Куди поведуть кіровоградців у разі НС: дослідження “бомбосховища” (ФОТО)
Питання захисних споруд у Кіровограді останніми днями стоїть у всіх на вухах. Де вони знаходяться, у якому стані і чи зможуть вони укрити людей у випадку надзвичайної ситуації ?
Згідно з Інструкцією щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженою зі змінами у 2011 році Міністерством з надзвичайних ситуацій України, захисні споруди призначені для укриття населення від засобів масового ураження в особливий період та надзвичайних ситуацій у мирний час та є основним видом колективного захисту населення.
У Кіровограді усі укриття призначені для перебування там під час надзвичайної ситуації природнього, техногенного характеру протягом кількох діб: вони належать до 3 класу споруд, які призначені для укриття від хімічної та радіаційної загрози. Усі 55 споруд на території міста були побудовані у повоєнні часи, більшість з них, за словами начальника міського управління з питань НС та цивільного захисту населення Сергій Коваленка, нині знаходиться у власності або на балансі підприємств. 9 з них є недіючими саме через банкрутство балансоутримувача, багато сховищ використовуються у власних цілях підприємств: для зберігання архівів, вирощування грибів і т.п.
“Гречці” вдалося побувати у трьох захисних спорудах, які мають статус обмежено готових (приводяться у готовність протягом 12 годин). Дві споруди знаходяться на території Кіровоградської обласної лікарні, одна – на території тролейбусного парку.
Обллікарня має два укриття: одне є напівпідвальним приміщенням, знаходиться під 9-поверховим корпусом медичного закладу, інше – окремо розташоване на території лікарні. Сховища призначені для укриття 420 нетранспортабельних хворих разом з медперсоналом. Обидва були побудовані у 1980 році, нині знаходяться у власності держави.
Ірина Копцева, начальник штабу ЦО Кіровоградської обласної лікарні, говорить, що листи на Міністерство охорони здоров’я пишуть щорічно, проте грошей на утримання приміщень з бюджету не виділяють – усе своїми силами.
Напівпідвальне приміщення є більшим за розміром. Тут, як і вимагає інструкція, є уся документація, окремі приміщення для зберігання харчового та питного провіанту, робочі вентиляція, фільтрація повітря, дизельний генератор світла (спрацьовує навіть щоразу, коли в обллікарні зникає світло), радіо- та телефонний зв’язок з пункту начальника штабу, наповнені баки з питною водою, виділені приміщення для стерилізації медзасобів, передопераційні, післяопераційні та навіть морг.
Є великий запас протигазів, проте вони вважаються умовно придатними для використання, тобто фактично непридатними. Ліжок і стільців в необхідному відсотковому співвідношені, затвердженому раніше вказаною інструкцією, теж ще немає. Медпрепарати забезпечуються лише лікарнею, їх у приміщенні також ще не приготували, але в повному об’ємі, запевняє начальник штабу, є в арсеналы лікарні. (Клацніть на фото, щоб збільшити.)
Якщо напівпідвальна захисна споруда більш-менш готова для прийому людей, то інше захисне приміщення обллікарні зараз слугує архівом -місцем зберігання історій хвороби 25-річної давності. Микола Комашко, відповідальний за утримання приміщень, говорить, що стелажі з документацією швидко транспортуються, усі інші ж підсобні приміщення, обладнання можуть бути задіяні у будь-який момент навіть зараз: усі комунікації теж справні.
Ще одна захисна споруда на території тролейбусного парку. Вона знаходиться окремо від усіх будівель. Побудована у 1975 році й розрахована на укриття працюючої зміни на підприємстві – 150 чоловік.
Приміщення серйозно постраждало від підприємців, яким воно надавалося в оренду для вирощування шампіньйонів, говорить інженер ТОВ “ЄТК” Тетяна Сержанова. Орендарі пошкодили комунікації – тепер у приміщенні ні води, ні тепла. Ці проблеми вирішити можна, наприклад, встановити котел чи провести якимось чином воду, проте на це потрібні гроші.
Втім навіть вирішення цих пробілів не зробить укриття повністю готовим до прийому людей: треба міняти систему фільтрів, а бак для зберігання питної води ще треба пофарбувати зсередини. Немає у сховищі і меблів та ліжок. Зате є багато протигазів, які теж вважаються умовно придатними, тобто фактично непридатними.
Начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Сергій Коваленко наголошує, що за більш як 20 років існування незалежної України за ці укриття ніхто не брався – не було потреби, до того ж системи оповіщення та заходи цивільної оборони населення прогресивно змінюються. Проте це не означає, що на випадок НС, люди залишаться без укриття. Посадовець запевняє, що найкращим сховищем для людей будуть погреби та підземні приміщення на території їхніх будинків. Якщо ж все таки буде потреба укритися від загрози, захисні споруди Кіровограда здатні вмістити більше як нормовану кількість людей.
Як діяти у разі сигналів оповіщення читайте на «Гречці» згодом.
Світлана Дубина
Фото автора