Чому були “кесареві” та інсульти без тромболітиків: у Знам’янській лікарні пояснили претензії НСЗУ

Як “Гречка” раніше повідомляла, під час візиту голови НСЗУ Наталії Гусак на Кіровоградщину вона розповіла, що НСЗУ має питання до Знам’янської лікарні. Причиною цього є те, що у закладі близько 43% породіль направляють на кесарів розтин, а із 141 інсульту цьогоріч лише в 1 випадку виконали тромболітичну терапію. При цьому вона зауважила, що по кількості пролікованих інсультів у Знамʼянській лікарні – 34% летальних випадків.

У відповідь на запит “Гречки” керівник Знам’янської лікарні Руслан Пушкаренко роз’яснив ситуацію із наведеними головою НСЗУ показниками та акцентував, що ініціював службове розслідування.

Ситуація із кесаревими розтинами

Згідно із офіційно наданою лікарнею інформацією, протягом січня-вересня цього року з 123 пологів дійсно в 43% виконано хірургічне втручання (ред. – 52 породілі). Кесареві розтини виконувалися як планові, так і в ургентних випадках.

“Левову частку склали повторні кесареві розтини – 21. З числа жінок, яким хірургічне втручання виконувалось повторно, у 5 випадках перший кесарів розтин був виконаний в інших лікарнях”, – йдеться у листі.

Лікування інсультів без тромболітиків

Руслан Пушкаренко у листі вказує, що дійсно, протягом січня-вересня цього року, тромболітичну терапію провели в одному випадку. А станом на 1 листопада таких випадків вже три.

За його словами, лікарня закупила лікарські засоби для проведення вказаної терапії та має необхідний запас. За потребою, проводять додаткові закупівлі згідно укладеного договору з постачальником.

У лікарні повідомили, що від початку року протягом 9 місяців до них госпіталізували 147 пацієнтів із мозковим інсультом. При цьому лише 66 пацієнтів були доправлені у медзаклад у період так званого “золотого терапевтичного вікна”. Тобто це відрізок часу від 3 до 6 годин від моменту інсульту, коли пацієнтові потрібне обов’язкове проведення тромболітичної терапії, яка «розчиняє» тромб і покращує кровотік в ураженій судині.

Проте із цих пацієнтів у 13 випадках був геморагічний інсульт, тобто крововилив у мозок, при якому тромболітична терапія не призначається.

У інших 53 випадках були ішемічні інсульти, проте тромболітичну терапію проводили тільки тим пацієнтам, у яких не було протипоказів до такого лікування.

Відтак з цих 53 ішемічних інсультів мали протипокази для проведення тромболітичної терапії 47 випадків, а саме:

• прийом антикоагулянтів (4 випадки);
• низький рівень тромбоцитів (5 випадків); т
• яжкий інсульт за результатами клінічного оцінювання (понад 25 балів NIHSS – 10 випадків);
• судоми в гострому періоді (1 випадок);
• незначний неврологічний дефіцит (4 випадки);
• попередній ішемічний інсульт або цукровий діабет в анамнезі (5 випадків) та інші.

“Тому, зважаючи на вказані протипокази, за 9 місяців проведено один тромболізіс, у інших п’яти показаних випадках проводилась загальна підтримуюча терапія, летальних випадків серед них не було. Випадки пізньої госпіталізації пов’язані з тим, що хвороба вражає осіб похилого віку, які часто проживають одні в помешканні, недостатньою настороженістю та поінформованістю населення, вчасною госпіталізацією”, – роз’яснює очільник лікарні.

Крім того, він зазначає, що у першому півріччі були складнощі із раннім встановленням типу інсульту (нейровізуалізація протягом першої години з моменту госпіталізації), оскільки була поломка апарату комп’ютерної томографії підрядної організації.

Проте вже з 15 червня у лікарні працює власний комп’ютерний томограф в режимі 24/7. Обстеження, за твердженням лікаря, проводяться вчасно і безкоштовно.

“У серпні працівники лікарні, які відповідальні за організацію і надання медичної допомоги при мозкових інсультах, пройшли вдосконалення на робочому місці у відділенні гострих мозкових інсультів Кіровоградської обласної лікарні. Також прийняли участь у конференції з питань надання допомоги при мозковому інсульті, узгоджені тактики виявлення, госпіталізації та лікування різними ланками надання медичної допомоги області”, – наголосив Руслан Пушкаренко.

Як вирішуватимуть ситуацію

За словами директора лікарні, з його ініціативи вже 31 жовтня провели засідання розширеної медичної ради за участю керівництва міста. Ключовими були питання щодо статистики по кесаревих розтинах і лікуванню інсультів у закладі, яку навела очільниця НСЗУ Наталія Гусак під час візиту в область 25 жовтня.

“Також я ініціював службове розслідування з питань надання медичної допомоги хворим з мозковими інсультами та обґрунтованості проведення кесарських розтинів, за результатами якого будуть прийняті управлінські
рішення.

Як відомо, управління закладом охорони здоров’я здійснюється відповідно до розподілу обов’язків між директором (менеджером) та медичним директором (лікарем).

У зв’язку з ситуацією, яка склалась у показниках медичної діяльності, зараз бачу, що страждає репутація закладу і можуть постраждати пацієнти. Тому беру на себе відповідальність, щоб вирішити ці питання, можливо,
й доволі не популярними рішеннями.

Ми працюємо в партнерстві з Національною службою здоров’я України та відкриті до обґрунтованої критики заради покращення якості медичних послуг та створення людиноорієнтованої лікарні”, – підсумував у листі директор Знам’янської лікарні Руслан Пушкаренко.

Про результати службового розслідування “Гречка” повідомить додатково.

Нагадаємо, на Кіровоградщині розпочнуть перевірку Центру екстренної медичної допомоги та медицини катастроф. У НСЗУ та МОЗ є питання до Центру стосовно дотримання маршрутів по доправленню пацієнтів.