Клопіт на майбутнє

15:35, 29 Грудня, 2011

«… Кожному згідно з діяннями його»
(Євангеліє від Матвія. 16:27)

Харківський губернатор пан Добкін часто любить повторювати улюблений слоган: «Харьков – первая столица Украины». З точки зору місцевого патріотизму зрозуміти це можна. Адже ті ж харків’яни так само з гордістю стверджують, що їхня площа Свободи – найбільша в Європі. Хоча це й не так: вона за величиною п’ята – після пляц Дефіляд у Варшаві, площі Куйбишева в Саратові, Московської в Санкт-Петербурзі і пляс де Конконс у Бордо. Одесити теж пишаються, що їхні Потьомкінські сходи нібито є найкращими в Європі, однак найкращими визнані ті, що з’єднують собор Святої Трійці з вулицею Кондотті в Римі. Але і в Харкові і в Одесі думають по-своєму. І в тому немає гріха, коли це побутує на рівні місцевих міфів. Погано, коли це вперто звучить з вуст політика, адже тоді подібні заяви не такі вже й безневинні, бо за словами політика завжди стоїть якийсь зміст. Тому нагадаю читачам, в якому розумінні Харків є першою столицею і якої саме України.

Після того, як група більшовиків і проросійськи настроєних делегатів Всеукраїнського з’їзду Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів переконалась у своїй повній поразці (з’їзд переважаючою більшістю голосів висловив повну довіру і підтримку Центральній Раді), вона перебралася до Харкова і проголосила там про «встановлення
радянської влади». Зробила це на своєму з’їзді, на який прибули представники менше ніж третини Рад, що на той час діяли в Україні, тож лапки у попередньому реченні цілком доречні. Звідси у грудні 1917 року розпочалася інтервенція Радянської Росії проти Української Народної Республіки і вслід за нею – Громадянська війна. А через рік у Курську (та ж Радянська Росія) було утворено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, що складався переважно не з українців і котрий повів політику (з допомогою знову ж таки російських військ) повної радянізації України. 1919 року Харків став столицею цього державного утворення і був нею по 1934 рік. Саме тут у грудні 1922 року УП Всеукраїнський з’їзд Рад ухвалив запропоновану Москвою Декларацію про утворення СРСР. Саме звідси керували Голодомором Каганович, Постишев, Косіор, Чубар. То чи варто відомому політику підкреслювати, що «Харків – перша столиця України», за принципом: одне пишемо – два в умі? Два – це проголошення в цьому місті радянської влади, скинутої у 1991 році, і друге – входження до складу нової російської імперії – СРСР, з якої ми вийшли з проголошенням Акту про державну незалежність України 24 серпня того ж, 1991, року.

Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.info Клопіт на майбутнє

Що ж до українських столиць взагалі, то радив би тим, хто думає так, як і Михайло Маркович, прочитати Короткі нариси з історії України Миколи Вінграновського – там він їх до Харкова налічує не одну. З них головні: Київ – столиця Княжої України (Київської Русі, Руси-України – як кому до вподоби) і Української Народної Республіки, Чигирин – за часів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Павла Тетері і Петра Дорошенка, Батурин – Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Глухів – резиденції Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола і Кирила Розумовського. Отож із першістю у пана Добкіна якось не виходить. Але ж – ностальгія…

А що мене занесло так далеко, аж до Харкова? Та все ті ж кляті асоціації. Ми теж – не щось там таке, а «маленький Париж». І теж з болісною нудьгою згадуємо імперське минуле. Їду маршруткою від залізничного вокзалу до центру і бачу на одній із стін величезний щит під заголовком щось на зразок «Ними пишається наше місто». І ким би ви думали воно пишається? Так і є – серед п’яти зображень на ньому красуються.., ну, звичайно ж, Єлизавета Петрівна і міський голова Пашутін. Про цих двох вже не раз писалося, що гордитися ними особливих підстав у нас немає. Але їх у взірці нам намагаються нав’язати ті, хто відверто чи таємно ностальгує за залежністю від Москви. Не здивуюсь, коли хтось із них висуне маячну ідею спорудити в Кіровограді пам’ятник російській імператриці, відомій не тільки тим, що за її велінням було закладено фортецю на козацьких землях, а й що в її гардеробі налічувалося 15 тисяч суконь і що особливо довірені дами перед сном їй чухали п’яти.

Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.info Клопіт на майбутнє

А чому б і ні ? Стоїть же перед мерією пам’ятник Пашутіну. Перейменували ж вулицю Леніна на Дворцову. Десь же в шухляді лежить поки що таємне рішення про спорудження пам’ятника Михайлу Кутузову…

Тому так хочеться закликати місцеву владу: Шановні батьки міста! Не завдавайте клопоту вашим наступникам. Не слухайте тих, для кого й Аракчеєв – видатний політичний діяч. Україна відбудеться, як би це кому не крутило в носі, і тоді доведеться вже в останнє ревізувати пам’ятники і найменування. І будуть вони на честь тих, хто прислужився Україні. Незалежно від національності і громадянства. Звичайно, дивлячись на сьогоднішню Україну і її чималу залежність від Росії, не всяк вірить, що воно колись так буде. Але ж держави стають на ноги не за один день. Он і Росія після Куликовської битви ще сплачувала данину Золотій Орді, а потім її правонаступнику – Кримському ханству аж до 1701 року.

Броніслав КУМАНСЬКИЙ

Останні новини по темі
Читайте також

Для більшості людей 14 лютого асоціюється із Днем Святого Валентина, що також відомий як День закоханих. Традицією свята стало дарування так званих «валентинок» й інших подарунк...

13:23, 8 Лютого, 2025

З нагоди Міжнародного дня стоматолога, який відзначають 9 лютого, вручили обласні відзнаки працівникам Обласної клінічної стоматологічної поліклініки Кіровоградської обласної ра...

11:54, 8 Лютого, 2025

У Обласному центрі планування сім’ї та репродукції людини запрацювали новітня ультразвукова система з функцією 3D-досліджень і сучасний аналізатор швидкості осідання еритроцитів...

11:06, 8 Лютого, 2025