх, кого зустрічаємо на життєвій дорозі. Посилено молімося за воїнів наших, щоб Воскреслий Господь благословив та зміцнив їх, подав їм довге і щасливе життя у всякому благоденстві й чистоті. Просімо і за тих, хто випередив нас на шляху до вічності. Хай Всемогутній Бог у Книзі Життя закарбує тих, хто загинув у цій війні від рук російського агресора, і тих, хто спочив у Бозі з надією на воскресіння.

І для кожного з нас нехай славне Воскресіння Христове стане міцним фундаментом у повсякденні та опорою у викликах, непохитним утвердженням віри у перемогу Добра над злом, спонукою до благодіянь, запевненням у вічному житті, джерелом радості та надії, свідченням незбагненної Божої любові. І хоч темрява ще панує, світанок близько, і правда торжествуватиме, і радість наша буде повною!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Марк (Левків), архієпископ Кропивницький і Голованівський