Не «хвороба лінивих»: розвінчуємо 5 міфів про ожиріння і надмірну вагу
У соціальних мережах з’явився тренд, в якому стверджується, начебто набір ваги це «ознака здорових стосунків» у парі. Насправді ж набір ваги і відповідно підвищення коефіцієнту маси тіла може перерости у захворювання – ожиріння. Це може бути як причиною, так і наслідком багатьох захворювань чи нездорового способу життя.
Про те, чи буває вага зайвою, як вимірювати норму маси тіла і коли вже потрібно звернутися до лікарів, «Гречка» розпитала у докторки медичних наук Любові Соколової.
«Набрала вагу у здорових стосунках»: шкідливий тренд Tiktok
У соцмережі Tiktok весною 2024 став популярним тренд щодо набору ваги. У численних відео з підписом «говорять, що у токсичних стосунках худнуть, а у щасливих – набирають» люди показують, скільки вони набрали кілограмів. Це створює хибне уявлення, начебто набір ваги є ознакою здорових стосунків.
Водночас збільшення маси тіла може бути тривожним симптомом деяких захворювань і призводити до ожиріння.
Ожиріння як хвороба оточена багатьма міфами й іноді сприймається у суспільстві як скоріше естетична проблема, а не реальне захворювання, яке може призвести до ускладнень.
Ожиріння — це «хвороба лінивих», треба просто піти у спортзал – ці та інші міфи, які позаяк транслюються у соціальних мережах, розвінчала ендокринологиня, докторка медичних наук, старша наукова співробітниця та керівниця відділу діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. Комісаренка Любов Соколова.
Надмірна вага — не ознака добробуту і достатку
На цей міф частково спираються уявлення тих, хто поширює тренд у Tiktok про «здорові стосунки – набрав 15 кілограмів».
Як пояснила лікарка Любов Соколова, стрес справді може опосередковано впливати на вагу. І хоч офіційної статистики у 2020 році в Україні не вели, та вона впевнена, що у часи карантину через ковід кількість людей з ожирінням зросла. Зокрема через те, що люди були обмежені у пересуванні та фізичній активності і більше часу проводили вдома.
Та після карантину українці і українки потрапили у другий стрес – повномасштабну війну.
«Стрес – це також потужний драйвер набору ваги, за рахунок зміни гормонального балансу в організмі. Оскільки контрінсулярні гормони провокують подальші зміни, які спричиняють збудження апетиту. Людина від стресу опосередковано хоче їсти, їсть більше і набирає надмірну вагу», – зауважила вона.
Крім того, під час війни у багатьох людей з’явилися проблеми з доступом до якісної їжі і здорового раціону.
«Це суто економічні причини, з яких буде змінюватися тарілка українців в бік швидких вуглеводів, більш дешевої їжі, яка може теж спровокувати надмірну масу тіла», – уточнила ендокринологиня.
Водночас сильні емоційні переживання впливають по-різному на людей. Деяким навпаки, від нервового напруження «шматок в горло не лізе». Про подібний досвід «Гречці» розповіла кропивничанка Юлія Б. На початку повномасштабного вторгнення від страху вона на декілька днів просто забула про їжу.
«Мене постійно нудило від страху. Я прокидалася з цим почуттям, і потім просто силою змушувала себе хоть щось з’їсти раз на день. Я боялася, що якщо не зроблю це, то втрачатиму свідомість від виснаження. За місяць я схудла десь на 7 кілограмів. На щастя, з часом я опанувала свій страх, і почала нормально харчуватися», – розповіла вона.
Постійний стрес справді може вплинути на харчування та відповідно на масу тіла – проте людина може як набирати від цього вагу, так і втрачати.
Ожиріння — це не про параметри, а про кількість жиру
Насправді ожиріння лікарі класифікують не за естетичними уявленнями про красу тіла, які змінні в залежності від культури та епохи. Для цього існує чіткі цифри співвідношення ваги тіла до зросту, товщини шару підшкірного жиру. Це називається індекс маси тіла, за яким встановлюють відношення кілограмів до площі тіла. Розраховується він за наступною формулою:
масу тіла (у кілограмах) слід поділити на зріст, піднесений до квадрату (у метрах).
Наприклад, якщо людина має зріст 1,6 метра, а вагу 70 кілограмів, то її індекс маси тіла становить: 70÷(1,6*1,6) = 27,34 кг/м2.
Різний індекс маси тіла може вказувати на недостатню вагу, надмірну або ступінь ожиріння.
«Ожиріння – це є діагностична категорія, за якою ми можемо планувати подальшу діагностику і супутніх захворювань, які можуть бути поєднані з ожирінням. Ну і пропонувати людині лікування за затвердженою у протоколах схемою», – розповіла Любов Соколова.
Водночас обхват талії також враховується при діагностуванні ожиріння. Адже не тільки кількість жиру в організмі, а й місця його розподілення у тілі впливає на діагностування тих чи інших захворювань. Для цього вимірюють окружність талії.
За даними Міністерства охорони здоров’я України, Окружність талії у чоловіків 94 сантиметри і більше свідчить про ризик захворювань, пов’язаних із кількістю жирових відкладень, а понад 102 сантиметри – про високий ризик. Для жінок показники ризику становлять більше 80 і понад 88 сантиметрів в талії відповідно.
Ендокринологиня уточнила, що коли індекс маси тіла вказує на надмірну вагу – це ще не є симптомом ожиріння, проте може вказувати на небезпечну динаміку і вже є приводом звернутися до лікаря.
