МСЕК під час війни: з якими проблемами стикаються військові і як це змінять в Україні
В Україні з початком війни, а особливо повномасштабним етапом російської агресії, значно зросла кількість людей, які зазнали інвалідизації. Серед таких людей є й військові.
Відповідно зросло навантаження на саму систему. Черги та бюрократизована система проходження МСЕК (медико-соціальної комісії) стали тими проблемами, які «підсвітилися» в українському суспільстві під час війни.
Як в Україні реформують МСЕК під час війни та з якими проблемами стикаються військовослужбовці під час її проходження – дізнавалася «Гречка».
Бар’єри, папірці і черги – що не так із МСЕК
Основними проблемами щодо проходження МСЕК, про яку кажуть військовослужбовці і ветерани, є:
- складність процедури: які документи потрібно підготувати, направлення, де їх взяти і в які терміни подати;
- достатньо великий пакет необхідних документів, для збору яких іноді доводиться обходити багатьох лікарів, іноді повторно подавати одні й ті самі довідки, що забирає багато часу і сил;
- черги під кабінетами комісії;
- бар’єрність будівель, де приймає комісія, для людей з маломобільних груп населення.
Про це свідчать результати Моніторингу функціонування бюрократичних інстанцій та Етнографічного дослідження шляху ветеранів, проведені Правозахисним центром для військових «Принцип».
Перша проблема, з якою стикаються військові, які зазнали тяжких поранень і мають встановити інвалідність чи втрату працездатності – це відсутність інформації про те, як пройти МСЕК. Військові, опитані правозахисниками «Принципу», вказали, що інформацію про це переважно шукали в інтернеті або розпитували інших військових.
Деякі казали, що отримали необхідну інформацію від лікарів або Територіального центру комплектування.
Та коли вони дізнаються, які документи потрібні для визначення групи інвалідності – постає проблема номер два: зібрати всі необхідні довідки.
«Ще на медеваку мене категорично попередили, що всі папери, які мені дають в шпиталях, треба берегти оригінали як найцінніше. Сусіди по палаті розповіли про необхідність отримання розслідування про обставини поранення та відповідно додаток 5», – цитують у дослідженні Івана, який отримав вогнепально-осколкове поранення.
При цьому уніфікованого переліку документів поки немає: в комісіях в різних містах можуть попросити донести ті чи інші довідки. При цьому документи потрібні з різних інстанцій: від військової частини, від військово-лікарської комісії, іноді від лікарів поліклінік. І через відсутність уніфікованого списку іноді й самі лікарі не знають, які довідки і за якими шаблонами потрібно надавати військовому.
Тому подекуди вже при здачі пакету документів до МСЕК людям доводиться повертатися і добирати ще документи, робити запити до військової частини тощо.
«За час проходження попереднього огляду на МСЕК зрозумів одне: наші лікарі ще не дуже розуміються на порядку дій. Мабуть, не багато нас таких, кого живим звільнили з ЗСУ. Постійно треба доносити якість папери. Причому вони завжди зі мною в оригіналі й в копії, але лікар не знає, на якому етапі що потрібно, й постійно просить щось донести. Добре хоч без запису й черги мене приймає», – уточнив у розмові з правозахисниками Іван.
Наприклад, на сайті Міністерства охорони здоров’я є перелік документів, необхідних для МСЕК. Проте один із пунктів звучить як «інші додаткові документи у разі необхідності підтвердження тієї чи іншої причини інвалідності» – а які це саме документи, визначають члени комісії по-різному.
Деякі військові, які перебували на реабілітації, стикалися також з довгими чергами в комісіях. Однією з причин цього є те, що в Україні немає окремих МЕК для військових, тож до однієї і тієї ж комісії приходять як військовослужбовці, так і ветерани та цивільні люди.
І хоч здається логічним, що будівлі, де приймає комісія, мають бути доступними для людей з різними видами інвалідності, та в реаліях це часто не так.
Приблизно половина ветеранів (близько 47%), опитаних правозахисниками ГО «Принцип» заявили про незадовільний стан приміщень, де проходила МСЕК. Це стосувалося непристосованості будівель для людей, які користуються додатковими засобами реабілітації: милицями, кріслами колісними, ортезами, палицями, ходунками тощо. Йдеться насамперед про відсутність ліфтів чи підйомників, зручних пандусів.
