Шлях до тепла у домівках й ощадності: приклади Кропивницького і Житомира
«Гречка» підготувала матеріал, у якому розповідає на прикладах Кропивницького і Житомира як міста рухаються до того, щоб у домівках було тепло, а енергія використовувалась ефективно.
Зміст:
Схема тепломодернізації Кропивницького як рятувальне коло
Цього літа Кропивницький затвердив у Мінрегіоні оновлену міську схему теплопостачання.
Над своєю схемою у Кропивницькому працювали з 2021 року. Її розробкою займалось ТОВ «Енергопромінжерінг». Вартість робіт склала 6 мільйонів гривень.
Те, що місто затвердило нині, фактично є дорожньою картою ремонтів та технічних змін у системі теплопостачання, які місто має втілити у наступні десять років. Вона спрямована на виживання міської теплогенерації, а лише після її втілення можна говорити про модернізацію та розвиток.
Консультаційно до проєкту долучались і міжнародні донори, адже місто стикнулось із розбалансуванням системи: 70% містян відключились від системи централізованого теплопостачання на користь автономного опалення.
Для таких дій у людей були підстави: із централізованим опаленням роками у квартирах було холодно і дорого водночас. Подекуди, дуже холодно, як у 2019 році, коли «Кіровоградгаз« через борги відключив газ котельням. Борги ж у теплових підприємств виникли через багаторічну державну політику, коли ринкові тарифи утримувались штучно, а держава, попри обіцянки, не покривала різницю в тарифах.
Кропивницький модернізує старі котельні, замінюючи велику ТЕЦ на об’єкти малої генерації, які зможуть працювати на декількох видах палива.
Вибрали варіант схеми теплопостачання, який передбачає собою 15 основних заходів вартістю 4,4 мільярда гривень, які втілять впродовж десяти років.
Три основні заходи для покращення системи теплопостачання
1.Модернізація ТЕЦ
На зміну старої ТЕЦ, обладнання на якій вже давно відпрацювало свій ресурс, збудують нову, комбіновану ТЕЦ, яка буде працювати на біопаливі — лушпинні соняшника або на соломі.
За потреби обладнання зможе працювати й на природному газові.
2. Виведення з експлуатації Південно-західної котельні
За словами Олександра Вергуна, фактично вона ніколи і не функціонувала на повну потужність.
Замість великої ТЕЦ, яка забезпечувала сяким-таким теплом дві третини міста, збудують низку блочно-модульних котелень.
«Як показує практика інших населених пунктів, всі відходять від цих великих гігантських котелень», — каже Вергун.
У місті є досвід з ефективною роботою подібних котелень, які працюють на газові, на вулицях Яновського та Курганній вже багато років. Тепер до них додасться ще одинадцять.
3. Заміна самих застарілих мереж
«Мережі вкрай зношені, тому основна задача цієї схеми – це зберегти мережі теплопостачання. Тому що набудувавши котелень, на жаль, теплопостачання до абонента не дійде, тому що немає мереж», — каже Вергун.
Вартість заміни теплових мереж, яку планують робити у дві черги, складає 3,5 мільярда гривень.
«Ну і, звісно, найголовніше знайти кошти на це все. Працюємо і з інвесторами, працюємо з Європейським банком реконструкції розвитку», — говорить посадовець.
Лише впровадивши ці заходи можна думати про наступні кроки осучаснення міської системи теплогенерації, як, наприклад, автоматизацію роботи котелень, де людський фактор відсутній.
Енергоощадний Житомир: ставка на комунікацію
Куди ж буде рухатись Кропивницький далі? Можливо, зверне увагу на досвід Житомира, який почав свій шлях до енергоефективності у 2015 році, а нині є одним із передових у країні.
У 2019 Житомир отримав «Європейську енергетичну відзнаку» — система управління якістю та сертифікації для міст і регіонів, яка підтримує місцеву владу у впровадженні підходів міждисциплінарного планування та ефективних заходів енергетичної та кліматичної політики.
Цьогоріч місто проходитиме ще один аудит і Олександр Шаринський, головний спеціаліст відділу інфраструктурних проєктів енергоефективності та промоції департаменту економічного розвитку Житомирської територіальної громади, переконаний, що покаже ще кращі результати.
Там ставку зробили на енергоменеджерів, які мають уміти працювати з технікою (тепловізорами та люксометрами), знати чинне законодавство у цій сфері та вести енергомоніторинг, тобто відстежувати результати своєї діяльності.
«Тобто ми мов, умовно кажучи, підходимо до того, що енергоменеджер це універсальна людина, яка повинна вміти працювати з технікою, виконати законодавство, розрахунки вміти проводити, працювати з Exel і в першу чергу комунікувати з людьми з різними групами населення, та іншими структурами, з якими він стикається при виконанні своїх безпосередніх обов’язків», — рощповідає Олександр “Гречці”.
