Як відзначали День Соборності в Кіровограді у 1990 році
Сьогодні, 22 січня, відбулись чергові збори громадсько-політичного клубу «Перевесло».
Тему для обговорення обрали відповідно до дати й присвятили Дню Соборності України.
Василь Бондар, координатор громадсько-політичного клубу запросив багато цікавих людей, серед них Сергія Шевченка, доцента кафедри історії КДПУ ім. В.Винниченка.
Науковець розповів про подію в історичному ракурсі. Левова частка доповіді була присвячена нашому землякові Володимирові Винниченкові. Відповідаючи на запитання аудиторії, пан Сергій зазначив, що не варто звинувачувати Винниченка в тому, що українська держава не відбулася: «Нам постійно підкидають подібні думки зовні, адже комусь вигідно, щоб українці чубилися в своїй історії, а не говорили про справжніх руйнівників нашої держави», – наголосив Сергій Шевченко.
У другій половині засідання клубу Василь Бондар запропонував поділився з присутніми особистими спогадами про свято Соборності:
«Ми шили синьо-жовті прапори вдома. Тоді ми ще самі не знали якими вони мають бути – якого розміру. Ми знали, що хтось із кіровоградців стояв у тому ланцюгу від Львова до Києва. І хоч цей ланцюг через наші терени не проходив, ми теж хотіли про це сказати – по-особливому. І машиною поїхали у Добровеличківку до географічного центру України розповісти людям, що було в цей день 22 січня 1919 року. Видрукували листівки, в яких пояснили це все і розгорнули ці синьо-жовті прапори.
Хтось дивувався, інші розпитували, хтось називав ці прапори «петлюрівськими». У Кіровограді того ж 1990 року нам не дозволили проводити мітинг у цей день. Це був саме передвиборчий період. Тож ми робили зібрання. Через дорогу від кінотеатру Комсомолець(Зоряний), проходили збори і ми там підняли синьо-жовті прапори і говорили про День Злуки, про День Соборності».
Валерій Лебідь
Фото автора
