“Свобода” і “УДАР” набиратимуть бали…для Юлії Тимошенко

У середу у «Печерському трикутнику» Києва – урочистості під назвою «старт Верховної Ради України 7-го демократичного скликання». Академічний хор імені Григорія Верьовки під проводом колишнього кіровоградця Анатолія Авдієвського піднесено заспіває з балкону «Ще не вмерли України і слава, і воля …». Після чого оновлений на дві третини депутатський корпус присвятить ревному виконанню своїх безпосередніх обов’язків… рівно 2 години.
Проте 13 і 14 грудня нестимуть чималу інтригу. Народним обранцям від імені Президента Віктора Януковича озвучать прізвище рекомендованого ним голови уряду. У цьому випадку досить важливою «підказкою» слугуватиме особиста присутність в стінах Ради Віктора Федоровича. Ще важливішою буде наступна деталь: хто оголошуватиме перед депутатами президентське подання на прем’єра? Якщо «глашатаєм» буде голова тимчасової президії ВР Володимир Литвин, цілком можливе повторення історії 13-річної давнини.
Тоді, нагадаємо, Президент Леонід Кучма не визнав за необхідне особисто характеризувати перед народними депутатами Валерія Пустовойтенка, котрий фігурував в президентському поданні. Підсумок? Успішний прем’єр-міністр «недобрав» голосів, необхідних для свого перезатвердження. Тодішній спікер Ради комуніст Олександр Ткаченко навідріз відмовився переголосовувати кандидатуру, подану Кучмою. І незабаром країна не без подиву почула прізвище наступного глави Кабміну. Себто – глави Нацбанку України Віктора Ющенка.
За прогнозом віце-спікера ВР 6-го скликання Миколи Томенка, ситуація на цьому тижні може бути повторена. Передумови для цього, на думку Миколи Володимировича, існують. Діяльність попереднього уряду, очолюваного Миколою Азаровим, стала справжнім стихійним лихом для держави. З 2010 року золотовалютні резерви України зменшилися на 12 млрд. грн., а державний борг на одну людину зріс з 6 до 13 тисяч гривень. Правління Азарова ознаменувалося падінням промислового виробництва, виведенням в офшорні зони $ 72 млрд., що дорівнює двом річним бюджетам України. За цей час Україна побила всі можливі антирекорди в міжнародних рейтингах інвестиційної привабливості, легкості ведення бізнесу, боротьби з корупцією.
Попри це, глава держави Віктор Янукович напередодні відльоту в Індію оголосив: на посаді прем’єр-міністра України нікого, крім… Азарова, він не бачить.
Депутати, очолювані Віталієм Кличком, умить заявили: цю кандидатуру «УДАР» не підтримає жодним депутатським голосом. Ще різкіше висловилася на адресу Миколи Яновича об’єднана опозиція. За її «агентурними відомостями», Партія регіонів за станом на сьогоднішній день може твердо розраховувати на 220 голосів на користь Азарова. Якщо, звичайно, ціною певних зусиль не вдасться перетягнути на свій бік депутатів від Компартії, чий лідер Петро Симоненко фактично вже почав підготовку до боротьби з Януковичем за крісло президента країни.
ЙДУЧИ – ЙДИ!
Рада попереднього скликання, приступивши до законотворчої роботи у 2007-му після безпрецедентних в новітній історії України дострокових парламентських виборів, спочатку подавала українцям райдужні надії. Однак через деякий час депутати стали стрімко втрачати довіру.
– Замкнені зсередини (за допомогою крісел/стільців) двері в сесійний зал, кидання яєць у спікера Володимира Литвина (від прямого попадання яких охоронці захищали Володимира Михайловича розкритими широкими парасольками), димові шашки, прапори і величезні портрети Юлії Тимошенко …За великим рахунком, парламент був цікавий з точки зору подивитися на ці дивацтва, – говорить директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Одні сміялися, інші, навпаки, червоніли за роботу такого парламенту. Прийняті ж ВР рішення, на мій погляд, відрізнялися досить низькою якістю. Парламент добровільно скорочував власні повноваження, передаючи їх то Кабінету міністрів, то Адміністрації Президента. Негативну реакцію спровокували новий Податковий кодекс, пенсійна реформа. Ратифікація так званих харківських угод серйозно вплинула на зовнішню політику України, позаяк дозволила перебувати на своїй території іноземній військовій базі (що суперечить Конституції). У Європи в зв’язку з цим з’явилися серйозні питання до української влади, та й у самій Україні «здача Севастополя» викликала неоднозначні оцінки політиків, простих громадян і експертного співтовариства. Закон «Про основи мовної політики» також розділив Україну, цього разу на 12 і 15 областей. Це аж ніяк не завдання парламенту – вносити розкол у суспільство, навпаки, йому слід було б об’єднувати суспільство.