«Тому можна зробити висновок, що приміщення МСЕК не пристосовані для людей з інвалідністю, хоча це мав би бути пріоритет для таких органів», – зазначають правозахисники.
Рука не відросте, але повторно МСЕК пройти потрібно
Максим Гладченко – військовослужбовець з Олександрівської громади, що на Кіровоградщині. Він обрав для себе військову професію, тому по закінченню школи у 2014 році вступив до військового коледжу.
Через 2,5 роки потрапив до 30-ї окремої механізованої бригади, брав участь у боях з російськими окупантами на Донеччині. На службі познайомився зі своєю тепер вже дружиною Юлією.
На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Максим став на захист країни знову — тепер вже у складі 110-ї окремої механізованої бригади у званні старшого лейтенанта. Тут він очолював підрозділ, обіймав посаду заступника начальника штабу.
Та під час боїв в районі Авдіївки на Донеччині у липні 2023 року були сильні ворожі обстріли – і Максим Гладченко зазнав важких поранень: ворожий снаряд розірвався у метрі праворуч від нього.
«У правій руці в одній кістці тільки 20 переломів було, вирваний лікоть. Осколками посікло внутрішні органи, легені, відірвало пальці на одній нозі. Мене хлопці змогли вивезти, і я тиждень був у комі в госпіталі», – розповів він «Гречці».
Лікували Масима у госпіталі у Дніпрі, потім у Львові. Руку врятувати не вдалося, і лікарям довелося зробити високу ампутацію – до плеча.
«На щастя, особливих проблем з проходженням МСЕК у мене не було. Мені допомогли зібрати всі необхідні документи, лікарі допомогли. І десь у вересні 2023 року я повіз їх до місцевого МСЕК», – розповів Максим.
У саме приміщення МСЕК військовий потрапив без проблем – каже, що там є пандус. Проте кабінети знаходилися на другому поверсі.
«Чи був там ліфт або підйомник – якщо чесно, я не звернув уваги. Адже я можу підніматися сходами», – зізнався він.
Щоб подати документи, йому довелося пройти декілька кабінетів.
«Та додаткових оглядів я тут не проходив: у мене все було в документах. Та й черг не було, тож я справився за годину-дві з усім», – пригадує військовий.
Вже через місяць Максим Глаченко забрав висновок МСЕК – йому призначили першу групу інвалідності. При цьому йому рекомендували через два роки, у 2025, пройти обстеження у МСЕК повторно.
«Звісно, рука не відросте. В мене ще зашиті легені, двох пальців на нозі нема. Вони дали групу інвалідності по моїм пораненням і сказали, що для початку це перша група, а через два роки можливо змінять групу – скоріш за все на другу. Але там вже зважатимуть на стан мого здоров’я на той час», – пояснив він.
При цьому Максиму роз’яснили, що повторно проходити МСЕК він може у будь-якому зручному місті, де він перебуватиме на той час.
«Повторне пройти я зможу у будь-якому центрі, де є ця комісія. Це або від частини, або у місті, де перебуватиму – якщо до цього часу мене звільнять зі служби», – додав Максим Гладченко.
Наразі Максим перебуває у столичному Центрі складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки «ТитаНові».Тут він проходить реабілітацію і готується для протезування руки. Засновником реабілітаційного центру є бізнесмен і волонтер В’ячеслав Запорожець, і перебування тут для військових безкоштовне.
Вартість складного протезу для Максима Гладченка частково покриває держава, а решту необхідної суми добирають за допомогою благодійних зборів. Підтримати Центр складного протезування можна, зробивши внесок за реквізитами на їхньому офіційному сайті «ТитаНові».
Реформа МСЕК – що обіцяють змінити
Воєнний стан, який триває в Україні через російську агресію, вніс корективи у роботу медико-соціальних комісій.
Згідно з постановою Кабінету міністрів від 30 березня 2022 року, термін повторного огляду МСЕК вважається продовженим на весь час дії воєнного стану та впродовж 6 місяців після його скасування. Всі виплати та відповідні пільги на цей термін зберігаються.
Якщо людина хоче встановити інвалідність, але не може самостійно прибути до комісії – то МСЕК може приймати таке рішення заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.
Також у Міністерстві охорони здоров’я пояснили, як продовжити групу інвалідності, якщо громадянин чи громадянка України перебуває за кордоном.
