Зручний центр Кропивницького: міф чи реальність?

Інклюзивність, доступність і безбар’єрність – це не просто “трендові слова”, а важливі принципи, які є необхідними та базовими при проєктування будь-якого середовища, зокрема й міського. Власне, створення безбар’єрного середовища є базовою потребою, що дозволяє кожному, незалежно від віку / статті / віросповідання / сексуальної орієнтації чи наявності інвалідності бути повноцінним учасником (учасницею) суспільного життя.
Важливо розуміти, що безбар’єрність потрібна для всіх нас, адже в той чи інший період свого життя ми належимо (або можемо належати) до маломобільних груп населення. Власне, маломобільні групи населення – це люди, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, необхідної інформації чи при орієнтуванні у просторі. За різними даними до них належать від 30 до 50% українців: люди старшого віку, ті, хто тимчасово має проблеми зі здоров’ям через травму або хворобу, люди з інвалідністю, вагітні жінки, діти до семи років та люди з нестандартними розмірами тіла.
Водночас бар’єри в українських містах не виникли з нізвідки: частково це пов’язано із тяглістю містобудівних та планувальних ідей, у “центрі” яких не була людина, не дотриманням будівельних норм, недостатньою обізнаністю архітекторів, відсутністю звички враховувати потреби всіх груп суспільства, зокрема й маломобільних.
Тож, зручний, комфортний та доступний центр Кропивницького – це міф чи реальність?
Основні поняття
Інклюзія – це процес збільшення ступеня участі (включення) всіх громадян у суспільстві.
Доступність – це усунення бар’єрів і, навпаки, створення таких умов, за яких кожна людина буде почуватися комфортно.
Безбар’єрність – це філософія суспільства рівних можливостей, нетерпимості до дискримінації та поваги до різноманіття.
Так чи інакше це може проявлятися у міському простору, але надалі ми розглянемо саме доступність центру Кропивницького.
Приклади якісного доступного вуличного простору. Фото: Гнатюк С.
Методика дослідження центру Кропивницького
Щоб перевірити доступність центру Кропивницького було розроблено певний алгоритм дій та класифікацію просторів. При оцінці керувалися ДБН В.2.2.-40:2018 (1) та Альбомом безбар’єрних рішень (2).
Дослідження проведено на початку березня 2024 року в межах 12 кварталів центральної частини Кропивницького.
Категорії просторів
Недоступний простір:
це простір, перенасичений фізичними бар’єрами, які унеможливлюють вільне пересування.
Ознаки є наступними:
- відсутнє покриття;
- наявні вибоїни/ями/тріщини;
- відсутня тактильна навігація;
- наявні перепони, які виступають на тротуар та перешкоджають вільному пересуванню;
- вузький тротуар.
Частково доступний простір:
це простір із фізичними бар’єрами, які ускладнюють вільне пересування.
Серед характерних ознак можна відмітити:
- задовільний стан покриття;
- ненормативна ширина пішохідних шляхів;
- відсутня тактильна навігація;
- на шляху руху наявні перешкоди.
Доступний простір:
це простір, де фізичні бар’єри відсутні та, відповідно, забезпечено безперешкодний доступ.
Поміж типових характеристик можна відзначити:
- рівне покриття;
- відсутність вибоїн/ям/тріщин;
- нормативне пониження бордюру;
- відсутність перешкод на шляху руху;
- правильна тактильна навігація.
Результати дослідження центру Кропивницького
Досліджувана ділянка в центральній частині Кропивницького є переважно частково доступною. Цілком доступними є лише декілька об’єктів – Центральний сквер, вул. В. Перспективна, навколо пам’ятника жертвам Чорнобиля на набережній через проведену реконструкцію та оновлення покриття.
Недоступними ж – окремі фрагменти вул. Гоголя, Кирпи, Пашутінської, площа Героїв Майдану, які мають значні пошкодження або відсутність покриття. Враховуючи концентрацію, у цій частині міста, адміністративних установ та закладів обслуговування населення різного профілю (торгівля, харчування, побутові послуги тощо), потреба у забезпеченні безбар’єрного середовища є надто важливою та актуальною.
Карта доступності вуличного простору центру Кропивницького. Карта: Дібрівний Е.
З іншої сторони, значна частина елементів вуличного простору перебувають у незадовільному стані:
- часто розмітка пішохідних переходів («зебр») стерта або малопомітна, лише декілька перехресть мають звукове супроводження.
- ширина тротуарів у середньому 150-200 см, проте через бар’єри, зона для пішоходів звужується до 70-100 см, що ще більше ускладнює рух.