Складалося відчуття, ніби основним завданням ВР було створення максимально комфортних умов крупним фінансово-промисловим групам, чиї представники входили до складу депутатського корпусу. Завдяки їм було схвалено списання серйозних боргів. А ще парламент запам’ятався майже міфічною «рукою Чечетова», себто всюдисущого заступника голови фракції Партії регіонів. За її помахом проводилося голосування по кожному із законопроектів, не було практично ніякого їх обговорення. Парламент таким чином перестав бути місцем для дискусій.
КОЖЕН ЗА СЕБЕ, А БОГ – ЗА ВСІХ!
6 грудня парламент 6-го скликання ухвалив закон, згідно з яким депутати відтепер не мають права голосувати «за дорученням», тобто чужими картками. Згаданий раніше Михайло Чечетов назвав це рішення підтвердженням непорушності міцних моральних принципів своїх однопартійців.
У експерта Лабораторії законодавчих ініціатив Олександра Заславського точка зору дещо інша:
– Проблема голосування чужими картками – це не проблема виключно 6-го скликання і виключно членів фракції Партії регіонів. Депутати з інших фракцій цим теж грішили. Хіба що регіонали перетворили процедуру на фарс, призначивши Чечетова «головним диригентом» голосування. Єдине, на що можна сподіватися, так це на депутатів, обраних у мажоритарних округах. Навіть електорат Партії регіонів сподівається, що такі депутати будуть голосувати свідомо і не будуть передавати право голосу іншим колегам по фракції. Якщо фракція ПР завербує декількох депутатів з інших фракцій, це дозволить голосувати, незважаючи на опір депутатів з опозиції.
Показовий в цьому сенсі «антитютюновий» законопроект, який у вигляді закону набере чинності 16 грудня. Його підтримали всі парламентські фракції, що є винятковим випадком за останні роки. При цьому висновки Головного юридичного управління та Головного науково-експертного управлінь Верховної Ради свідчили: законопроект потребує суттєвого доопрацювання. Мотивом дружного голосування депутатів було не стільки оберігання громадян України від диму, скільки бажання здобути дивіденди напередодні виборів.
Останнім штрихом стало прийняття за 32 хвилини держбюджету на 2013 рік. У минулі роки бюджетний процес розтягувався на кілька тижнів, а то й місяців. Хоча б тому, що кожному з народних обранців було необхідно уважно прочитати 360 сторінок, внести свої пропозиції. У 2012-му депутати примудрилися це зробити протягом … однієї ночі. Деякі з них чесно зізнавалися: мовляв, за що саме вони щойно дружно голосували, дізнатися було ніколи. На жаль, політична доцільність у пропрезідентської більшості взяла гору над політичною відповідальністю.
Стверджувати, ніби новий закон буде 100-відсотково виконуватися, не варто. Якщо можна брати картку іншого депутата, хто зможе перешкодити на початку робочого дня Ради розписуватися за іншого депутата в журналі реєстрації? Співробітники апарату ВР навряд чи на таке зважаться.
Напередодні лідери УДАРу та «Батьківщини» домовилися про узгоджену кандидатуру на пост глави держави. У 2015-му Віктору Януковичу буде протистояти перебуває в ув’язненні Юлія Тимошенко. Як пояснили «Гречці» в прес-службі опозиційної партії, до того часу ЄСПЛ, Європейський суд з прав людини, вже напевно винесе рішення про невинність Юлії Володимирівни в історії з підписанням «газових контрактів» з Росією. Отже, формальних причин для відмови в реєстрації цілком прохідного кандидата в президенти у Центрвиборчкому не буде.
Олег БАЗАК