У травні 2023 року український уряд затвердив план заходів щодо реформування МСЕК в країні. Серед ключових змін планують такі, як:
- використання Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) для фіксації стану людини та її потреб, а також дій, необхідних для відновлення, адаптації в соціум;
- переведення бюрократичних процесів у цифровий формат.
Також у травні 2023 року в Україні внесли зміни до Програми медичних гарантій. Згідно зі змінами, військовозобов’язані можуть проходити медогляди у цивільних закладах охорони здоров’я, а Національна служба охорони здоров’я оплачує закладу надання цих послуг.
«Системні зміни – у методології експертних оцінок, моделях надання та фінансування послуг, цифровізації тощо – займуть більше часу та потребують взаємодії багатьох міністерств і залучених інституцій. Повноцінний запуск усіх складових реформи триватиме до 2025 року включно. Система буде перебудована на основі людиноцентричності: повернута обличчям до людини для того, аби спрощувати її життя, а не ускладнювати. Сучасна, прозора та зручна», — зазначив тоді міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Статус людини з інвалідністю внаслідок війни оформити онлайн
Вже 16 квітня 2024 року Міністерство ветеранів оголосило, що спростило процедуру оформлення статусу людини з інвалідністю внаслідок війни.
Щоб отримати соціальний статус, не потрібно більше збирати документи – достатньо подати заяву:
- онлайн через е-кабінет порталу «Дія» або єдиного держреєстру ветеранів війни (наразі сайт у розробці).
- надати папепрову заяву у найближчому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАПі).
Послуга надання статусу людини з інвалідністю внаслідок війни наразі допрацьовується, і в першу чергу доступна для військовослужбовців сектору безпеки та оборони (ЗСУ, Нацгвардія, ДПСУ, Нацполіція, СБУ, СЗР), які отримали інвалідність внаслідок бойових дій. Через ЦНАП подавати заяву можуть всі категорії, зокрема і добровольці, і цивільні люди.
«Відтепер статус можна буде отримати у 30-ти денний термін. Крім заяви із зазначенням відомостей, необхідних для надання статусу, по суті більше нічого не потрібно. Збір відсутніх документів – це обов’язок компетентних органів», – пояснюють на офіційному сайті Мінветеранів.
Що допоможе при проходженні МСЕК
Правозахисники ГО «Принцип» розробили безкоштовний мобільний додаток «Правовий навігатор» для військових, ветеранів та їхніх сімей – в ньому є інформація про ВЛК, МСЕК, шаблони рапортів тощо.
Також вони розробили буклет з відповідями на поширення запитання щодо проходження МСЕК військовими.
Також перелік документів, які потрібно подати до МСЕК, є на сайті Міністерства охорони здоров’я.
Комісії працюють по принципу екстериторіальності, тож можна звертатися до тієї, якої зручно – без огляду на місце реєстрації.
При цьому військовослужбовцям, які отримали поранення, каліцтво, що призвело до ампутації, – інвалідність встановлюється безстроково. Переогляд в такому випадку здійснюється на підставі особистої заяви або за рішенням суду (відповідно до статті 7 Закону «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»).
З переліком контактів МСЕК в різних областях України можна ознайомитися за посиланням.
Якщо людина не згодна із висновком МСЕК, то вона може оскаржити його протягом місяця. Для цього потрібно звернутися до тієї ж комісії, центральної або ж обласної МСЕК. Вони проведуть повторний огляд і ухвалять рішення.
У випадку повторної відмови таке рішення можна оскаржити до Центральної МСЕК МОЗ України.
Крім того, рішення комісій усіх рівнів можна оскаржити в суді.
Уточнити питання щодо того, як продовжити термін дії інвалідності, як оскаржити рішення МСЕК та інші можна, звернувшись до Національного контакт-центру МОЗ: 0-800-60-2019 (щоденно з 8:00 до 20:00).
На цю ж гарячу лінію МОЗ (0-800-60-2019) варто повідомити, якщо під час проходження медико-соціальної експертної комісії порушують ваші права – наприклад, вимагають хабар.
Матеріал створено за підтримки громадської спілки «Ліга сильних» та Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «Реформування МСЕК». Він не обов’язково відображає позицію партнерів та є відповідальністю авторів матеріалу.
Сподобалась стаття - можеш подякувати авторці гривнею