- відсутнє зонування вулиць (технічна, буферна, пішохідна зони), що призводить до створення бар’єрів на шляху через розміщення вивісок, стільчиків тощо.
- більшість закладів мають 1-3 сходинки, що забирає значну частину тротуару (у деяких випадках залишається 30-50 см для проходу).
- наявні опущені бордюри для переходів є не на всю ширину переходу, відносно вузькі (70 см) та кут нахилу у середньому 8-10° (при нормативному 3-5°).
- попереджувальна тактильна плитка присутня здебільшого перед аптечними закладами, а напрямні – у центральному парку.
- недостатнє освітлення на неголовних вулицях.
Нерівне покриття на набережній (зліва); Перепони на шляху – припарковані авто, труби, сходинки (по центру); Не нормативний пандус (справа) Фото: Дібрівний Е.
Доступний простір
Найліпша ситуація — у місцях, які відносно нещодавно відремонтували чи зробили ремонт, тому мають доволі якісне та ціле покриття, тактильну навігацію тощо. Здебільшого це вулиця Велика Перспективна, яка має досить широкі тротуари по вул. Велика Перспективна та прилеглі до неї сквери, площі.
Приклад: Центральний сквер
У 2023 році була проведена реконструкція скверу, тому загальний стан є задовільним, що впливає і на його доступність. Серед основних характеристик можна виокремити рівне покриття, наявність тактильної навігаційної плитки, пандусів. Проте проблемою є поєднання нового покриття та старого, яке проявляється в прогалинах, тріщинах або загалом відсутності покриття.
Стан покриття у сквері (зліва); «Стикування» різних покриттів у сквері (справа) Фото: Дібрівний Е.
Частково доступний простір
Більшість вуличного простору в центрі міста є лише частково доступним. Це пов’язано з ознаками, які були зазначені у відповідному розділі.
Приклад: вулиця Чміленка
Загалом два квартали вулиці, які досліджувалися, мають ширину тротуару у середньому 150 см, але інколи через перепони залишається лише близько метру. Покриття доволі рівне, іноді є тріщини та вибоїни. Перед аптекою є тактильна попереджувальна плитка, яка вже має не яскравий жовтий колір, що погіршує її контрастність. Здебільшого відсутні пониження бордюрів перед проїздами (або підвищень тротуарів).
Недоступний простір
Певні місця є недоступними, тому що не мають елементів та заходів забезпечення доступності або перебувають у поганому стані, як-от розбита ділянка тротуару по вул. Кирпи.
Тротуар по вул. Т. Кирпи Фото: Дібрівний Е.
Приклад: площа Героїв Майдану
Одна з головних площ, яка формує враження від міста, наприклад, у туристів, перебуває в сумній ситуації. Переходи до площі не мають понижень тротуару (або підвищеного переходу). Покриття площі має незначні вибоїни та ямки, просідання люків. Окрім цього, проходи повз фонтани ускладнені декоративними елементами, які випирають, зламані, мають гострі кути. До того ж через незначний похил рельєфу значна частина площі має сходинки, що ускладнює пересування маломобільним групам населення. Тактильна ж плитка відсутня зовсім.
Варто додати, що запланована реконструкція площі передбачає повну заміну покриття, яке буде в один рівень та без бордюрів по периметру. У випадку реалізації, такі заходи дозволять підвищити доступність площі.
Нерівна поверхня навколо люку та фонтану на площі Героїв Майдану Фото: Дібрівний Е.
P.S.
Нинішній центр міста має приблизно 150-річну історію, що віддзеркалюється в тому, як сформовані вулиці. Проте йдучи тротуаром, виникають думки «чому так вузько?», «як тут не впасти?» та інші, адже стан вуличного простору є лише частково доступним для пішоходів. З іншої сторони, місто час від часу докладає зусиль (як-от опущені тротуари перед переходами років 10 тому), але цього, звичайно, недостатньо.
Автори: Гнатюк Світлана — експертка з безбар’єрності ГО «Безбар’єрність», Дібрівний Едуард — міський дослідник, координатор блогу «Досліджуй Кропивницький».
Нагадаємо, “Гречка” запрошує до співпраці активних громадян, які готові працювати для змін на краще та хочуть поділитись своїм досвідом. Ви можете написати про свої успіхи чи болі громади в авторській колонці та надіслати нам.
У тексті просимо писати про проблему і варіанти рішення, а не критику конкретних персоналій. З прикладами авторських колонок на “Гречці” можна ознайомитись тут. Поради як писати авторську колонку ви можете знайти тут.