Модернізм в архітектурі Кропивницького: 5 прикладів від урбаністів

Модернізм – одна з головних світових ідеологій ХХ століття, яка вплинула на наше середовище: від одягу до меблів, від архітектури до забудови. Нині модернізм у мисленні та в управлінні пішов у минуле, проте міська забудова цього періоду і досі впливає на нас та формує наше середовище.

У минулому столітті міста України перебували під директивним плануванням СРСР, де соціалістичне будівництво більшу частину часу мало саме модерністичне коріння. 

Кропивницький, як обласний центр, у цей період отримав ряд громадських об’єктів, мікрорайони панельно-секційної забудови та модерністське бачення міського простору, що стало для міста новим етапом розвитку та результатом його значного розширення. Як позитивні, так і негативні наслідки цього етапу можемо бачити зараз.

Надалі ми хочемо розкрити окремі аспекти модернізму як етапу творення міста через споруди, мистецькі твори та митців, що його складали.

Модернізм як світогляд

Модернізм виник у західному суспільстві у ХХ столітті, відкидаючи старі традиції та спосіб життя. Руйнівні наслідки Першої світової війни прискорили стрімкі перетворення в глобальному світогляді, культурі і розвитку міст. 

Так, модернізм (дослівно – «осучаснений») почав експансію світом, сформувавши культуру авангарду, скасування старої спадщини. Його форма та прояв різнилися від місця до місця, тому маємо різні Роттердам та Берлін, Белґрад і Катовіце, Дніпро та Таллін. Регіони та міста формували, творили власні особливості інтернаціонального стилю, адаптовуючи під свій клімат, матеріали, навіть часом звертаючись до історичних аналогій своєї території та архітектури, що в теорії повинно було суперечити модернізму. Український модернізм яскраво демонструє регіональні його особливості, архітектурні та планувальні школи створювали нові та особливі рішення, що збагачували чи значно збідняли простори наших міст. 

Зміна площі Шпіттельмаркт у Берліні, Німеччина (©Architectural Uprising – International)

Відмінність поглядів

Модерністичну архітектуру 20-го століття ділять по залізній завісі, що стала межою між різними світоглядами та векторами бачення розвитку Східної та Західної Європою.

Основними відмінностями в модернізмі у містобудуванні тут стали:

• Капіталізм/соціалізм
• Різні кількісні виміри будівництва
• Різна якість будівництва
• Масовість нової забудови
• Відмінні ролі архітекторів
• Національні та регіональні особливості модернізму

Кропивницький, як частина державного модерністичного будівництва в УРСР, за декілька десятків років отримав у спадок ряд споруд, районів та монументальних робіт, що по різному вплинули на місто.

Приклади модерністичної спадщини в Кропивницькому

Мозаїка «Дотик»

Рік: 1992

Автор: Анатолій Данилов

Мозаїка сюжетно зображує процес освіти, як дотику до глибокого пізнання. М’які та суворі геометричні форми наповнюють роботу різними акцентами. Кольори роботи незвично вирізняють її серед інших того часу.

Мозаїка «Дотик» (©Енциклопедія сучасної України)

Пантери

Скульптурно-фонтанний комплекс «Пантери»

Рік: 1987 

Скульптор: Г. Савченко, архітектор: І. Мединський

Скульптурно-фонтанний комплекс «Пантери» знаходиться між колишнім кінотеатром «Зоряний», дитячою міською поліклінікою №1, ЦНАПом, краєзнавчим музеєм.

Скульптурна композиція зображає групу сімейства пантер: тато самотньо і гордо стоїть на висоті охороняє свою сім’ю, мама Пантера вляглася, навколо неї грють три дитинчати. Композицію прикрашав водоспад і система русел з містками. Створені скульптури несли  в собі ідею щасливої ​​родини, щасливих і здорових дітей, саме тому вони і були встановлені біля дитячої поліклініки. Пам’ятник виконаний із залізобетону. 

Неодноразово ставав жертвою актів вандалізму, на сьогодні майже повністю знищений.

Фонтан «Пантери» (©Wikimapia/@evgeniytkachuk)

Готель «Київ»

Рік: 1972 

Архітектор: І. Мединський

Готель будований на місці старого кінотеатру «Сивашець». Одноповерховий об’єм вестибюлю та шестиповерховий об’єм номерного блоку, виступом роблять глибину композиції, формуючи профіль вулиці. 

Розрахований на понад 304 людей. Містить 7 поверхів.

Готель «Київ» (©Wikimapia/@Red_Neck)

Сільпо

Універсальне торгове об’єднання «Кіровоград»

Рік: 1980-ті 

Збудоване на місці знищеного будинку Заславського. Стало домінантним в центральній частині міста. Трьохповерхова прямокутна споруда сформувала перед собою також площу з набережною, розвертаючись до неї фасадом із поворотними кутовими секціями з зеленими вставками. Інші ж сторони оформлені в єдиному сірому кольорі металевими панелями.

УТО  «Кіровоград» (©Violity/Р.Якименко)

«Книжка»

Головне управління фіскальної служби у Кіровоградській області

Рік: 1980-ті 

Споруда збудована у набережній смузі річки Інгул орієнтована на правий його берег розгортуючись як книга.

Фасадна частина оформлена темно зеленими віконними вставками та балконами у корінці книги і кутових закінченнях. Разом із спорудою УТО «Кіровоград» формували профіль берега річки із правої її частини.

«Книжка» (©Місто, якого уже немає / Невесьолов С.М., Поліщук В.В., Сємічова В.О.)

Прикінцеве

Кропивницький має ще ряд місць, споруд та ансамблів сформованих у добу модернізму. Більшість з них мають свої особливості створення, народжувались думками архітекторів, утворюючись піл наглядом влади. Така спадщина Кропивницького потребує висвітлення і досліджень надалі, для визначення цінностей та пріоритетів у розвитку влади та містян.

P.S.

Модернізм змінив, часом знищуючи та часом створюючи шалено унікальне.

Це частина міста, частина суспільства, частина сприйняття Кропивницького.

Цінуйте архітектуру. Плекайте комфортний міський простір!

Автори: 

Едуард Дібрівний — міський дослідник, координатор блогу «Досліджуй Кропивницький»

Владислав Костенко — міський дослідник, аналітик Центру розвитку громад та територій

Читайте також про те, як змінилась будівля театр у Кропивницькому за 150 років.