Весняні заморозки та негода: як це вплине на агропродукцію Кіровоградщини
На Кіровоградщині, як і загалом в Україні, весна 2025 року відзначилася холодною погодою та заморозками. Це вплинуло як на посівну кампанію аграріїв, так і на вже посіяні культури. Також це стосується й овочів та фруктів. Яка ситуація на Кіровоградщині, які прогнози по врожаю та чи це може спричинити продовольчу кризу — розповідаємо на «Гречці».
Про ситуацію в області в інтервʼю «Гречці» розповіла директорка департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА Валерія Фурманова.
Як прохолодна весна вплинула на строки посівної кампанії
«Посівна в 2025 році в Кіровоградській області, та й в Україні в цілому не з тих, що запам’ятовується теплом та роботами в полі по планах, сформованим ще зимою. Посівна затягнулася через затяжне похолодання», — відзначила Валерія Фурманова.
Вона пояснює, що оптимальні строки сівби (3 декада квітня — 1 декада травня для кукурудзи й сої, 15 квітня – 15 травня для соняшника) зсунулися. Допуск до 10 червня ще залишає простір для маневру.
«Проте аграрії працювали під тиском — і повітряних тривог, і нестачі механізаторів та техніки, і коротких вікон погожих днів. Станом на 24 травня: кукурудза – 96% від запланованого, соняшник – 87%, соя – 86%», — зауважила посадовиця.
Крім того, навесні аграрії ще й займаються підживленням та внесенням ЗЗР, що потребує точності навігації. А це ускладнилося тим, що техніка простоювала «під сиренами».
Водночас, по озимих – показники пристойні, говорить Валерія Фурманова.
Посіяно більше прогнозу: 453,1 тисячі гектара озимих зернових, з них 406,8 тисячі гектара – пшениця.
Озимий ріпак – 36,8 тисячі гектара (хоч і 52% до прогнозу), в доброму стані — 58% площ.
«Зараз ріст та розвиток сільськогосподарських культур відбувається за умов повільного накопичення ефективного тепла та переважно достатнього вологозабезпечення».
Які культури найбільше постраждали через затяжне похолодання
В озимих ячменю та пшениці на більшості площ триває ріст колосіння, та цвітіння колосу пшениці.
На окремих площах відмічали пожовтіння листків озимої пшениці від заморозків. Впливу заморозків зазнало 84,6 тисячі гектара (20 % засіяних цією культурою площ).
По озимому ячменю виявили пошкодження листової пластини, що впливає на розвиток колосу. Впливу заморозків зазнало 8,6 тисячі гектара (18,8 % засіяних цією культурою площ).
В озимого ріпаку триває цвітіння та утворення стручків. Місцями відмічали пошкодження стебел, пагонів та квіток заморозками.
«Після перенесеного стресу рослина продовжує розвиватися на 8,4 тисячі гектарів постраждалих площ (22,8 % від засіяних озимим ріпаком площ). Вцілому озимий ріпак в доброму та задовільному стані знаходиться на площі 21,2 тисячі гектара (58%), в слабкому і зрідженому – на площі 14,9 тисячі гектра (40,5%). Загинув озимий ріпак на площі 0,7 тисячі гектрара (1,9%)», — розʼяснила очільниця департаменту агропромислового розвитку.
Ранні ярові зернові культури
У ярого ячменю та ярої пшениці на більшості площ триває ріст стебла та формується колос, на пізніх посівах відмічали кущіння та утворення вузлових коренів. Заморозки на посіви мали негативний вплив на площі 8,1 гектара (14,9 % засіяних культурами площ).
У сої, кукурудзи та соняшнику триває сівба, на раніше засіяних площах вони починають сходити. Стан рослин, що зійшли, переважно добрий.
У цукрових буряків триває листоутворення. Ранні посіви цукрових буряків, кукурудзи та соняшнику зазнали впливу заморозків на площі 77,8 тисячі гектарів (7,8% площ, що планується засіяти в 2025 році цими культурами). Знаходяться в задовільному стані. Ознак вимерзання не подають.
