Бєлгородського вбивцю шукають і в Україні
Позавчора у російському Бєлгороді на Народному бульварі розігралася кривава драма. Рецидивіст із українським прізвищем, який перед цим приїхав до магазину зброї аби купити там трохи боєприпасів, посварився із обслуговуючим персоналом. Після чого взявся вбивати оточуючих, обираючи собі жертв за якимись одному йому відомими ознаками.
Наразі 32-річний Сергій Помазун, на совісті якого відучора шестеро власноруч застрелених городян, розгулює на волі. Щоб люди були у безпеці, вулиці Бєлгорода заполонили поліцейські з автоматами. Злочинця шукають не тільки в самому обласному центрі, але також у Москві і в Україні. Правоохоронці радять городянам без потреби не виходити з дому, бути обережними і повідомляти поліції будь-яку підозрілу інформацію.
До Бєлгорода вже прибули криміналісти з Центрального апарату Слідчого комітету Російської Федерації
Одна з версій кривавого злочину – розбійний напад на магазин зброї. Підтвердити це зможуть тільки записи камер відеоспостереження, встановлених у торговому залі, бо всіх свідків (двох продавців і покупця) зловмисник розстріляв.
Розправившись з людьми у торговому залі, Помазун хотів виїхати на машині. За словами очевидців, він поводився як професійний мисливець – вибирав жертву. Свідки кривавої бійні припускають, що злочинець став розстрілювати людей на вулиці, розсердившись, що його автомобіль подряпала інша машина.
Власником магазину “Полювання” виявився батько підозрюваного у вбивстві шістьох людей Олександр Помазун. Він вже дав свідчення у поліції, заявивши, що його пасинок вів себе не цілком адекватно, проявляючи необгрунтовану агресію по відношенню до батьків і навіть бив їх.
А ще, згідно зі словами сусідів родини, Олександр Помазун раніше сам доносив на свого сина в поліцію, причому один раз Сергія Помазуна за наводкою батька посадили у в’язницю. “Коли син з подільниками став красти машини, дядько Саша сам його в міліцію здав“, – розповів один із сусідів родини Помазунів.
Найменший ентузіазм (якщо не сказати зневіру) вчорашня білгородська бійня викликала у Першій Столиці України. Незважаючи на аналогічні орієнтування, розіслані МВС регіональним управлінням у Луганську та Сумах, “найвразливішими” у ці дні почуваються саме харків’яни.
Про причину песимізму здогадатися нескладно. 15 грудня минулого року у своїй квартирі на Московському проспекті невідомими було вбито і обезголовлено суддю Фрунзенського районного суду Володимира Трофимова, його дружину, сина та невістку. Вважається, ніби зухвалі головорізи з акуратно укладеними в поліетиленові пакети головами жертв після “виконання замовлення” йшли до себе “на базу” саме через Бєлгородщину. Будь-яких слідів або зачіпок у слідства, що триває ось уже п’ятий місяць, немає. У Головному управлінні МВС регіону лише згадують про 400 томів матеріалів вказаної кримінальної справи, 638 вже проведених різних експертиз із 480 отриманими висновками, незліченні гласні та негласні слідчі дії, в ході яких опитано більше 18 тисяч осіб. Народу від цього комфортніше не стає, авторитет міліції, яка нездатна уберегти від розправи навіть суддів, не збільшується.
Пам’ятаючи про це, територіальна державна спецслужба дала слобожанським силовикам свої «добродушно-поблажливі рекомендації» вже на кінець першої години після отримання нею від колег з ФСБ звістки про білгородську стрілянину. Незважаючи на те, що їзди від найближчого російського обласного центру до Харкова, з урахуванням проходження прикордонного та митного огляду, не менше півтора годин, міліціонери-автоматники були помічені моїми знайомими журналістами поблизу станцій Харківського метрополітену мало не одночасно з першими більш-менш докладними Інтернет-оповідками зі “спорідненого міста”.
Харківські прикордонники теж застосували «посилений варіант охорони Держкордону». Прес-офіцери Держприкордонслужби не шкодуючи власних голосових зв’язок виступали чи не на всіх FM-станціях і місцевих TV-каналах. Лейтмотив спічів всюди був однаковий: «Він не пройде!».
«На даний момент відбувається активізація оперативної складової охорони кордону. Нам добровільно надають допомогу жителі прикордонних населених пунктів. Задіяна максимальна кількість технічних засобів – це і засоби огляду, і транспорт. Також збільшено рівень озброєння прикордонників, – повідомив прес-секретар прикордонного загону Олександр Москвін. – Ми обов’язково зловимо цього злочинця».
У прес-службі ГУ МВС України в Харківській області нагадали, що харківська міліція працює в посиленому режимі з 18 квітня «у зв’язку зі святами», проте 22 квітня під час інструктажу особового складу було роздане орієнтування на «білгородського стрільця”.
«Усі сили особового складу харківської міліції спрямовані на затримання білгородського злочинця», – повідомили в ГУ МВС. Під «святами», швидше за все, малися на увазі дні народження якихось Адольфа Алоїзовича Шикльгрубера (Гітлера) та Володимира Ілліча Ульянова (Леніна). Саме в цей часовий проміжок в українських містах зазвичай відбуваються всякі-різні інциденти, переважно з антисемітською і антикомуністичною спрямованістю.
Аналогічні превентивні заходи здійснені у Сумській і Луганській областях, що також кордонять з Російською Федерацією. Хоча ймовірність переходу Помазуна на Сумщину менша, ніж на Харківщину. У першому випадку лиходієві довелося б продиратися через ліси, в яких він не дуже орієнтується. Як варіант, «зайти» можна було б з території Брянської області, де заблукати в трьох соснах теж не склало б труднощів. На Слобожанщину озброєному бандитові пробиратися, з одного боку, простіше: ярами та балками. Однак місцевість вздовж Держкордону проглядається тут без особливих проблем, тим більше якщо вертольоти оснащені тепловізорними установками. Ще одна небезпека, яка чатує на Помазуна у випадку «пішої прогулянки» в Україну – скажені «червоні лисиці». У ці дні і саме на території Харківської, Луганської та Сумської областей хитрющі хвостаті істоти особливо кусючі. Через них страждають показники «по сказу» зооветеринарної та фіто-служби України, адже тварини люблять нападати не тільки на чотириногих домашніх улюбленців, а й на піших туристів (що, до речі, відбувається у цих краях дуже часто).
Сумчанам їхні російські колеги розіслали вчора наступні візуальні деталі: Сергій Помазун «був одягнений у синю куртку, сірі спортивні штани, чорну в’язану шапку. Волосся довге до плечей, при собі може мати газовий пістолет ІЖ-27, чотири патрони до нього, карабін ВЕПР-308, напівавтомат і 40 патронів до нього». Ті ж подробиці містяться в орієнтуваннях МВС України, адресованих управлінням в інших, не прикордонних, областях. Ймовірно, на випадок, якщо Помазун, подібно знаменитому хасидському праведнику Баал Шем Тову з Поділля, володіє даром швидко переміщатися у просторі і майже одночасно знаходитися в декількох штеттлах, чи то пак єврейських містечках.
Олег БАЗАК