Ожиріння лікують лікарі, а не спортзал
Ожиріння, як і низька норма маса тіла може бути симптомом, наслідком інших захворювань та бути причиною супутніх проблем зі здоров’ям. Тому тут самолікування може нашкодити здоров’ю і варто попередньо порадитися з лікарями.
«Ми маємо сприймати ожиріння не як естетичний дефект, а як наявність хвороби. А з хворобою слід звертатися до лікаря», – підкреслила Любов Соколова.
Але ж до якого саме лікаря звернутися? Ту однозначної відповіді немає. Насамперед слід звернутися до сімейного лікаря і разом з ним визначити, чи є ожиріння або надмірна маса тіла наслідком іншої хвороби, нездорового способу життя тощо. А також визначити, чи є супутні ускладнення. І вже залежно від причин і наслідків ожиріння визначити, допомога лікарів якого профілю необхідна.
«В ідеалі супроводжувати лікування ожиріння має сімейний лікар. Але люди з понаднормовою масою або навіть ожирінням часто не звертаються щодо цього до лікарів, а йдуть вже зі скаргами на супутні ускладнення», — додала Любов Соколова.
Докторка наук уточнила, що на її думку, вже скоро має з’явитися окрема лікарська спеціальність, яка спеціалізуватиметься на проблемах з масою тіла і відповідними хворобами.
Гормональні проблеми справді провокують набір маси
Одне із захворювань, пов’язаних із гормональним балансом і масою тіла у жінок, є полікістоз яєчників. Особливість цієї хвороби в тому, що на нього впливає гормональний дисбаланс, який пов’язаний із кількістю жиру.
Своїм досвідом лікування полікістозу із «Гречкою» поділилася кропивничанка Ірина М.
«У мене порушився менструальний цикл і стрімко збільшилася вага — хоч способу життя я не змінювала. Коли мені гінекологиня поставила діагноз, то пояснила, що потрібно привести вагу до норми. Проте як це зробити не сказала», — розповіла вона.
За словами кропивничанки, гінекологиня порадила їй «менше їсти та займатися спортом», проте не порадила звернутися до дієтолога, ендокринолога чи інших фахівців.
«Це як замкнене коло: попри дуже строгу дієту і щоденні фізичні навантаження вага зменшувалася на кілограм за місяць максимум. Тренер в спортзалі показав як робити вправи, але він не лікар, і на моє уточнення щодо гормонального дисбалансу відмахнувся: то вигадки для лінивих, треба просто більше в спортзал ходити. Згодом я схаменулася, що таким самолікуванням я себе майже довела до розладу харчової поведінки», — поділилася Ірина М.
Зі свого досвіду кропивничанка порадила звернутися до дієтолога з відповідною медичною освітою, щоб зрозуміти, як харчуватися правильно. А також до психотерапевта, якщо є ознаки компульсивного переїдання, страх калорій та інші ознаки розладу харчової поведінки. До ендокринолога, щоб зрозуміти причини та наслідки порушення гормонального балансу в організмі.
Любов Соколова пояснила, що склерополікістоз яєчників у жінок за протоколами має лікувати міждисциплінарна команда, в яку, скоріш за все, входитиме ендокринолог, дієтолог, спеціаліст із харчової поведінки, гінеколог тощо. В реальності частіш за все гінеколог ставить діагноз, призначає медикаментозне або немедикаментозне лікування і в кращому випадку порадить звернутися також до лікаря відповідної спеціальності, який допоможе врегулювати вагу.
У людини, яка має ожиріння або надмірну масу тіла, має змінений баланс гормонів, які відповдають за насичення і почуття голоду. Це може бути викликано як психологічними проблемами: «заїдання» стресу, компульсивне переїдання тощо. Так і фізіологічними: цукровий діабет, гормональні проблеми.
«Тут це не питання ліні чи сили волі. Люди з цим діагнозом потребують кваліфікованої допомоги лікарів. Це не про лінь, а про патогенетичний гормональний стан, який провокує набір ваги», — підкреслила ендокринологиня Любов Соколова.
«Пивний» живіт з’являється не через «гормони» в пиві
Значні жирові відкладення в районі живота прийнято називати «пивним животом». Таку народну назву часто пояснюють міфом, начебто у пиві міститься гормон, який провокує такий тип ожиріння.
Насправді ж, як пояснила докторка меднаук Любов Соколова, такий вид накопичення жиру вже небезпечний для здоров’я, навіть якщо при цьому по індексу маси тіла вага начебто у нормі.
«Наприклад, якщо у жінки індекс маси тіла 27, а обхват талії 92 – це андроїдний тип розташування жиру. Це небезпечно з точки зору серцево-судинних, онкологічних захворювань – тому в таких випадках вже потрібно звертатися до лікарів», – підкреслила вона.
Такий тип ожиріння можуть викликати і порушення гормональної системи, і розлади харчової поведінки.
За словами лікарки, пиво само по собі не викликає ожиріння, а от систематичне вживання великої кількості рідини та їжі розтягує шлунок. Від цього людині потрібна більша порція їжі, щоб насититися, що й призводить до переїдання.
«Якщо пити систематично по два літри, наприклад, компоту із смаколиками — ефект буде такий же: шлунок розтягнеться. Якщо це раз на місяць, то з часом шлунок повернеться до нормального розміру», – уточнила вона.
Проте підкреслила, що такий тип розташування жиру — андроїдний — є небезпечним і провокує проблеми насамперед з серцево-судинною системою, онкологією.
«У будь-якому разі, вага – це такий ж параметр організму, як наприклад, кров’яний тиск, утворення на шкірі тощо. І як з будь-якими іншими відхиленнями від норми, тут також потрібно звертатися до лікарів і не займатись самолікуванням», — наголосила Любов Соколова.
Сподобався текст?
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