Посадовець наголошує, що основним є комунікація. Першим, з ким треба комунікувати і хто має бути флагманами у зменшенні енергоспоживання, є самі органи виконавчої влади, комунальні установи та соцзаклади.
«У кожному з цих закладів призначена відповідальна людина, слідкує за тим, щоб споживання у будівлі було мінімальним», — зазначає посадовець.
Також ведуть системну роботу з ОСББ, яких у місті близько 400. Їм пояснюють як і чому важливо використовувати можливості, держпідтримку для того, аби зробити житло більш енергоефективним.
Для ефективної роботи створили спеціальну робочу групу. До неї входить близько двадцяти виконавчих органів і декілька комунальних підприємств.
Енергоменеджер в роботі: успішні кейси
«Для прикладу, у нас був один дитсадочок, в якому тепломережа була зроблена ще за радянських часів. Вона мала специфічну форму, без належного огородження і створювала небезпеку для дітей. Керівник закладу стукав у всі двері, але не міг домогтися, щоб цю тепломережу проклали під землею, щоб було безпечно для дітей та персоналу садочка. Ми винесли це питання на робочу енергопрофільну групу й у результаті змогли досягти спільного знаменника: зробити безпечно і ще зекономити, завдяки тому, що ми зменшили довжину самої теплотраси», — наводить успішні кейси Олександр Шаринський.
Каже, важливо не просто впровадити зміни, а й відстежувати результати постійно.
«Наприклад, відбулась термомодернізація одного дитячого садочка. Споживання теплоносія впало. Але з часом рівень споживання почав рости. Тому ергоменеджерам будівель потрібно здійснювати постійну комунікацію, і тут важливо зрозуміти, що підхід до них повинен бути максимально дружній. Адже ми розуміємо, що це людина, яка відповідає, не тільки за енергоефективність у самій будівлі, а за всю експлуатацію будівлі.Треба виявити причини, чому саме це трапилося. Не працював індивідуальний тепловий пункт чи було пошкодження на мережі? Причин, може бути безліч. Важливо кожен раз шукати та відстежувати їх», — пояснює посадовець.
Хорошим стимулом для енергоефективності є премії тим, хто користується теплом з розумом.
На кожен сезон опалювальний у Житомирі затверджують базові рівні від споживання теплової енергії, розраховані по спеціальній методиці, для кожного закладу бюджетної сфери.
«Після проходження опалювального сезону дивляться на скільки заклад вклався в той чи інший ліміт, вирізняємо економію, яку ми отримуємо в результаті, безпосередньо самої експлуатації, будівель і економію через погоду. У нас діє преміювання закладів, де протягом року слідкували за роботою і з налаштуваннями регулятора теплового потоку, робили весь комплекс заходів направлених на економне споживання. Гроші вони можуть пустити на стимулювання плати працівників, або на інші заходи з енергоефективності», — каже Олександр.
Чи не стимулює премія за економію прикрутити тепло так, що у закладі буде холодно? Посадовець каже, що за весь час був лише один такий випадок подібного шахрайства, проте його швидко виявили, адже проводять ретельний моніторинг.
Також Житомир підписав Угоду мерів щодо клімату та енергії в Україні, взяв на себе зобов’язання щороку проводити Європейський тиждень сталої енергії і навчання та інші заходи. І тут також залучають енергоменеджерів.
Навчання дорослих і дітей, масштабні комунікаційні кампанії й фестивалі — це все вклад у майбутню сталість міста і йому приділяють колосальну увагу.
Минулого року на даху однієї з міських комунальних лікарень Житомира встановили сонячні батареї. Зробили це з максимальною промоцією. Спільно з громадською організацією «Екоклуб« у тому ж році місяцем пізніше встановили ще одну на електростанції на даху ще однієї комунальної лікарні
«Безпосередньо під час монтажу панелей знімали сюжети про встановлення СЕС і чому це важливо. В енергетичному балансі міста сонячна електростанція на 48 кіловатів принципово, але є прикладом для наслідування для того ж самого бізнесу, для встановлення на інших комунальних підприємствах, для промисловості», — каже Олександр.
На Кіровоградщині ж подібні ініціативи лише починають втілювати. Так, медзаклади можуть отримати сонячні панелі, якщо створять проєктно-кошторисну документацію.
«Важливо розуміти собі що енергоефективність — це не просто утеплення будівель, встановлення лічильників, а комплексна робота в кожній сфері», — каже Олександр.
Заміна застарілого обладнання на більш енергоефективне, придбання електробусів — це все складники енергоефективності міста, а як результат енергетична незалежність і рух до сталого споживання.
