Віктор Воронін: “Без мормонів обійдемось!”

Зазначу: післяобідні дзвінки по столичному номеру 254-05-65 щовівторка та щоп’ятниці – чи не єдиний спосіб «прорватися» до вітчизняних владців. На місцях, схоже, посадові особи спостерігають за проблемами «маленьких українців» наче з якоїсь вельми високої, а тому абсолютно недосяжної гори…
Подаємо деякі фрагменти цієї «прямої урядової лінії».
– Алло, це Київ? Вас турбує Вінниця. Що робити з цінами? Вони щотижня зростають, де обіцяне покращення життя?!
– 59-27-10. Телефон Вінницької облдержадміністрації. Гадаю, найперше вам слід звернутись до ОДА.
Довідка «Гречки» Національний архівний фонд – це сукупність усіх цінних архівних документів незалежно від їх видів, місця і часу створення, видів носіїв інформації, форм власності, місця зберігання, що є надбанням української нації, перебуває під охороною держави і постійно зберігається на території України. Це – одна з найпотужніших складових державних інформаційних ресурсів, концентрована пам’ять держави, пам’ять нації за дев’ять століть писемної історії (найдавніші документи в державних архівах України датуються XII-XIII століттями). Інформаційні ресурси галузі представлені на офіційному веб-порталі Державної архівної служби України за адресою: www.archhives.gov.ua
– Я з Горлівки Донецької області. Працювала в «Укрдержстрах». Тепер треба йти на пенсію, але не можу знайти цього архіву. Не знаю, де шукати. «Укрдержнагляд» мене скерував до Донецької обласної державної адміністрації. Там спробували пошукати і виявилося, що такої організації з 2000 року не існує. І де мені от знайти цей архів?
– Вам необхідно звернутись до Державного архіву Донецької області…
-… я й зверталася. Туди цей архів не здавали. Відповіли, ніби ця організація має право зберігати цей архів протягом 50 років. А такої організації немає…
– Немає?
– Так, НАСК «Оранта» є, а «Укрдержстраху» – немає. Там де його зберігали до червня 2012 року, у Горлівці, кажуть: «Його вивезли до Донецька». Чи може статись, що архів «Укрдержстраху» загублено?
– На жаль, іноді важливі архіви справді губляться. Кожна з установ повинна здавати свій архів. У минулі роки багато організацій ліквідувалися і їхні архіви зникали. Напишіть нам докладно, ми спробуємо розібратись. Київ, Солом’янська, 24 Державна архівна служба України.
– Чи маєте якісь інструменти примусу, аби змусити додержуватись Законодавства і своєчасно в повному обсязі здавати архіви до установ Держслужби? (запитання від «Гречки»)
– У нас нема ніякого інструменту примусу. Але! Організації та установи просто не можуть остаточно ліквідуватися, не отримавши у нас довідку про передачу архівів. На жаль, формально нібито організація є, а фактично її вже немає (існує лишень на папері…); архіви в тих випадках просто зникають.
– В мене таке питання. У мене є орден Леніна і орден Трудового Червоного Прапору, що належать нашому дідові. Документи на нагороди не збереглися. Я спробувала у донецьких архівах отримати дублікати цих документів. Ми ніде не знайшли. В якому архіві я можу одержати дублікати на приналежність орденів моєму родичеві?
– Вам потрібно звернутись до Державного архіву вищих органів влади і управління України. Запишіть його адресу: 03110 Київ-110 вул. Солом’янська, 24.
– Що мені для цього потрібно, аби мені відповіли?
– Наведіть номери нагород.
– Дані дідуся якісь потрібні?
– Що більше надасте інформації, то краще. В який період вони (ордени – авт.) одержані, зокрема.
– Ой, я ж не знаю! Приблизно після 1943 року; у 1951 році на світлині він уже з нагородами...
– Хоча б приблизно.
– Свої дані якісь я повинна повідомити?
– Зворотну адресу.
– І мені видадуть копії втрачених документів?
– Якщо вони зберігаються в архіві, вам видадуть завірену копію.
– За такий запит із жінки візьмуть гроші? (запитання від «Гречки»)
– Формально такі запити платні, однак за нагороди, як правило, ми гроші не беремо.
– І в регіонах теж не беруть? (запитання від «Гречки»)
– Ні, звичайно. Це єдине правило по всій архівній системі. Іноді навіть й за генеалогію не беруть, в окремих випадках. Щодо конкретного випадку: якщо це нагородження військове, – матеріали можуть бути тільки у Москві…
– …у Подольську.
– Так. Як я казав, у них у Подольську офіційно надання – через 2 роки після отримання письмового запиту…
– …допоки не набув чинності Договір між вами та Центральним архівом МО РФ.
– Договір в першу чергу потрібен нам, а не Подольську. Документів з Міністерства оборони СРСР у нас небагато, враховуючи їх специфіку. Нас «виручають» два сайти, їхні банери є на нашому сайті: «Меморіал» та «Подвиг народу». Це дві пошукові бази, де міститься інформація про всіх загиблих у роки Другої світової війни. Там достатньо ввести особисті дані…
– Луганська область. Куди можна подзвонити, щоб зайнялися нашим шахтарським містечком, щоб перевірили, що твориться, як приймають людей на шахти? На роботу влаштуватись неможливо, треба платити 10-12 тисяч. От у мене троє онуків, і на роботу влаштуватись ніхто з них не може. Стоять на біржі, 10-12 тисяч заплатити не в змозі.
– Вам потрібно звернутись до міністерства соціальної політики. Запишіть їх телефон: 044 226-25-91.
– Свого часу ми співробітничали з організацією «Юта», вони мають дуже багато інформації про генеалогію видатних українців. Чи співпрацюєте з ними ви?
– Державна архівна служба України не співпрацює з цією організацією. Є Закон України «Про захист персональних даних», там достатньо чітко визначені межі, що їх Державна архівна служба не може переступати.
– Але ж мова не про живих людей! Хіба дані про померлих теж утаємничені?
– Я вам рекомендую ознайомитись із цим Законом уважніше і ви зрозумієте, чому саме Державна архівна служба України не може допускати розголошення персональних даних.
Довідка «Гречки» Генеалогічне товариство штату Юта (США) співпрацювало з російськими та українськими архівними установами, починаючи з 1996 року. Угода про мікрофільмування низки генеалогічних документів, – в основному метричних книг – передбачала фінансування та постачання обладнання за рахунок американської сторони. Навзамін американці мікрофільмували документи, залишаючи в наших архівах один примірник плівки для подальшої роботи. По суті, американці створювали за власний кошт страховий фонд документів, такий необхідний для наших архівів, що фінансувалися «за залишковим принципом». Тоді для нас ця співпраця була вигідною. Проте у 2011 році публікація отриманих у нашій країні копій документів на порталі familysearch.org на вимогу України була припинена. Згідно із пунктом 6-м вищезгаданої Угоди ці документи були вилучені із вільного доступу. Простіше кажучи, мормони зі штату Юта переслідували якісь свої цілі…
Олег БАЗАК