Кропивницький не готовий відмовитися від покосу трави: чому
Львів і Київ почали частково відмовлятися від косіння трави на окремих ділянках.Пояснюють це тим, що так відновлюється біорізноманіття, зберігається вода в ґрунті та покращується якість повітря у місті. «Гречка» зʼясувала, чи можлива така практика в Кропивницькому та що цьому заважає.
Газон — це пустеля
Надмірне скошування трави сприяє поширенню амброзії, — про це розповів у коментарі «УП.Життя» старший викладач кафедри ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди Юрій Бенгус.
«Амброзія – “прибулець” з тепліших районів. Вона проростає пізніше наших трав. Тобто, якщо на поверхні землі ростуть наші лучні трави, то амброзії немає місця. Але коли старанні косарі активно скошують весняні трави, амброзія каже: “Дякую, що звільнили для мене місце”. Таким чином вона поширюється все більше і більше», — зауважив Юрій Бенгус.
За його словами, найбільша шкода від скошування трави – це зменшення біорізноманіття.
«Коли ми скошуємо траву і створюємо газон, це гарно для ока, але з погляду біології – це пустеля. Тому що там тільки два види й нічого більше», — зазначив науковець.
Юрій Бенгус пояснює, що на місцях скошування трави залишається лише кілька видів злаків, майже немає комах, зокрема бджіл і джмелів. Це зменшує біорізноманіття, а ділянки, на яких росте мало видів трав чи дерев, стають вразливими до будь-яких змін.
Відмовитися від скошування трави неможливо
Проте відмовлятися від скошування трави неможливо, — вважає головна агрономка комунального підприємства «Благоустрій» Альона Ворона, та називає кілька причин, чому в Кропивницькому складно втілити таку практику.
По-перше, за її словами, складнощі виникають від того, що в місті багато карантинних бурʼянів — шкідливих рослин, які не притаманні певній країні. У нашому випадку це амброзія, лобода та борщівник. Видалити карантинний бурʼян неможливо, адже насіння розносить вітер.
По-друге, мала кількість у місті газонної трави.
«У нас в місті, окрім центрального скверу, немає газонної трави. До прикладу, рулонний газон біля міської ради клали уже 17 років тому. А гарантія на газон 15 років. Тобто це вже не газонна трава, бо вона переродилася», — розповіла Альона Ворона.
По-третє, однією з головних причин, чому потрібно косити, — кліщі. Цих комах у нескошеній траві дуже багато.
Четвертою причиною Альона Ворона називає санітарні та безпекові норми.
«Проблема в тому, що люди смітять. Коли є газон, то можна знайти недопалок, папірець, шприці. А уявіть траву. Там же буде купа сміття», — зазначила вона.
До того ж косити траву — це про профілактику пожеж. Адже рослини, які не скошують, висихають. Це збільшує рівень небезпеки займання великої ділянки.
Окрім цього, головна агрономка «Благоустрою» наголошує на тому, що комунальне підприємство не має достатньої кількості працівників, тому впоратися із видаленням рослин-шкідників, із посадкою різнотравʼя та доглядом за ним — неможливо.
Залишається лише один варіант — косити траву.
«Я згодна з тим, що десь в парку Перемоги чи Гаю десантників можна не косити траву. Проте ми вже намагалися два роки тому створити такий екологічний газон. Посіяли конюшину, щоб вона росла та не доводилося ту територію косити. Проте люди витоптали рослини», — розповіла головна агрономка.
Водночас Альона Ворона вважає єдиним виходом є те, щоб у спеку не дуже низько скошувати траву. Вона говорить, що працівники при спекотній погоді при скошуванні лишають висоту трави не менше 10-15 сантиметрів.
Зазначимо, у 2020 та 2023 роках кропивницькі екоактивісти створювали петиції проти скошування корисної трави у місті. Проте тоді необхідні підписи так і не зібрали.
Нагадаємо, на скошування трави в рік громади витрачають мільйони гривень. «Гречка» повідомляла, що на покіс трави чотири громади Кіровоградщини витратять понад 5,4 мільйона гривень.
