Межі міста: чому сусідні громади збираються судитися з Кропивницькою міськрадою
Кропивницька міська рада оголосила про затвердження меж міста. Водночас громади, що сусідять з містом, виступили проти такого рішення, деякі з них готують позов до суду. «Гречка» розбиралася у деталях конфлікту.
Як між Кропивницьким і сусідніми громадами виник земельний конфлікт?
Децентралізація і земля
У 2014 році в Україні почалась реформа децентралізації: села, селища й міста почали обʼєднуватися у громади і відповідно змінювати межі своїх територій. Спершу процес був добровільний, а далі ж включались механізми державного регулювання.
Наприклад, так добровільно у серпні 2016 року однією з перших в області власну громаду сформували навколо села Соколівське (шляхом об’єднання Вишняківської, Іванівської, Карлівської, Назарівської й Соколівської сільських рад), яке межує з Кропивницьким, і яке у сприйнятті багатьох містян було просто одним із районів обласного центру.
«У нас було кілька варіантів об’єднання. Оскільки ми передмістя Кропивницького була ідея, що довколишні села об’єднаються в одну велику громаду навколо обласного центру. Був варіант один район – одна громада, де центр також мав бути в Соколівському. Після багатьох дискусій ми зрозуміли, об’єднання робиться для того, щоб наблизити послуги до населення. Якщо створити одну громаду на 30 сільських рад, це нонсенс. Всі послуги все одно сконцентруються в центрі», — розповідала «Гречці» у 2017 році голова Соколівської ОТГ Інна Завірюха.
Таке рішення значно збільшило бюджет територій і дозволило самим хазяйнувати на власній території та вирішувати, чи направити гроші на вуличне освітлення, чи на ремонт дитсадка, — а не чекати субвенцій згори.
На той час землі, які знаходилися між селами, до цього перебували на балансі районних рад. Виходив юридичний нонсенс, коли на території обʼєднаної громади були ділянки між селами, які підпорядковувалися не сільській, а районній раді.
Катеринівська, Первозванівська громади були утворені у 2017 році, Великосеверинівська, Аджамська — у 2020 році.
Кропивницька громада також була утворена у 2020 шляхом приєднання селища Нового. Згодом селище Нове увійшло до складу власне міста. Після приєднання загальна площа міста Кропивницького становитиме 11334,3072 гектарів.
У 2018 році уряд запровадив процес передачі землі поза межами населених пунктів у власність об’єднаних територіальних громад. Тобто та ж Соколівська сільська рада отримала у свою власність території між селами в межах своєї громади.
Відповідно сільрада могла ділянки землі здавати в оренду і отримувати з цього надходження у свій бюджет.
Так у 2020-2021 роках Соколівська сільрада перереєструвала з державної у комунальну власність ділянки, уклала договори з орендарями і отримувала з них доходи у бюджет. Серед них і території, які розташовані під містом Кропивницьким. Приблизно така ж ситуація склалася і в інших суміжних з містом громадах.
Кропивницька міська рада не могла оскаржити право власності громад на ці ділянки, адже не мала затверджених урядом чітких меж населеного пункту. Коли ж у 2025 році міськрада представила проєкт землеустрою з межами міста, які передала для затвердження уряду, деякі суміжні громади виступили проти. Адже у ці межі Кропивницького включили й деякі з тих ділянок, які громади вже здають в оренду.
Затвердження меж територій
Окремим важливим кроком для міст — це затвердження меж населеного пункту. Наприклад, місто Кропивницький завдяки чітко визначеним і затвердженим межам, які мають ухвалити у Кабміні й Верховній Раді, зможуть розробляти проєкти землеустрою та будівництва, залучати інвестиції.
Вже у березні 2025 року Кропивницька міськрада подала до районної ради проєкт землеустрою щодо меж міста.
Райрада ухвалила його 28 березня 2025 року. Йдеться про проєкт землеустрою, який розробило на замовлення Кропивницької міськради держпідприємство «Черкаський науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою».
«Погодити проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Кропивницького Кіровоградської області, згідно з яким загальна площа міста становитиме 11334,3072 га», — йдеться в рішенні.
Згідно з цим проєктом, до територій міста відносяться деякі з тих ділянок, право власності на які вже оформили суміжні громади і здали в оренду.
Проти такого рішення виступили деякі сусідні громади, і направили відповідні звернення до уряду, Верховної Ради та президента.
Як пояснив «Гречці» голова Кропивницької райради Андрій Лейбенко, це рішення розглядалися на відповідних депутатських комісіях, і під час сесії він надав слово й представникам громад.
«Районна рада діє в інтересах району, не окремих громад чи міст. Перед депутатами виступили і фахівці з землеустрою, висловилися представники громад. І депутатський корпус ухвалив рішення», — пояснив він.
І додав, що районна рада у питанні встановлення меж міста не є вирішальною інституцією, а скоріше проміжним пунктом. Межі населеного пункту мають затвердити у Кабміні, а після ухвалити у Верховній Раді.