Городні культури та картопля
Триває утворення листків та бокових пагонів. Через тривалу дію низьких температур повітря поява сходів та розвиток культур уповільнюється. Їх стан — переважно добрий та задовільний.
«Особливо боляче вдарило по садах: абрикоси та персики — в окремих домогосподарствах втрачені повністю. Вишня й черешня – до 40% втрат. Навіть груші та яблуні — традиційно стійкі – постраждали. Виноград теж не оминула негода».
Попередні прогнози щодо врожайності основних культур
Попередні оцінки свідчать: недобір може становити 15–30%, залежно від культури. Проте загалом, Кіровоградська область має шанс зібрати понад 3 мільйони тонн зернових та 1,5 мільйона тонн технічних культур.
За словами Валерії Фурманової, рівень, достатній для внутрішньої продовольчої безпеки.
Через вимерзання подекуди пересівали
Посадовиця говорить, що це були поодинокі випадки. Вони в основному стосувалися тих територій, де зимова посуха посилилась весняними приморозками.
«Мова йде про поодинокі випадки. Адже навіть один пересів — це нові витрати, і, відповідно, зниження маржинальності для господарств.»
Як фермери адаптуються до змін клімату
Аграрії враховують особливості зміни клімату. Замість сподівань на погоду, розробляють стратегії: впровадження нових, морозостійких сортів, переважно української селекції.
«Менше монокультур — більше різноманіття. Сучасні технології, точне землеробство, облік вологи, аналіз ґрунтів, стрес-менеджмент для культур — усе це вже стало нормою.»
Чи зменшаться доходи аграріїв через холодну весну
Валерія Фурманова пояснює, що затримки, додаткові витрати, нестабільні умови — усе це тисне на прибуток. Найважче, з її слів, в громадах, де збіглися погодні ризики й слабша фінансова стійкість господарств. Однак, точна оцінка впливу з урахуванням цінової ситуації та можливостей реалізації буде після завершення збору врожаю.
Чи будуть коливання цін на продукти
«Коливання будуть, і вони вже відчутні», — переконана посадовиця.
Пояснює, що плодоовочевий ринок особливо чутливий: імпортне заміщується місцевим, сезонний спад чергується з піковими цінами.
У структурі собівартості сировина — лише половина. Далі — енергоносії, праця, логістика. Усе це підвищує кінцеву ціну. Тому стабільність на ринку — це не лише питання погоди, а й енергоефективності та логістичної витримки.
Чи буде допомога постраждалим господарствам
Держава продовжує реалізацію програм підтримки аграріїв, зокрема через пільгове кредитування. Однак, зі слів Фурманової, спеціальної компенсації саме через погодні умови немає вже багато років.
Натомість, аграрії регулярно звертаються до департаменту агропромислового розвитку.
«Питання накопичуються — ми реагуємо: виїзні наради, консультації, зустрічі з банками та страховими компаніями. У червні плануємо масштабну подію разом з Інститутом Степу НААН і аграрними дистриб’юторами, присвячену адаптації сортів зернових до змін клімату.»
Як погода вплинула на форвардні закупівлі
Сільськогосподарська продукція з України користується попитом у світі. Ринки збуту ускладнені логістичними проблемами (обстріли та, як наслідок, блокування роботи терміналів), але вони є. Завдяки роботі тимчасових коридорів, з’явилася певна прогнозованість і сталість експорту.
«USDA опублікувало звіт з прогнозами врожаю пшениці та кукурудзи на новий 2025/26 МР. Світове виробництво прогнозується зі збільшенням у порівнянні з минулим роком. Покупці цих культур в Чорноморському регіоні залишаються обережними й вже закладають у свої ціни форвардних контрактів тиск нового врожаю», – каже Валерія Фурманова.
Ціни станом на сьогодні залишаються незмінними, це типова картина для періоду напередодні жнив. Різких коливань ціни аналітики не прогнозують. Незрозуміло, якою буде погода у наступні 3-4 місяці. А вона теж впливає на ціноутворення. До того ж є ризик невиконання контрактів у разі активізації воєнний дій.