Позиція Кропивницької міськради
Як пояснили «Гречці» у пресслужбі Кропивницької міськради, в основу розробки проєкту землеустрою щодо зміни межі міста Кропивницького прийняті матеріали Генерального плану міста, затвердженого у вересні 2000 року.
«Через те, що не було встановлено меж міста, ми втратили деякі ділянки, які приєднали до себе суміжні сільські громади. Але інші території, на які вони претендують, ми відстоюємо зараз», — пояснив секретар міськради Олег Колюка.
Йдеться про ділянки, які у Генеральному плані зазначені як територія міста, проте через відсутність затверджених урядом чітких меж Кропивницького, суміжні громади змогли оформити на ці ділянки права власності.
«Ми вважаємо це незаконним, оскільки у сусідів немає жодних документальних підтверджень про належність їм цих територій», — зазначив начальник пресслужби міськради Сергій Якунін.
Він пояснив, що у деяких сусідніх громадах оформили межі населених пунктів, які сусідять з Кропивницьким.
«Ті межі міста, які ми подали до уряду, не порушують їхні встановлені межі населених пунктів. Проте включають ділянки, які за межами їхніх населених пунктів, але які громади приписали собі», — пояснив він.
У суботу, 5 квітня 2025, на офіційній Facebook-сторінці Кропивницької міськради опублікували інформацію щодо цього конфлікту. У ньому зазначалося, що проєкт землеустрою, який затвердили під час сесії райради 28 березня, вже відправили до Кабміну. Уряд має розглянути проєкт, підготувати відповідну постанову, яку винесуть на голосування Верховної Ради. Після ухвалення парламентом відповідні межі міста вважатимуться єдино правильними і чітко визначеними.
«Розширення меж Кропивницького здійснюється шляхом приєднання території селища Нове та за рахунок приміських земель, розташованих в адмінмежах Кропивницької міської ради, тому необхідність погодження суміжних територіальних громад відсутня», — висловив позицію Олег Колюка.
Він також вказав, що попередньо відбулася зустріч із головами Соколівської, Первозванівської, Великосеверинівської та Катеринівської громад. Проте дійти консенсусу не вдалося.
«Ми на чужу територію жодним чином не претендуємо, але і свою землю нікому не віддамо. Кропивницький обов’язково отримає межі міста в територіях, які нам належать законно», — підкреслив Олег Колюка.
Станом на 9 квітня проєкт меж міста Кропивницького перебуває на розгляді Кабінету Міністрів.
Що не так з межами: позиції сусідніх громад
Водночас на початку квітня 2025 Соколівська, Катеринівська, Первозванівська сільради ухвалили текст звернення до Офісу президента, Верховної Ради, СБУ, Генеральної прокуратури та інших служб й інституцій. У тексті звернення закликають посприяти у розв’язанні питання щодо захисту меж їхніх територіальних громад.
У зверненні стверджується, що «самозахоплення земель Кропивницькою міською радою по території Соколівської сільради» складає близько 100 гектарів землі. З них громада отримує понад 5 мільйонів гривень щорічного доходу в бюджет.
«Аналогічна ситуація склалась в Катеринівській сільській раді: 160 гектарів землі та близько 7 мільйонів гривень доходів бюджету. У Первозванівській сільській раді – 600 га понад 7 мільйонів гривень доходів бюджету», — йдеться у дописі.
У коментарі «Суспільному» голова Первозванівської громади Прасковія Мудрак уточнила, що на спірній з Кропивницьким території розташовані бюджетоутворюючі для громади підприємства.
«Ці підприємства дають дохід нашій громаді. І це складає більше семи мільйонів гривень», — уточнила вона.
Як пояснила «Гречці» голова Соколівської громади Інна Завірюха, ділянки, на які претендує Кропивницька громада, давно здані в оренду і наповнюють бюджет їх громади.
«На цих ділянках, які Кропивницька міськрада хоче приписати собі, є три заправки, салон з продажу авто тощо. Ось якщо виїхати за кільце за 101-м мікрорайоном, і там ліва сторона до “Агроекспо” — це оці наші ділянки», — додала Інна Завірюха.
Вона підкреслила, що коли сільрада оформлювала на ці спірні ділянки права власності, то проводила аукціони відносно них, підписувала договори з орендарями — жодних зауважень Держгеокадастру чи інших установ не надходили. Тепер же вона не знає, на основі чого має розривати договори оренди, якщо Кропивницькому затвердять ці ділянки у межах міста.
«Місто забирає найласіші ділянки, промзони. Чомусь за скільки років Кропивницька міськрада до нас не зверталася, що потребує розширення, коли на цих ділянках бурʼяни росли, коли ми їх до ладу приводили. А тепер вони просто хочуть їх переписати собі», — обурилася голова сільради.
Інна Завірюха додала, що окрім звернення до інституцій держвлади, Соколівська громада готує позов до адміністративного суду щодо встановлення Кропивницькою громадою меж, зокрема щодо долі спірних ділянок.
«Гречка» слідкуватиме за розвʼязанням цього конфлікту.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
